Вівторок, 29 Вересня 2020 р.
27 Грудня 2013

ЖИВЕ У ЛУГАНСЬКУ, МРІЄ ПРО ЛЬВІВ, ЗАХОПЛЮЄТЬСЯ КАМ’ЯНЦЕМ

Два тижні тому «ПОДОЛЯНИН» писав про футболіста луганської «Зорі» та студента К-ПНУ ім.І.Огієнка Павла ХУДЗІКА, а нещодавно нам вдалося з ним поспілкуватися особисто. 28-річний гравець приїхав до університету складати іспити. Павло здався скромною людиною, хоча є доволі відомим у спортивних колах.

Павло Худзік– Павле, чому вирішив навчатися саме в кам’янецькому виші?

– Родом я з Теофіполя Хмельницької області. Часто приїжджаю до батьків, тому до Кам’янця-Подільського мені легше добиратися. Важливо, що це хороший навчальний заклад.

– Складно поєднувати футбольну кар’єру і навчання?

– Професійним футболістам часто доводиться бувати на офіційних іграх чи зборах за кордоном. Дякую декану факультету фізичної культури Миколі Солопчуку та завідувачу кафедри спортивних ігор Олександру Петрову за розуміння. Вони йдуть мені назустріч, переносять іспити. Потім я приїжджаю, доздаю все, перездаю…

– Як оцінюєте поточний сезон для себе і команди?

– Для себе – погано, бо дуже багато пропустив ігор, підкосили травми. А команда нормально зіграла і займає шосте місце, на яке заслуговує. За 5-бальною системою я б поставив нам «чотири з плюсом». Ми перемогли «Дніпро» і «Динамо», зіграли внічию з «Металістом».

– Немає бажання змінити команду, аби мати більше ігрової практики?

– Із «Зорею» в мене ще півтора року контракту, планую його допрацювати до кінця, а там буде видно.

– До «Зорі» Ви грали в п’ятьох клубах. Всі вони, за дивним збігом, уже припинили існування…

– У моїй команді з цього приводу теж кепкують і тренери, і хлопці. Дуже боляче за ФК «Львів». Це була молода гідна команда, з якою проведено багато роботи, грали і в першій, і в Прем’єр-лізі. Однак усе залежить від інвесторів, які вкладають гроші.

– Не боїтеся, що «Зоря» поповнить цей список? До речі, як у клубі з фінансами?

– У «Зорі» стабільне фінансове становище, про що свідчить наше місце в чемпіонаті. Це важливо для гравців. Ви ж розумієте, що футболісти грають, здебільшого, до 33 років, після чого їх «списують». За цей час вони намагаються заробити на майбутнє, аби згодом сім’я мала за що жити, аби можна було розпочати власний бізнес тощо.

– Ви пожили в різних містах, де б після завершення кар’єри гравця хотіли осісти?

– Планую в Львові – він ближчий серцю. Подобається, що в цьому місті багато традицій, власна культура. Звісно, захоплює і Кам’янець-Подільський. Коли сюди приїжджаю, одразу йду милуватися Старою фортецею, адже тут своєрідна аура.