Четвер, 28 Березня 2024 р.
3 Серпня 2018

СКЕЛЕЛАЗІННЯ: КОРИСТЬ ТА ЕКСТРИМ

«Свобода існує, і вона живе в горах», – стверджують альпіністи. На їхнє переконання, гори загартовують характер, дають спартанське виховання та навчають краще розумітися в людях. Звичайно, в Кам’янці стати професійним альпіністом майже неможливо. Проте «Квітка на камені» пропонує екстремалам свої скелясті простори величного каньйону, де можна чудово засвоїти скелелазіння.

СКЕЛЕЛАЗІННЯ: КОРИСТЬ ТА ЕКСТРИМВиявляється, користь від цього спорту отримують не тільки підкорювачі вершин. Адже хто, як не скелелази, допомогають облагородити кам’янистий каньйон від сухого гілля, або ж врятувати нещасних чотирилапих, які через власну необережність туди потрапили й не можуть видертися назад. Вправних скелелазів не лякає ні висота, ні крихке каміння, яке може в будь-який момент обвалитися, ні навіть лютий мороз. Адже частенько взимку можна спостерігати, як ці сміливці підкорюють міський заледенілий водоспад.

Міська Федерація альпінізму та скелелазіння, президентом якої є Олександр ТОМАШЕВИЧ, за свою 18-річну діяльність загартувала чимало сміливих спортсменів-скелелазів. Одна з них – 28-річна кам’янчанка Марічка МУЛЯР, яка захопилася цим спортом не для слабаків ще з дитинства. Дівчина розповіла «Подолянину», у чому полягають особливості скелелазіння, та яка від нього користь.

– Марічко, що спонукало підійматися вгору? Із чого все почалося?

– Батьки займалися пішохідним туризмом, тому змалечку прищепили любов до спорту та активного відпочинку. Коли мені було 4 рочки, то вперше побувала в Карпатських горах. А у 13 років, наслідуючи старшого брата Володимира, вирішила відвідати відкрите тренування зі спортивного туризму, яке проводилося на скелях мальовничого каньйону річки Смотрич. Мені дуже сподобалося лізти вгору по вертикальній площині. Відтоді прос­те захоплення стало невід’ємною частиною мого життя. Ось уже 15 років підкорюю різні висоти.

– Що найбільше подобається в скелелазінні, а що найскладніше?

– Гармонійно розвивати тіло і дух, рухатися по вертикалі та нависаючих стінках. Цікаво та весело проводити час із друзями. Можливість відчувати і працювати над своїми слабкими місцями. Адже ти сам собі суперник. Найскладніше – боротися зі своїми страхами та лінню. Загалом скелелазіння дуже добре розвиває всі групи м’язів, уважність, спостережливість, пам’ять, рішучість, силу, витривалість, гнучкість і координацію.

– Рідні не були проти такого вибору, адже це досить небезпечно?

– Звісно, спочатку хвилювалися, але потім пересвідчилися, що у спортивному скелелазінні все безпечно. Загалом рівень травматизму тут невисокий. Головне – не форсувати прогресу, тренуватися і збільшувати навантаження. Правильно підібраний план тренувань, а також чітке розуміння ризику виконання складних вправ зводить травматизм до мінімуму. Синці, подряпини і переломи більше залежать від дій самого спортсмена, ніж від зовнішніх чинників.

– Чи підтримує такий екстрим держава?

– Скелелазіння тільки 2020 року ввійде до основної програми літніх Олімпійських ігор. Звісно, це дає певну надію професійним скелелазам отримати хоч якусь підтримку. А поки що цей вид спорту в Україні живе завдяки небайдужим людям і меценатам. Щодо остан­ніх, то не можу не згадати кам’янчанина та бізнесмена Миколу Сосулу, якому ми вдячні за стрімкий розвиток скелелазіння на Поділлі та в Україні загалом. Завдяки його підтримці проводяться щорічні дитячі та дорослі змагання, спортсмени мають змогу брати участь в українських та закордонних змаганнях, створюються нові скелелазні маршрути в каньйоні, а Кам’янець-Подільський має можливість організовувати змагання рівня все­українських кубків і чемпіонатів.

– А як загалом склалося твоє скелелазне життя?

– Доволі часто тренуюся в каньйоні. Особ­ливо зручно, що скелі розташовані в межах міста. Нині наш каньйон налічує понад 150 скелелазних маршрутів різного рівня складності. Район дуже популярний, скелелази з усієї України приїжджають на вихідні або навіть організовують спортивні збори на наших скелях. Взагалі мій профільний вид скелелазіння – це боулдеринг (різновид спортивного скелелазіння, що полягає в проходженні серії коротких, але дуже складних трас. – Прим. авт.). Проте сьогодні працюю над слабкими місцями. Тому більше беру висоти на складність і з нижньою страховкою – для впевненості та фізичної витривалості.

Вікторія БОЯРШИНОВА.