ЯК ЗРОБИТИ, АБИ ВСІМ БУЛО ДОБРЕ?

Чи є у Кам’янці мотобольний стадіон? Запитання здається безглуздим – ну, звичайно! Але на балансі міського відділу освіти та науки значиться не він, а лише «поле з твердим покриттям». Цей та інші моменти стали приводом для написання листа тренером мотобольного «Поділля» Володимиром Даниляком міському голові Михайлу Сімашкевичу.

Володимир Васильович написав про теперішні реалії мотоболу в місті й попросив прийняти 3 рішення:

1) Внести мотобольний стадіон як індивідуально визначений об’єкт до реєстру власності територіальної громади міста.

2) Передати його мотобольній громадській організації фізкультурно-спортивної спрямованості в безоплатне користування.

3) Надати мотобольній організації таку ж дотацію, якою користується ХОЦНТТУМ щодо оплати за комунальні послуги.

Цей лист і став темою для обговорень 2 вересня на зібранні, де були присутні заступник начальника міськуправління освіти та науки Сергій Мельник, директор Центру дитячої творчості Олександр Ткачук (до складу ЦДТ нещодавно увійшла Станція юних техніків) та заступник директора філії Хмельницького обласного центру науково-технічної творчості Олександр Луданний (учні цих центрів займаються в приміщеннях і на території стадіону), члени президії міської Федерації мотоболу Павло Відлацький і Марк Тетерук, а також представники Громадської ради.

Друге і третє питання листа вирішили відкласти до виконання першого. Мотоболісти відзначили, що оформити стадіон як цілісну споруду необхідно, аби максимально ускладнити можливість її дерибану. Ткачук і Луданний поставилися нейтрально до такої ініціативи, хоча й висловили побоювання, чи немає тут «підводних течій». А от Мельник скаржився, що переоформлення споруди – кропітка і витратна справа. Але, швидше за все, це питання таки винесеться на розгляд сесії міськради, бо стадіон повинен називатися стадіоном.

Було зачеплено і тему співіснування на стадіоні мотоболістів та картингістів, хоча представники цих видів спорту намагалися не загострювати питання.

Учасники зборів зійшлися на тому, що необхідні компроміси. Проблематика мотоболу і картингу полягає в тому, що для першого поле має бути посипане піском, а для іншого – очищене і обставлене шинами. Тому почергово там займатися накладно. Втім знайшлося і рішення: якщо гарно заасфальтувати майданчик між полем і боксами (80х40 м), картингістам для тренування вистачить простору, аби не заїжджати на ігрове поле. Ну, а офіційні змагання з картингу та мотоболу відбуваються не так часто, щоб зміна покриття створила проблеми. От тільки коли і хто заасфальтує майданчик?

В одному можна не сумніватися: ситуація з мотобольним стадіоном ще не раз буде темою для обговорень.