П'ятница, 22 Жовтня 2021 р.
8 Червня 2012

ДОЧЕКАЛИСЯ! «ЄВРО-2012» СТАРТУЄ СЬОГОДНІ!

День, якого так довго чекали шанувальники футболу, нарешті настав. Попри всі негаразди й труднощі, Україна та Польща увійдуть в історію як країни, які приймали чотирнадцятий європейський чемпіонат з футболу. 

А що ж таке чемпіонат Європи з футболу? З чого все розпочалось? Якщо не знаєте, не переживайте – у Вас завжди є той, хто із задоволенням розповість.

ПОЧАТОК ВЕЛИКОГО ШЛЯХУ

Вперше ідею проведення турніру для європейських національних збірних висунув колишній генеральний секретар французької федерації футболу Анрі ДЕЛОНЕ. Але її відхилили, оскільки з проведенням чемпіонатів світу виникало багато проблем, але головною причиною була відсутність європейської регіональної конфедерації. 

Ідея ДЕЛОНЕ все-таки знайшла прихильників, ними стали Отторіно БАРАССІ – генеральний секретар італійської федерації футболу, і Жозе КРААЙ – генсек бельгійського королівського футбольного союзу. 15 червня 1954 р. в Базелі було прийнято рішення про створення Європейського союзу футбольних асоціацій (УЄФА). Перший крок вони зробили, попереду було найскладніше – організувати перший чемпіонат. 

Багато хто не підтримував їх, зокрема Великобританія та Німеччина були проти проведення турніру, вони вважали його непотрібним. 4 червня 1958 р. відбулося голосування за проведення чемпіонату, під час якого 15 країн проголосували на користь проведення турніру, 7 – проти. 6 червня 1958 р. в Стокгольмі пройшло жеребкування першого кола Кубка європейських націй. 1968 р. прийнято рішення перейменувати чемпіонат з Кубка європейських націй на чемпіонат Європи з футболу. Перший чемпіонат Європи пройшов у Франції, де у фіналі зустрілись збірні СРСР та Югославії. В напруженій боротьбі в основному і додатковому часі кубок чемпіонів над головою підняли гравці Радянського Союзу. 

Формат турніру змінювався майже щоразу. 1972 р. введено серію пенальті, які вирішували долю переможця при нічийному рахунку. 1980 р. замість чотирьох команд уже вісім брали участь у фінальній частині чемпіонату, а країна-господар автоматично потрапляла до змагань. 1984 – новий формат, гра за ІІІ місце не проводиться. 1992 р. під час політичної нестабільності в Європі була знята зі змагань збірна Югославії, а її місце зайняла збірна Данії, яка обіграла Німеччину у фіналі і здобула чемпіонство. А команду СРСР, яка перемогла у своїй групі, також замінили на команду СНД. 1996 р. брали участь уже 16 збірних. Також було введено правило «золотого голу» (при нічийному рахунку в основному часі переможцем стає той, хто першим заб’є гол у додатковому). 2000 р. вперше чемпіонат Європи приймали дві країни – Бельгія та Нідерланди. 2004 р. було скасовано правило «золотого голу», замість нього був «срібний гол» (при нічийному рахунку призначається додатковий час – 2 тайми по 15 хв. Якщо одна з команд забиває гол, то гра не припиняється, а інша при цьому має змогу зрівняти рахунок. Якщо ж до кінця першого додаткового часу вона не забиває, другий додатковий час не грається).

2008 р. правило «срібного голу» було скасовано. 

ЧАША ПЕРЕМОГИ

Кубок, який отримує переможець чемпіонату, також має назву, носить ім’я Анрі ДЕЛОНЕ. Він був названий на честь першого генерального секретаря УЄФА, який запропонував проводити чемпіонат Європи з футболу. Але той не дожив навіть до початку першого турніру, померши 1955 р. 

Створенням кубка зайнявся його син П’єр ДЕЛОНЕ. Його було виготовлено французьким ювеліром Мішелем ШОБІЙОНОМ. Переможець чемпіонату нагороджувався кубком Анрі ДЕЛОНЕ і беріг його в себе чотири роки до наступного чемпіонату. До чемпіонату Європи 2008 р. трофей був дещо змінено: його висота збільшилась на 18 см, а вага – на 2 кг. 

ТАКОЖ ЦІКАВО….

Жодна країна, яка перемагала у чемпіонаті Європи, так і не змогла захистити титулу чемпіона. Така можливість була в команди СРСР 1964 р., коли та у фіналі програла іспанцям, та Німеччини 1976 р., тоді вона поступилась Чехословаччині в серії післяматчевих пенальті. 

Найтитулованішою збірною серед тих, хто приїде до України та Польщі, є збірна Німеччини. Вона тричі перемагала та ще тричі доходила до фіналу. Друга – Іспанія, вона двічі перемагала та один раз доходила до фіналу. Трійку замикає збірна Франції, яка вигравала чемпіонат двічі. Найкращим бомбардиром чемпіонатів Європи всіх часів є французький форвард Мішель ПЛАТІНІ – на його рахунку дев’ять м’ячів. Цей рекорд тримається з французького чемпіонату 1984 р. Багато хто намагався побити його, але все ж він залишається недоступним. Англійський форвард Алан ШИРЕР, який забив сім голів у фінальній частині за свою збірну, посідає другу сходинку кращих голеадорів чемпіонатів Європи. Трійку замикають відразу де­кілька футболістів: Тьєрі АНРІ, Нуно ГОМЕШ та двоє голландців –  Рууд ван НІСТЕЛЬРОЙ та Патрік КЛЮЙВЕРТ, у котрих по шість м’ячів.   

Україна знаходиться на порозі найвідповідальнішого дебюту на європейській футбольній арені, і треба зробити все, що в наших силах, аби згадувати цей чемпіонат як початок чогось великого. Завершити хочеться словами відомого чеського воротаря Петра ЧЕХА: «Неважливо, як ти переміг, важливо те, що ти зробив для перемоги».