Середа, 01 Грудня 2021 р.
10 Серпня 2018

ІЗ ГИРЯМИ НА «ТИ»

Ось уже близько півсотні років у житті 69-річного дунаєвецього спортсмена Володимира Копичинського головний натхненник – важкий тягар. І йдеться, на щастя, не про душевні хвилювання, а про залізні багатокілограмові гирі, які чоловік тягає за собою всюди, завдяки чому досягнув чималих результатів у гирьовому спорті.

ІЗ ГИРЯМИ НА «ТИ»28 липня Володимир Ва­сильович повернувся з золотом із Херсона, де єдиний представляв рідну Хмельниччину на Першому відкритому марафоні-естафеті з гирьового спорту «Кубок князя Володимира» на честь 1030-річчя хрещення Русі-України та 120-річчя заснування Храму святої мучениці й цариці Олександри. Наш земляк здобув перемогу серед ветеранів, піднявши гирю вагою 12 кілограмів 1030 разів за 39,09 хвилини.

– Володимире Васильовичу, чому обрали саме гирі?

– Родом я із села Маків. З дитинства було так, що старші менших ображають, тому хотілося і за себе постояти, й інших захис­тити, силу мати. Так я і почав тягати гирі, загартовуватися обливанням і систематично робити за­рядку. Ось уже 35 років працюю у маківській спортивній школі тренером з важкої атлетики. Це те, що мені подобається, тому навіть у 70 років свої гирі не покину.

– Яким досягненням пи­шаєтеся найбільше?

– Неодноразово перемагав у різних всеукраїнських і європейських змаганнях, ставав чемпіоном у  вікових та вагових ка­те­горіях. Але найбільше запам’я­талася перемога в Херсоні, адже в руках відчувалася Господня поміч. Попри неймовірну спеку, працювалося досить легко, гадаю, цьому посприяло те, що все відбувалося біля Храму святої мучениці й цариці Олександри. Було приємно бачити, як самі прихожани, серед яких багато жінок і бабусь, також пробували власні сили, щоб віддати честь рідному Божому дому. Навіть настоятелі храму отці Андрій та Петро також підняли гирю 120 разів.

– Які плани на майбутнє?

– Не зупинятися на досягнутому. На черзі – чемпіонат світу з гирьового спорту, який відбудеться на початку вересня в білоруському Вітебську. Свої перемоги я часто присвячую українським патріотам – волонтерам і меценатам, які працюють задля зміцнення незалежності України, її неухильного розвитку в економічній, культурній та спортивній галузях. Тому сподіваюся, що попереду в мене ще безліч «ги­рьо­вих злетів».

Ольга БАНАХ.