Понеділок, 15 Серпня 2022 р.
21 Березня 2014

МАЙСТЕРНИЙ БОЄЦЬ

У Кам’янці на одного майстра спорту України з кікбоксингу побільшало. Цього високого звання досяг представник ДЮСШ №5 ФСТ «Україна» Сергій Гуменний.

Сергій ГуменнийСергій уже шостий, хто досяг такого успіху, тренуючись у Кам’янці-Подільському. Раніше майстрами-кікбоксерами ставали: Сергій Мещишин, Олександр Ковальчук, Василь Ковальчук, Дмитро Барановський і Денис Гинзар (усі, як і Гуменний – вихованці тренера Анатолія Лабатюка).

Щоб здобути звання майстра спорту України в цьому виді спорту, потрібно або перемогти в Кубку України, або посісти І чи ІІ місця в чемпіонаті України. При цьому змагатися потрібно в компанії не менше як 12 спортсменів, 10 з яких повинні представляти не рідну область претендента в майстри спорту, а двоє повинні вже мати це звання.

Сергій переміг у Кубку України, що проводився в Броварах ще в середині листопада 2013-го, а от посвідчення майстра надійшло лише недавно. Вручали його Сергію Гуменному 15 березня під час Відкритого чемпіонату міста з кікбоксингу, який присвятили пам’яті Героїв Небесної сотні. До речі, у цих змаганнях серед 73 спортсменів з Городка, Дунаївців і нашого міста 29 золотих медалей вибороли кам’янчани.

Сергій народився в Ярмолинцях, де з дитинства займався боксом. Вищу освіту вирішив здобувати на факультеті фізичної культури К-ПНУ ім.І.Огієнка, правда, в нашому місті він перекваліфікувався на кікбоксера. Тут наполегливо працював, був чемпіоном міста, потім – області, згодом почав виборювати медалі на рівні країни. Нині 23-річний хлопець навчається на V курсі та віднедавна додатково працює тренером у ДЮСШ №5 ФСТ «Україна».

– Я ним пишаюся, бо він на бараболях, макаронах, салатах, закрутках виконав норматив майстра спорту. Приємно, що Сергій уже сам тренує. Це все одно, що дочекатися онуків, – каже його наставник – 31-річний Анатолій Лабатюк.

– Насправді було непросто досягти цього звання, – зізнається новоспечений майстер спорту Сергій. – Деякі плюси від звання, звісно, є – майстрам спорту додають 10% до зарплати тренера. До того ж це титул на все життя, який ніхто не відбере.

– Не секрет, що в Кам’янці-Подільському професійно займатися спортом майже неможливо. Яким бачиш своє майбутнє?

– У будь-якому разі потрібно підтримувати спортивну форму. Адже якщо закинути тренування, то й навички втратяться, і зайва вага з’явиться. Звісно, грошей на цьому не заробиш, навпаки, потрібно вкладати в інвентар і поїздки на змагання. Щоб бути професійним спортсменом, треба мати щедрого спонсора. Не знаю, як надалі складеться спортивна кар’єра. Можливо, вдасться працевлаштуватися в СБУ чи внутрішні війська, аби мої навички комусь були потрібні. В іншому разі продовжу тренерську діяльність.

– Останнім часом серед спортсменів поширилося таке ганебне явище, як «тітушки». Що думаєш з цього приводу?

– Спортсмен повинен вміти захистити себе, рідних, а завдавати іншим шкоди недопустимо. Але неприємно, коли кожного спортсмена-бійця починають підозрювати і називати «тітушкою».