УЧИТЕЛЬСЬКИЙ ТУРИЗМ. ЗА ЛАШТУНКАМИ

За щорічною традицією, 9-10 червня вже вкотре відбулися змагання з учительського туризму. Лише уявіть: кінець навчального року, журнали, оцінки, навчальна практика, ЗНО, а тут тобі на – ліс, канати, компаси, намети… Незмінне місце проведення – с.Суржинці (а точніше – Суржинецька галявина). Про те, як проводяться змагання, нам розповіли вчителі Кам’янець-Подільського БНРЦ.

– Це не просто змагання, вчительський туризм – це багаторічна традиція, – розповідає вчитель фізичної культури Юрій ТАРНАВСЬКИЙ. – Є декілька типів учителів-туристів. Перші – ті, які поїхали на змагання один раз, змерзли, змокли і сказали: «Та щоб я ще раз туди хоч ногою!». Другі – ті, які поїхали на туризм один раз і підчепили хворобу туриста, тому привезли сюди дітей, чоловіків, кумів і друзів. Третя категорія – ті, хто давно перестав працювати вчителем, а на туризм усе одно їздить.

Такі змагання проводяться вже близько 30 років. Щороку кількість шкіл-учасниць змінюється, та й самі команди часто поповнюються новими обличчями.

– На галявині все зовсім не так, як у школі – тут позитив, драйв, спілкування. У школі всі у костюмчиках, із портфельчиками, а тут і директор дрова для багаття носить, і фізрук, на Вірку Сердючку переодягнутий, співає (просто тема виступу була «Євробачення»), – сміючись, розповідає вчитель зарубіжної літератури Дмитро ГОЛУБ. – Проте туризм наповнений не лише розвагами, є й складні конкурси: смуга перешкод, в’язання вузлів, краєзнавча вікторина, виступ художньої самодіяльності. Пам’ятаю, як декілька років тому давали лише один сірник, аби розпалити ціле багаття. Та ще й поставити на вогонь горнятко з водою, щоб та википіла. Або намет із зав’язаними очима зібрати… Загалом учительський туризм – захід дуже цікавий і захопливий.

Ольга БАНАХ.