КАМ’ЯНЕЦЬКОМУ МОТОБОЛУ – ГАПЛИК?

«Пацієнт скорше мертвий, ніж живий», – такий вердикт кам’янецькому мотоболу виніс «консиліум» гравців, механіків і найактивніших уболівальників мотобольної команди «Поділля», котрі нещодавно зібралися, аби остаточно визначитись з майбунім кам’янецького мотоболу.

Вже останні декілька років цей вид спорту, який у 90-ті роки був гордістю міста, перебуває «в комі». Діяльність команди жевріє виключно на ентузіазмі її ветеранів та епізодичних невеличких грошових підживленнях. Після літніх ігор, що коштували вже немолодим кам’янецьким мотоболістам чимало поту й крові, стало очевидно: за таких умов, як нині, команда надалі функціонувати не може. Тому ФСТ «Кам’янець» відтепер припиняє займатись мотоболом.

Єдине, чим можна втішити уболівальників, – самі мотоболісти не втратили бажання грати. Але знову вийдуть на поле лише тоді, як будуть забезпечені усім необхідним.

– Зазвичай мотобольні команди є прив’язаними до певних приватних або державних закладів, які їх фінансують, – розповідає президент ФСТ «Кам’янець» і гравець команди Сергій ШВАРЧУК. – Гравці отримують робочі місця і вже не задарма грають, як ми. Хоча наш клуб за час свого існування, завдяки

ентузіазму, зробив багато корисних справ. Окрім участі в чем­піонатах України, ми проводили й показові ігри. Але далі існувати у форматі фізкультурно-спортивного товариства неможливо. Ми не маємо змоги оплачувати різноманітні оренди, немає коштів на нову техніку, виїзди. Команда може відновити діяльність тільки тоді, коли знайдеться організація чи установа, яка візьметься її фінансувати. В ідеалі, треба було б відновити спортивно-технічний клуб «Поділля», щоб команда стала муніципальною і, крім державної допомоги, нас би активно підтримували підприємці та мешканці міста.

Виникає запитання: а кому в місті потрібен мотобол? Уболівальників на матчі завжди приходить багато, але поза ме­жами мотобольного стадіону їх, на жаль, не видно, хоча можна було б провести якісь акції на підтримку команди. Представники влади на всі звернення відповідають, що для розвитку цього спорту немає грошей. Та й, відверто кажучи, не є вони фанатами мотоболу. А місцеві підприємці часто готові дати невеличку одноразову допомогу команді, однак постійно її фінансувати не беруться. Хіба якимось дивом одна із наведених вище тез у майбутньому зміниться – тоді ще, може, й загуркотять мотори мотоциклів на мотобольному стадіоні.