П'ятница, 20 Травня 2022 р.
17 Травня 2013

В «СЕРЕДНЬОВІЧНОМУ ХОТИНІ» – СЕРЕДНЬОВІЧНІ ЗМАГАННЯ

Незважаючи на аварійний стан мосту між Жванцем та Атаками, до Хотинської фортеці в минулі вихідні прямувало чимало народу. 9-12 травня тут вчергове відбувся Міжнародний історичний фестиваль «Середньовічний Хотин», до якого, зрозуміло, активно долучилися і кам’янчани: хтось як учасники, а хтось – просто як туристи… до середньовіччя.

СТОЛИЦЯ ПОДІЛЛЯ – НА КОНІ!

Окрім традиційних поєдинків і бугуртів (масових боїв), новою і надзвичайно видовищною «фішкою» став кінний турнір «Битва столиць», з якого й стартував фестиваль. Гідну конкуренцію збірним російських столиць – Санкт-Петербурга і Москви – склали представники столиці Поділля й останньої столиці УНР – Кам’янця-Подільського, котрі сформували кістяк збірної України. Наші хлопці виступили під псевдонімами Єжи та Олександр Кудринецькі, Спитко з Мельштина і Збитко з Бакоти. Під такими псевдо зашифрувалися учасники кінного театру «Козаки Поділля»: Євген і Олександр БІЛОБОРОДОВИ та знаний у місті фотограф і реконструктор Олексій РЄЗІН, котрий і очолив команду, а також боєць із міста Стрий Олег СОЛОМАХА.

– Я давно виступаю в команді «Подільська хоругва», яка відображає період, коли над нашими територіями панувала Польща, – пояснює Олексій Рєзін. – Тому кінну команду назвали «Подільський спис» (списом у середньовіччі називали військове формування на зразок роти). Знать тоді зазвичай була польського роду, тому й взяли польські імена.

Отож, кінний турнір розпочався зі змагань вершників на вправність. Учасники на скаку повинні були влучити списом у ціль, зняти списом підвішані на стійці кільця та розрубати мечем дві голови капусти. А згодом почалися цікавіші та екстремальніші забави – кінні сутички під назвою «Джостра». Суперники неслися на конях один навпроти одного, намагаючись вразити дерев’яним списом. Вершники трималися в сідлах чудово, а от списи від сили удару ламалися раз у раз. Ну, і меле на мечах – команда на команду виїхали битися на мечах, захистивши себе залізними обладунками. Збірна України в цих змаганнях поступилася Санкт-Петербургу, але виграла в Москви, посівши ІІ місце.Середньовічний Хотин

– До честі хлопців, команда із Санкт-Петербурга – це найсильніші бійці в СНД, – розповідає Олексій Рєзін. – Ми змагалися із серйозними супротивниками, а з нашої команди лише я маю невеликий досвід у битві на мечах.

– Що було найскладнішим під час цих змагань?

– Психологічно складно нестися на супротивника, який також мчить на тебе, наставляючи спис, який може влучити будь-куди. До цього треба бути готовим. А фізично найскладніше дійти згоди з конем. Для коней це великий стрес, вони не звикли до такої гори заліза на собі, брязкоту латів та музики.

– Це перший твій турнір?

– Вперше я виступив в одиночних боях на фестивалі в Хотині минулого року. Тоді мав дуже слабку кінну підготовку, тому тільки від’їздив програму, насилу шкутильгав до свого табору, лягав і відпочивав до наступної програми. Для мене то був справжній турнір на витривалість (сміється). Але керівник «Козаків» Ілля Бунько, побачивши, як я їжджу, і запросив тренуватися разом з ними в кінній школі на селищі Смирнова.

– Кінні турніри вимагають ще й дуже складного екіпірування…

– З обладунками насправді була біда, бо ми лише декілька місяців тому дізналися, що в Хотині буде кінний турнір «Битва столиць», і я запропонував хлопцям з «Козаків» створити свою команду. В нас зовсім не було обладунків, у хлопців – жодного поняття про середньовічні бої, вони займалися лише джигітуванням. Кілька обладунків я позичив для них у реконструкторів з Харкова, але з того всього лише частина одного обладунка підійшла на одного з наших хлопців. Решту «нашкребли» у команди «Подільська хоругва».

– Що ж стало запорукою Вашої перемоги?

– За рік виїздки я переконався, що в турнірах головне – добре їздити верхи. Саме від цього залежать 90% успіху в кінних боях, і лише 10% залишаються на військову підготовку та обладунок. Ми взяли тим, що, завдяки джигітуванню, міцно тримаємося в сідлах, а наші коні добре вишколені. Бо, наприклад, у бою 4х4 дуже важливо було швидко маневрувати, а для цього треба дуже добре відчувати коня, знати, як його дослати в потрібний момент у потрібному напрямку, щоб він не заартачився і не підвів.

А ЛИЦАРІВ ЗДОЛАЛО… СОНЦЕ

Першого ж дня на ристалля вийшли й військово-історичні клуби з різних міст України, Росії, Білорусі та Молдови, і розпочалися масові піші бої – бугурти, улюблене видовище для спраглих адреналіну. Дві команди по двадцять чоловік пішли стінка на стінку. Вояки, озброєні топірцями та мечами, товкли своїх суперників по чім бачили. Хто падав, вставати уже не мав права, і так, поки не «винищать» одну з команд. Згодом стартували поєдинки одиночного розряду. Зазначимо, що це були не показові виступи, а справжні спортивні бої. Брали у них участь і кам’янчани – учасники товариства історичної реконструкції «Подільська хоругва» Віталій СОЛОВОДОВ, Іван БАТЮКЕВИЧ і Олександр БЕРДНИК. Втім бувалі реконструктори зазначили, що турнір не був надто масовим – багато бійців не стали виходити на ристалля в полуденну спеку, і лише у вечірніх бугуртах сходилися близько 80 учасників.

– Цікавим був нічний бугурт, що проводився без глядачів, лише для учасників, – розповідає голова товариства «Подільська хоругва» Лев СОРОЧУК. – Ристалля освітлювалось по периметру вогнями факелів, які відсвічували в металевих обладунках. Це було дуже красиве видовище.

Були відзначені на фестивалі й найкращі обладунки. А ще свою майстерність демонстрували піші та кінні лучники, а під завісу фестивалю лучники разом із закутими в лати лицарями продемонстрували штурм фортеці.

фестиваль Середньовічний Хотин                      НЕ ЛИШЕ БІЙКИ 

Програма фестивалю, крім боїв, була заповнена й іншими цікавинками: на території діяло багато атракціонів та інтерактивних майданчиків, п’ять із яких організували члени «Подільської хоругви». Майстри (серед котрих і кам’янецькі) пропонували свої вироби на ярмарку та проводили майстер-класи. Не бракувало й виступів музичних і танцювальних колективів, а також вогняних шоу. Відзначились у Хотині й кам’янецькі фотографи із фотоклубу «Погляд», котрі перемогли в тематичному конкурсі: перше місце здобув Олександр ЄЛАШ, друге – Галина КОМАРНІЦЬКА.

Що ж, попри чималу кількість історичних фестів в Україні, «Середньовічний Хотин», котрий перехопив естафету від «Битви націй», на сьогодні утримує лідерство за масштабом дійств і кількістю учасників. І хоча спостерігався певний спад у порівнянні з минулими роками (мабуть, далися в знаки і поламаний міст, і збіг у даті з «Битвою націй»), однак «переплюнути» Хотин ой як непросто – ця фортеця, розташована на просторому пагорбі, з повноводним Дністром біля підніжжя, просто створена для великих історичних фестивалів.