НІКОЛИ НЕ ПІЗНО: КІКБОКСЕР ЗА ПОКЛИКОМ СЕРЦЯ

Історії величних постатей у спорті часто починаються змалечку. Відомий футболіст Ліонель Мессі забив першого гола у 5 років, баскетболіст Майкл Джордан почав грати у баскетбол у 6 років, брати Клички займалися спортом, ще навчаючись у школі. А неодноразовий чемпіон України, володар Кубків Європи та світу, бронзовий призер Всесвітніх ігор, вихованець ДЮСШ №2, майстер спорту України та міжнародного класу 21-річний Роман Головатюк почав займатися кікбоксингом аж у 17 років і за 4 роки постійних виснажливих тренувань досяг усіх перелічених результатів.

– Романе, навчаючись на агронома, ти раптово почав учитися лупцювати людей?

– Я з дитинства займався спортом, але не професійно і не кікбоксингом. Мені подобається здоровий спосіб життя. У моєму досвіді і футбол, і баскетбол, і теніс, і навіть легка атлетика. Коли навчався на другому курсі ПДАТУ, то одногрупники запропонували піти на тренування з кікбоксингу. Через декілька тижнів друзі, як кажуть, «злились», а я залишився. Мене настільки захопив кікбоксинг, що й перестав рахувати перемоги у боях.

– Як реагують близькі на твоє захоплення?

– Дехто мене хвалить і захоплюється, а дехто вважає, що даремно витрачаю здоров’я і час. Я ж не уявляю майбутнього без цього спорту. У мене на декілька місяців наперед розписані змагання: 14-16 вересня їду на чемпіонат України в Черкаси; 27-30 вересня здобуватиму Кубок Європи у Празі (Чехія); 5-8 жовтня знову змагатимусь на Батьківщині, у чемпіонаті України у Дніпрі; 4-12 листопада підкорюватиму чемпіонат світу в Будапешті (Угорщина). Загалом планів багато, тому я налаштований рішуче, бо не хочу більше ніколи програвати і зроблю все можливе, аби так і сталося.

– Тобі 21 рік, а ти вже підкорив Всесвітні ігри у Польщі. Як пройшли нелегкі поєдинки?

– Мене підтримували рідні, близькі, друзі, тренер. Батьки щодня телефонували і розпитували про все. У першому бою я здолав серба – чемпіона світу Sasa Polugic. До речі, це був своєрідний бій-реванш, оскільки із сербом у мене особисті рахунки. Кілька місяців тому в Будапешті, на змаганнях за Кубок світу, я йому програв через травму, собі пообіцяв реабілітуватися, і мені це вдалося. У другому бою у Всесвітніх іграх зустрівся з бразильцем – претендентом на пояс чемпіона Світу «Glorry» серед професіоналів Guto Inocente (у нього 42 бої: 34 перемоги, 17 з яких – нокаутом). За очками я програв лише на один бал, але навіть мій суперник після бою підійшов і похвалив мене. За третє місце планував боротися з поляком, але той чи налякався, як я лупцював серба і бразильця (сміється), чи просто мав травму, але відмовився від боротьби і отримав технічну поразку. Таким чином я здобув бронзову нагороду.

Звичайно ж, найбільший поштовх у моїх здобутках зробив тренер із кікбоксингу Анатолій Лабатюк. Ми з ним щиро вдячні за підтримку президентам національної та обласної федерацій кікбоксингу WAKO Ользі Павленко та Олегу Луговому. Крім них, великий внесок у розвиток і популяризацію кікбоксингу на Кам’янеччині зробили народний депутат Володимир Мельниченко, міський голова Михайло Сімашкевич, депутати міської ради, підприємці, друзі та колектив фітнес-центру «7 Днів».

Ольга БАНАХ.