ЧОГО НЕ ВИСТАЧАЄ, ЩОБ ОБІГРУВАТИ ЧУЖИХ?

Шашко-шахові баталії в місті не вщухають. Втім поряд з успіхами наших інтелектуалів, які не залишаються непоміченими, можна угледіти й той факт, що кам’янчани, навіть на обласному рівні, грою в шахи похвалитися не можуть.

СЕРЕД ЧОЛОВІКІВ НАЙСИЛЬНІША – ЖІНКА

Отож, останні турніри, які пройшли в Кам’янці-Подільському.

23 січня управлінням освіти і науки міськради на базі ШШК «Гросмейстер» було проведено міський турнір з шахів серед дітей усіх дошкільних закладів міста (всього 30 учасників). Найменшим «Шаховим принцом» став вихованець ДНЗ №5 6-річний Андрій Цюрик. ІІ місце в змаганнях посів Владислав Коваль (5 років, ДНЗ №21), ІІІ розділили Назар Шкунда (5 років, ДНЗ №21) та Демид Товстий (6 років, ДНЗ №30).

26 січня завершився шаховий бліц-турнір «Січень-2014» (гравці тут мають по 5 хвилин на роздуми). Тріумфував Валентин Скоробагатов, який нещодавно переміг у чемпіонаті міста зі швидких шахів, ІІ місце посів тренер ШШК Віктор Стороженко, а ІІІ розділили Дмитро Горєлов і чемпіон міста з класичних шахів Юрій Зайцев.

24-26 січня відбувся чемпіонат області із шашок серед чоловіків, жінок і дітей. На змагання зібралися 36 учасників з міст і сіл, 10 з яких – з інших районів. Серед чоловіків вирішила виступити і кам’янчанка Наталія Буранова (кмс), яка й перемогла опонентів сильної статі. Між іншим, це вперше в історії області жінка стає чемпіонкою з шашок серед чоловіків. ІІ місце посів 10-разовий чемпіон області Микола Коваль, ІІІ – Олександр Могилевський (теж кам’янчани). Серед жінок у призерах теж було дві кам’янчанки: І – Ольга Матковська, ІІІ – Валентина Олійник. Найсильнішою серед студентів стала Ірина Лучинська (К-ПНУ ім І.Огієнка), серед школярів-старшокласників – Андрій Брус і Софія Заводовська (обоє з гімназії), а серед дітей до 12 років – Борис Фрімер (СЗОШ №5) і Олександр Довгалюк (СЗОШ №14).

КАМ’ЯНЧАНИ ГРАЮТЬ У ШАХИ ТАК СОБІ

Якщо шашки кам’янчани освоїли чудово (саме в нашому місті розмістився обласний центр цієї гри), то із всесвітньо популярними шахами ситуація складніша. У Кам’янці вистачає турнірів різного рангу, але от успішність кам’янчан у дорослих змаганнях за межами міста дозволяє бажати кращого.

Все пізнається в порівнянні, тож ми вирішили заглянути у свіжий офіційний рейтинг шахістів нашої області. У списку найкращих 153 гравці, з них 23 – кам’янчани. До речі, більше лише з Хмельницького. Але, на жаль, у десятці найкращих наших немає. Тож наводимо список кам’янецьких шахістів із зазначенням місця в рейтингу: 13 – Віктор Лічкевич, 23 – Віктор Стороженко, 28 – Юрій Зайцев, 32 – Валентин Скоробагатов, 34 – Василь Харьков, 45 – Ігор Шевага, 48 – Дмитро Горєлов, 50 – Володимир Юзюк, 55 – Владислав Ткач, 64 – Анатолій Димчук, 73 – Петро Трончук, 83 – Валерій Нестеренко, 99 – Михайло Коза, 109 – Мирослав Дивдик, 111 – Володимир Мельник, 122 – Світлана Лупійчук, 124 – Вікторія Босак, 125 – Андрій Смірнов, 133 – Юрій Атаманюк, 140 – Аліна Бакалова, 144 – Дмитро Бойко, 148 – Олена Костюченко, 151 – Олександр Вощинський. Трійка перших – кандидати в майстри спорту (Горєлову для присудження виконаного нормативу ще потрібно добрати рейтингових очок), інші – першорозрядники.  

Звісно, до Хмельницького нам нічого рівнятися – там зосереджена половина шахістів області і є потужніший навчальний центр. Але чому в Старокостянтинові, де шахами займаються вдвічі менше людей, ніж у нас, гравці можуть боротися за перші місця в рейтингу, а ми ні? Чому вже впродовж багатьох років у Кам’янці, незважаючи на дитячі успіхи, немає сильних шахістів? З цими запитаннями ми звернулися до керівника шахового клубу Анатолія Дубового.

– В інших містах шахами займаються в ДЮСШ, де держава додатково платить преміальні тренерам за досягнуті звання вихованців, тому в них є стимул серйозніше до цього братися (Центр дитячої творчості, в складі якого функціонує наш ШШК, не є спортивним закладом, тому, на відміну від ДЮСШ, заохочень за результати тут не передбачається. – Прим. ред.), – пояснює Анатолій Васильович. – У Старокостянтинові ще й знайшлися фанати, які присвятили життя шахам. Вони – напівпрофесіонали, постійно беруть участь у всеукраїнських і міжнародних змаганнях.

– Ну, а самі кам’янецькі шахісти не прагнуть великих перемог?

– Діти не хочуть продовження школи. Адже якщо серйозно грати, то вже треба вести зошити, по 3-4 години розглядати партії, виконувати домашні завдання. До того ж в інших містах спонсори дають тисячі гривень, щоб шахісти могли їздити на турніри навіть за кордон, розвиватися. А в нас дадуть кілька сотень – та й усе.

Кам’янчанам фанатизму не вистачає. Ми організовуємо в місті фестивалі, в яких перемагають гості, прославляємо Кам’янець, а потрібні ще й поїздки на змагання. Ми самі винні в цій ситуації.

Звісно у шахах, як і в будь-якому спорті, гроші – це вагомий фактор, але навряд чи вирішальний (до речі, перемоги в потужних турнірах передбачають такі солідні призові, що й спонсорів не треба. От тільки, щоб перемогти, вже треба щось вміти). Адже тут потрібна не тренувальна база, а бажання шахістів самовдосконалюватися та талановиті тренери. Тож, можливо, нам потрібно запросити до міста тренера рівня майстра спорту, який зможе вивести гравців на вищий рівень? А з іншого боку, діти, які займаються в нашому ШШК, часто переграють однолітків з інших міст, але на дорослому рівні зупиняються в розвитку. Може, проблема в гравцях? Будемо сподіватися, що Горєлов, Довгалюк та інші кам’янецькі таланти, які підростають, прагнутимуть стати справжніми гросмейстерами.