П'ятница, 29 Березня 2024 р.
28 Липня 2017

У ВІЛЬНУ БОРОТЬБУ З ГОЛОВОЮ!

Кажуть, що вибір є завжди, але наскільки цей вислів правдивий?.. Студентка К-ПНУ ім.Івана Огієнка Оксанка Лівач із самого малечку просто потопала у спорті: її батько займався греко-римською боротьбою, мати – біатлоном, старша сестра – вільною боротьбою. Невже можливо, щоб у такій родині дівчинка стала кимось іншим як спортсменкою?..

Оксанка Лівач

Оксана народилася 14 травня 1997 р. в с.Новоселиця Долинського району Івано-Франківської області. У 12 років, натхненна спортивними здобутками старшої сестри, Оксана почала займатися вільною боротьбою.

– Існує думка, що часто сестри з різницею у віці мають багато суперечок, бо молодша в усьому копіює старшу. Якою була реакція рідних, коли ти обрала вільну боротьбу?


– Я завжди була дуже активною, тягнулася до спорту, а коли настав час обирати, куди піти, без жодних роздумів обрала вільну боротьбу. І це не через сестру, а точніше не тільки через неї. Багато хто каже, що це не жіночий вид спорту, але я вирішила спробувати, тому що хотіла навчитися стояти за себе і привчитися до праці. Так, сестра теж вплинула, бо часто привозила додому перемоги, і її дух дуже запав мені в душу. Я хотіла стати чемпіоном, і рідні без жодних дорікань підтримали мої прагнення.

– Чим тебе приваблює боротьба?

– Це дуже красивий вид спорту. Лише уявіть: зачіп за ногу, кидок, переворот – і ось твій суперник на лопатках, а ти, наповнений почуттям перемоги, отримуєш задоволення від кожного зловленого на собі погляду. Єдине, що мене дратує, це коли під час поєдинку суперники можуть кусати або смикати за волосся (сміється). Та й загалом цей вид спорту досить травматичний, адже задіяні майже всі м’язи людини. Синці, вивихи та розтягнення – постійні супутники моїх перемог чи поразок. До речі, кожна перемога спортсмена – це також велика праця наставника, який вкладає свої знання і душу. В мене є два особисті тренери, які завжди залишаються для мене прикладом для наслідування: Орест Скобельський та Андрій Стаднік.

У ВІЛЬНУ БОРОТЬБУ З ГОЛОВОЮ!– Оксано, минуло вже 8 років, як ти вперше відчула себе у вільній боротьбі. Скільки перемог на твоєму шляху?

– Уже й із рахунку збилася. Загалом я – майстер спорту міжнародного класу, чемпіонка Європи та світу серед кадетів (школярів), а ще бронзова призерка чемпіонату світу та дворазова чемпіонка Європи серед юніорів (до 20 років). Як же було приємно, коли, здобувши чергову перемогу, побачила, як ціла купа незнайомих людей опублікували відео зі мною на своїх сторінках у соцмережах. Після перемоги у Європі вперше потрапила на телебачення в прямий ефір як почесний гість, а також побувала на радіостанції, пізніше про мене почали писати журналісти з регіональних видань. Після таких подій я зрозуміла, що життя набуває ще яскравіших барв, тому хочу побажати відчути те ж саме кожному новачку.

Ольга БАНАХ.