П'ятница, 26 Квітня 2024 р.
30 Жовтня 2015

НОВА ЕРА БОГАТИРСЬКОЇ СЛАВИ

Важкоатлетичний спорткомплекс «Епіцентр», презентований у Кам’янці 16 жовтня на вул.Драй-Хмари, 30а, відкрив небачені досі перспективи. Враховуючи значимість події, ми вирішили детальніше розповісти про комплекс і розвиток важкої атлетики в місті. Для цього поспілкувалися із директором закладу Вадимом Рудяком та зі старшим тренером національної збірної України з важкої атлетики Денисом Готфрідом.

80 МАЙСТРІВ СПОРТУ ТА ІНШІ ЗДОБУТКИ

Вадим Леонідович – корінний кам’янчанин. Любов до важкої атлетики перейняв від батька-Вадим Рудякспортсмена і вже у 18 років став майстром спорту Радянського Союзу. Щоправда, згодом професійну діяльність поєднав із юриспруденцією – працював у прокуратурі. Сьогодні Рудяк знову повернувся до спортивної діяльності.

– Це найкращий зал важкої атлетики в Україні, – розповідає він. – Спеціальне покриття підлоги, закуплені штанги брендового виробника – найякісніші, які тільки є в світі. Маємо два тренувальні зали. Перший (там, де тимчасово був встановлений поміст) передбачений спеціально для занять професійних спортсменів національних українських команд різних рівнів, які постійно змінюватимуть одні одних. Спортсмени зможуть у новозбудованому комплексі проживати, харчуватися й тренуватися. Інший зал – для місцевих дітей і молоді, які теж матимуть можливість користуватися всіма створеними умовами: душовими, роздягальнею, сауною. Наразі ведеться відбір тренерів, які тут працюватимуть. Вони можуть приїхати з будь-якого куточка України, головне – щоб відповідали вимогам.

– А на яких умовах тренуватимуться місцеві діти?

– Діти будуть займатися безкоштовно. Більше того, найздібніших ми ще й забезпечуватимемо повноцінним харчуванням і вітамінами. Створимо умови, аби готувати майбутніх чемпіонів.

– А чи зможуть тут займатися дорослі кам’янецькі спортсмени, які не є членами збірної України?

– Звісно. Будуть погодинно розбиті плани тренувань для дітей різних вікових груп і дорослих. Зал не простоюватиме.

Зауважу, що заняття зі штангою у підготовці використовують у багатьох видах спорту. А для легкоатлетів, боксерів, борців – це невід’ємна її частина. Тож, можливо, представники інших видів спорту теж сюди приходитимуть.

Юніорський чемпіонат України в «Епіцентрі»– Наразі в нашому місті найбільше «гримлять» успіхами пауерліфтери. Важкоатлети такими досягненнями похвалитися не можуть. Для пауерліфтингу зал також використовуватиметься?

– У пауерліфтерів є свій нещодавно облаштований новий зал, тож вони в ньому й працюватимуть надалі. Наші види спорту об’єднує штанга, але насправді характеристики цих снарядів різняться.

А от щодо успіхів, я не погоджуся. Рівень конкуренції у важкій атлетиці, яка культивується у 187 країнах світу, значно вищий. Я з великою повагою ставлюся до кам’янецьких пауерліфтерів, вони також виснажливо тренуються, але пауерліфтинг наразі не входить до олімпійської програми, бо там дозволяють використовувати спеціальні костюми та бинти, які допомагають виконувати вправи та мінімалізують ризик отримання травм. Та й самі їхні вправи (присідання, тяга і жим лежачи) для важкоатлетів є лише допоміжними.

Коли на поміст виходить важкоатлет, він зі штангою – один на один, піднімає її з помосту на витягнуті руки вгору. Вся краса важкої атлетики – в динаміці, боротьбі.

Ще наголошую: жоден вид спорту в Кам’янці не має таких здобутків, як важка атлетика. За весь період її існування в місті виховано понад 80 майстрів спорту! Перший український рекордсмен світу (рекорд встановлено 1913 року) Костянтин Павленко працював у Кам’янці-Подільському. Згодом його ініціативу перехопив фундатор силових видів спорту на Хмельниччині Кім Нагачевський. Відтоді важка атлетика в нас піднеслася на дуже високий рівень, особливо у 60-70-х роках. У Кам’янці раніше було три осередки: тодішні сільськогосподарський інститут, який ставав чемпіоном Радянського Союзу (в них досі є секція), сільськогосподарський технікум та індустріальний технікум, де працював Анатолій Кочетков, який входив до десятки світового рейтингу.

Торік Кім Нагачевський пішов із життя, але справу продовжують його учні Микола Мельник, Олександр Хомовський і Вадим Воронецький.

– Вадиме Леонідовичу, а як із сучасними досягненнями кам’янчан у важкій атлетиці?

– От нещодавно у чемпіонаті України Михайло Бойко став срібним призером, Андрій Остапюк – п’ятим. Останніми роками рівень важкої атлетики в місті дещо спадав. Але я довів президенту Федерації важкої атлетики України та меценату Олександру Герезі, що саме в Кам’янці-Подільському цей спорт необхідно підтримати. Головне, що ми створили умови для розвитку. Тепер завдання тренерів – наповнити зали дитячими голосами та отримувати від них результати.

ПІВРОКУ З НАЙКРАЩИМИ ВАЖКОАТЛЕТАМИ

Під час юніорського чемпіонату України з важкої атлетики, що 17-19 жовтня проводився у нововідкритому залі, ми зустрілися і зі старшим тренером збірної України Денисом Готфрідом, між іншим, олімпійським призером.

Денис Готфрід– Як оціните побудований у нас комплекс? – запитуємо в нього.

– Аналогів йому в Україні немає. Він відповідає всім міжнародним стандартам і доволі зручний: під одним дахом і харчоблок, і готель. Спортсмен може, не покидаючи комплексу, планомірно готуватися до змагань. А ще національна збірна і місцеві діти мають змогу тренуватися одночасно, не заважаючи один одному. Чоловіча збірна України планує сюди заселитися в грудні. Тренуватимемося тут аж до самих Олімпійських ігор, що відбудуться наприкінці літа. А до грудня займатимуться юніори-збірники, щоб «обкатати» базу.

– Якого рівня міжнародні змагання можна проводити в «Епіцентрі»?

Тренувальний зал– Можливо, чемпіонати Європи серед молоді, юніорів і кадетів, теоретично – чемпіонат світу серед кадетів. Для змагань вищого рангу потрібно, щоб вміщалося більше глядачів. А тут усе-таки насамперед тренувальний зал.

– Денисе Рудольфовичу, а яка Ваша сьогодні роль у змаганнях?

– Стежу за юніорами, які з часом поповнять дорослу збірну. Я – останній український чемпіон світу (з 2002 року), і моя мрія, щоб якомога швидше з цим титулом розпрощатися. Намагаюся свій досвід передавати новому поколінню.