ТХЕКВОНДИСТИ МАНДРУВАЛИ І ЗВИТЯГУ ЗДОБУВАЛИ
Три країни, чотири турніри, вісім медалей і величезний досвід! Греція – Міжнародний турнір із тхеквондо ВТФ класу G-1 «Greece Open», Об’єднані Арабські Емірати – відповідно, «Fujera Open», Туреччина – ІІІ клубний чемпіонат Європи та «Turkish Open». Важко сказати, чи колись в історії кам’янецького спорту були представники, які могли поїхати в турне на чотири закордонні змагання. Кам’янецькі тхеквондисти Дмитро Мещук, Олександр Кадиш та Олег Маматов (вікова категорія – кадети), Любава Ільчик (юніор), Сергій Чайка (серед дорослих) під керівництвом тренера Сергія Чайки (старшого) здійснили незабутню подорож.
Про досягнення в Греції та ОАЕ ми писали в попередніх номерах «Подолянина». Нагадаємо, що Дмитро Мещук виборов золоту медаль, Олег Маматов – срібну та бронзову, Олександр Кадиш та Любава Ільчик – по срібній.
10-11 лютого в турецькому Белеці на клубному чемпіонаті Європи, який зібрав близько 900 спортсменів із 30 країн світу, кам’янчани взяли ще дві медалі. Бронзовими призерами стали Олег Маматов та Олександр Кадиш. Була близькою до подіуму Любава Ільчик.
Через день, 13-15 лютого, тут уже відбувся Міжнародний турнір класу G-1 «Turkish Open». І знову відзначився Олег Маматов! У нього – бронзова медаль, на шляху до якої він здолав француза і двох турків. Таким чином 12-річний Олег, який виступає у ваговій категорії до 37 кг, здобув по медалі на кожному турнірі.
Щойно спортсмени повернулися до Кам’янця, ми поспілкувалися із тренером Сергієм Чайкою.
– Сергію Володимировичу, вочевидь, наші тхеквондисти вже готові до високого міжнародного рівня? Що собою являють турніри серії G-1?
– Для мене це був серйозний тест. Торік кам’янецький клуб «Тхеквондо» перебував серед лідерів країни. Маємо 12 чемпіонів України, загалом призерів – 39. Разом зі мною працюють тренери Дмитро Гринчук і Віктор Фельвашніков, переважно вони займаються з початківцями.
Ми часто виграємо відбори на чемпіонати світу та Європи, але, щоб досягти там успіху, потрібно мати хороший міжнародних рейтинг. Власне етапи Кубка світу – турніри серії Global-1 – є рейтинговими змаганнями. По суті, це відкриті кубки певних країн для всього світу. Але будь-хто туди не поїде – треба мати чорний пояс і відповідний досвід.
– Та ще й кошти, аби поїхати за кордон на змагання. Як із фінансовим питанням?
– Воно практично лягає на плечі батьків. Ми домовилися робити рекламні буклети, розповідати про вихованців, аби батьки знайшли спонсорів. Мені особисто ніхто не давав грошей. Зате ПАТ «Подільський цемент», підприємці Сергій Кротік і Василь Габай адресно допомогли деяким конкретним спортсменам. Міський голова Михайло Сімашкевич і народний депутат Володимир Мельниченко придбали для нас сувенірну продукцію, яку ми дарували іноземним колегам на згадку про Кам’янець.
Цей тур кожному учаснику обійшовся в 2000 євро. Тому деякі талановиті тхеквондисти не поїхали, бо не знайшли грошей, як-от Анна Горгулько, Вікторія Терехова… Медалей могло б бути значно більше.
– Ваш син Сергій – один з небагатьох кам’янчан, хто в дорослому віці не залишив спорту. Його перспективи після турнірів зросли?
– Після змагань в Еміратах ми отримали багато запрошень на інші міжнародні турніри. Зокрема, нас хочуть бачити у березні на турнірі в Литві. Сергієві організатори навіть готові оплатити витрати. Російські тренери намагалися переманити до себе: пропонували зарплату тисячу доларів, аби він виступав за Росію. Звісно, ми відмовилися, але факти таких прикрих переходів в Україні є. Не хочемо нікуди переїжджати.
– Найуспішнішим під час турне виявився Олег Маматов. Що про нього скажете?
– Він прийшов до нас випадково понад два роки тому. Його природний талант одразу ж проявився. Без перебільшень, в Олега доля олімпійського чемпіона. Але потрібно, щоб у Кам’янці знайшовся спонсор, який би допомагав спортсмену із виїздами на змагання. Олег може прославити і місто, і країну.
Цього року в наших тхеквондистів ще багато змагань всеукраїнських і міжнародних рівнів, не кажучи про місцеві. Тож можна бути впевненими – приємні вісті почуємо ще не раз.