Четвер, 28 Березня 2024 р.
15 Лютого 2013

КОРЕЙСЬКІ МОТИВИ СТАРОЇ УШИЦІ

Більшість людей, чуючи про Корею, одразу згадують «Samsung», «LG», «Daewoo», «Hyundai»… Однак хороша техніка та авто – це не все, що прийшло до нас із цієї країни. Дві тисячі років тому тут зародилося чимало спортивних єдиноборств, найпопулярнішим з яких є тхеквондо. Нині це олімпійський вид спорту, який має прихильників і на Кам’янеччині. Незважаючи на поширену думку, що для досягнення значних успіхів у спорті потрібно тренуватися в місті і бажано великому, існують виняткові «острівці».

Анатолій Тимчук і його найкраща вихованка Анна ГоргулькоУ селищі Стара Ушиця юних призерів уже понад десяток років виховує тренер тхеквондо Анатолій Тимчук, який працює у філії хмельницької ДЮСШ «Юність». Нині він тренує близько 40 дітей, серед яких і ті, які приходять із сусідніх сіл Грушки та Гораївки. Він єдиний, хто розвиває тхеквондо у районі, і успіху йому не позичати. 

– Анатолію Сергійовичу, сьогодні Ви відкриваєте тхеквондо для дітей, а як цей спорт прийшов у Ваше життя?

– Я народився і навчався в Грушці. В дитинстві не було можливості серйозно тренуватися. З однокласниками читали книги про бойові мистецтва і намагалися самотужки їх опановувати. Старший брат Сергій вступив на навчання в теперішній ПДАТУ, де займався тхеквондо. Я пішов тим же шляхом. Власне, і тренувати в Старій Ушиці дітей розпочинав Сергій, а згодом передав цю справу мені.

– Мабуть, для багатьох тхеквондо – це просто загальний розвиток і вміння самозахисту?

– Звісно, не всім дано стати чемпіонами, але 90% дітей мають бажання виступати на змаганнях і досягати результатів. Це олімпійський вид спорту, який стає все популярнішим у світі, а серед бойових мистецтв є найменш травматичним. Він привчає дітей до дисципліни, праці над собою і додає впевненості. Ніколи такого не було, щоб хтось скаржився на моїх вихованців, що вони застосовують бойові вміння, аби лише когось натовк¬ти.

– Що є джерелом успіху в тхеквондо?

 – Природні здібності важливі, але більше значення належить праці спортсмена над собою. Важливо мати хорошу розтяжку, адже працювати доводиться, в основному, ногами, та загальну фізичну підготовку. Не варто думати, що за декілька місяців тренувань ви будете все вміти. Для прикладу, Анна Горгулько займа-ється вже 10 ро¬ків, і вона єдина, хто дійшов до такого рівня. В мене займаються із 6-річного віку, іноді батьки приводять на¬віть молодших. 

 – Найуспішнішою Вашою вихованкою, певно, є Анна Горгулько? 

 – Так, ми з нею були на чемпіонаті Європи серед юніорів на Кіпрі, чемпіонаті світу серед юні¬орів в Єгипті та чемпіонаті Європи серед молоді в Греції. Нині вона – майстер спорту та член збірної України. За останній рік стала чемпіонкою України серед юніорів і молоді. Їй лише 16 років. Аня розпочинає виступати серед дорослих, однак уже посіла ІІ місце на чемпіонаті  

 України та стала чемпіонкою країни в командних змаганнях. Восени минулого року в Харкові проходив Європейський кваліфікаційний турнір «Відкритий Кубок України», де вона виборола І місце. А за тиждень на етапі Кубка світу в Москві посіла ІІІ місце.  

Аня планує продовжити навчання на факультеті фізичної культури нашого університету.

– Як Ви вважаєте, в Анни є перспектива в майбутньому виступити на Олімпіаді?

 – Звісно, якщо буде наполегливо працювати. У нашій міськрайонній Федерації тхеквондо ВТФ найбільші надії подають кам’янчанин Сергій Чайка (молодший) та Анна Горгулько. 

Утім є й інші вихованці, які теж мають чим похвалитися. Для прикладу, Софія Аксьонова (кмс) була бронзовою призеркою чемпіонату України серед кадетів і переможцем відкритого Кубка України, стала переможницею Міжнародного передноворічного турніру «Діти України», що проходив у Харкові.

Вікторія Кривіцька (кмс), яка є студенткою ІІ курсу К-ПНУ ім.І.Огієнка, посіла ІІ місце на чемпіонаті України серед юніо¬рів.

Анатолій Сергійович з підростаючим поколінням тхеквондистів Олександр Лабунський – бронзовий призер чемпіонату України серед юнаків і турніру «Діти України».

Данило Братушко (2003 р.н.) вже другий рік поспіль виборює ІІІ місце в цих же змаганнях.

Віталій Гелко та Артур Рибак – чемпіони області. Усіх і не перерахуєш.

На жаль, діти в мене тренуються лише до закінчення школи. А коли починають формуватися як спортсмени, вступають до навчальних закладів і виїжджають із села. Звісно, не всі продовжують займатися тхеквондо. От Ірина Мочарна 2010 р. ще брала участь у чемпіонаті світу в Мексиці, а нині вийшла заміж – і спорт відійшов на другий план. Але більшість продовжують жити спортом.

– Тхеквондо вимагає і певної амуніції?

– Під час змагань на учасниках мають бути каска, добок (костюм) і пояс, відповідно до рангу. В тхеквондо є десять кольорових поясів і чорні пояси різних данів. Аби отримати пояс, потрібно виконати певну програму. Кольорові пояси видає українська федерація, а сертифікати на чорні видаються лише в Кореї. Саме тут зародився цей вид спорту, і тут розміщений центр Всесвітньої федерації тхеквондо. Наразі п’ять моїх вихованців мають чорні пояси: Анна Горгулько, Віта Кривіцька, Ірина Мочарна, Ігор Фартушняк і Максим Дзядик. А це вже серйозний успіх.

– Нині тхеквондо на підйомі в нашому регіоні?

– Так, дякуючи голові обласної Федерації тхеквондо ВТФ Сергію Пісоцькому, який є тренером жіночої збірної України. Завдяки його старанням, наша область є однією з найкращих у цьому виді спорту. Дуже плідно працює президент кам’янецької Федерації тхеквондо ВТФ Сергій Чайка (старший). Ну, і варто відзначити начальника відділу управління в справах сім’ї, молоді та спорту РДА Віктора Дорожа – людину, яка просто живе спортом. З такою командою в нашого тхеквондо великі перспективи!