РЕАЛІЇ ДІРЯВОЇ КОРЗИНИ

Ім’я Джеймса Нейсміта не надто відоме широкому загалу. Саме цей викладач коледжу з американського Спрінгфілда і вигадав 1891 р. основи баскетболу, прив’язавши до поручнів балкона спортзалу корзини з-під персиків. Тож нині цей популярний вид спорту є найрозвинутішим у США. Але ми сьогодні поговоримо про стан баскетболу в Кам’янці-Подільському.

ОСТАННІ ІЗ МОГІКАН

Останнім часом у місті зі спортивними дорослими командами очевидна криза. «В живих» на напівпрофесійній арені залишився баскетбольний клуб «Ді Ді Бао», який виступає в групі «Захід» першої ліги чемпіонату України. Колектив залишається на плаву завдяки підтримці президента і гравця команди, власника магазину «Мебельєр» Андрія Бойка.

Цьогоріч «Ді Ді Бао» вийшов з групи до наступного півфінального етапу, на якому, вже звично, зупинився.

– Cезон пройшов нормально і був першим під керівництвом нового тренера Євгена Федорова. Щоправда, із завданням – вийти до фіналу – ми не впоралися, але є покращення командної гри, – коментує Андрій Бойко.

– Запрошення нового тренера себе виправдало?

– Однозначно, людина з ігровим досвідом – це плюс. Але за рік ще рано робити якісь висновки, бо за цей час команда не створюється, а у тренера своє бачення гри, тож гравців треба перевчати.

– Андрію Анатолійовичу, співпрацюєте з ДЮСШ?

– Наш тренер водночас працює в ДЮСШ №1, має декілька груп вихованців. Щоб діти прогресували, з ними треба попрацювати 2-3 роки. Поки що серед дітей, які тренуються в місті, ми помітили лише одного – 9-класника Вадима Бабича, котрий може зіграти за «Ді Ді Бао» та підсилити команду. Нині за нас грають молоді хлопці, в основному, – до 25 років. Є декілька студентів, але більшість вже працює. Цього сезону в команді виступали лише баскетболісти, які проживають у нашому місті. Але це насправді був крок уперед. Ми шукаємо підсилення для команди. Хочемо, щоб до нас приїхали виступати гравці, але їм потрібно знайти роботу. Складно запросити хороших баскетболістів за відсутності великого бюджету. В команди, яка виграла цьогоріч першу лігу, річний бюджет становить 320 000 грн. Я не бачу сенсу витрачати такі гроші в першій лізі. Зате ми плануємо фінансувати дитячо-юнацьку школу, щоб зробити вертикаль клубу для подальшого розвитку.

– Про Вищу лігу поки що не мрієте?

– Можливо, колись заявимося до Вищої ліги, але точно не в найближчі два роки. Потрібно 500-600 тис.грн. і просторіший зал, якого наше місто ще не має.

– І останнє запитання: значення назви «Ді Ді Бао» досі тримається в таємниці?

– Коли виграємо першу лігу, розповім. Команду створено 1999 р., і з її назвою пов’язані деякі трагічні події.

ПАРОСТКИ БАСКЕТБОЛУ

Якщо не розвиватиметься дитячий спорт – не буде і дорослого. Патріархом кам’янецького баскетболу є старший тренер ДЮСШ №1 Кім Мітельман, який вже багато років працює з дітьми.

– Баскетбол у ДЮСШ №1 знову офіційно почав розвиватися з 2000 р., – розповідає він. – Коли 1972 р. я прийшов працювати тренером, то через півроку надійшов наказ з обласного комітету фізичної культури закрити баскетбол у Хмельницькій області задля розвитку гандболу. Згодом ми вирішили відновити місцевий баскетбол і на громадських засадах заснували міську Федерацію баскетболу. В місті цим спортом займаються групи дітей: 5-7 класів, 8-9 класів, 9-11 класів, команда «Ді Ді Бао», яка на 90% складається з вихованців ДЮСШ №1, та збірна ветеранів міста.

– Кіме Михайловичу, кам’янецькі діти цікавляться баскетболом?

– За популярністю, він посідає одне з перших місць. У місті є чимало охочих грати у баскетбол. Колись кожна школа прагнула, щоб її учні входили до складу збірної міста чи області з баскетболу.

– Які ж досягнення наших юних баскетболістів?

– На чемпіонаті області вихованці ДЮСШ №1 постійно в призерах: зазвичай, перші або другі. З дітьми працювати складно, оскільки вони постійно переходять у нові вікові категорії, і склад команди змінюється. А грати на рівні «Ді Ді Бао» одразу після виходу з ДЮСШ для них майже неможливо, оскільки вони не мають постійної ігрової практики і високого рівня. Немає грошей – немає ігор. Я дякую батькам і людям, які нас підтримують у виїздах. Раніше наше місто грало у Всеукраїнській юнацькій баскетбольній лізі, але, у зв’язку з нестачею коштів, припинило. Хоча завдяки цим іграм маємо двох суддів І категорії: Івана Павловського та Івана Грип’юка.

– А чому ж припинили чемпіонати міста з баскетболу серед дорослих?

– Дорослі чемпіонати міста проводилися до 2010 р., а потім, через брак учасників, – ні. Ми готові їх відродити, якщо керівники команд зацікавляться.

Найуспішнішим кам’янецьким вихованцем баскетбольного гуртка ДЮСШ №1 та «Ді Ді Бао» є 23-річний Микола Полюляк. Ім’я цього спортсмена-земляка ми повинні знати. Раніше він зумів пробитися до Суперліги, де виступав за львівську «Політехніку». Регулярно грав за головну команду, але згодом його залишили в дублерах, де Микола став лідером. Утім бути дублером йому не дуже хотілося, тож він перейшов у річну оренду в білоруський клуб «Свіслоч». Нині знову повернувся до «Політехніки».

Як бачимо, баскетбол у Кам’янці тримається на плаву і подає надії. Більше б нам таких меценатів, які готові реально вкладати кошти у розвиток спортивних команд!