Четвер, 28 Березня 2024 р.
24 Серпня 2018

ЧЕСНИЙ СПОРТ СИЛЬНИХ ЧОЛОВІКІВ

ЧЕСНИЙ СПОРТ СИЛЬНИХ ЧОЛОВІКІВНапевно, в Україні сьогодні залишилося дуже мало чоловіків, які хоч раз у житті не пробували себе у цьому спорті: на аматорському чи професійному рівні, вдома з друзями під час вечірки або у спортзалі після тренування…

 «Армрестлінг не вимагає особливого екіпірування, головне, що потрібно для спроби, – сила, спритність і витрива­-лість – якості, властиві будь-якому справжньому чоловіко­-ві», – пишуть користувачі соцмереж. Утім, якщо займатися таким спортом на професійному рівні, то, крім накачування рук, потрібні регулярні заняття, розраховані на розвиток усіх м’язів тіла. Саме армспорт вважають найбільш демократичним і мирним видом єдиноборств, який не вимагає спеціальних для цього приміщень, обладнання і спорядження. 

Слово «армрестлінг» походить від злиття двох англійських слів «arm» і «wrestling»; arm – рука, а wrestle, wrestling – запекла боротьба. Тобто, це поєдинок на руках, що проводиться за певними правилами на спе­ціальних столах.

У Кам’янці-Подільському цей спорт також полюб­ляють, значних результатів у ньому досягнув реабілітолог, масажист фітнес-центру «Нова Будова» 22-річний Сергій ЗІРЧИК, який торік увійшов до переліку найкращих спортсменів району.

За період своєї участі в армзмаганнях Сергій здобув різні звання: чемпіон Хмельницької області у вазі 80 кг (на праву і ліву руки), неодноразовий призер змагань Чернівецької області, переможець Кам’янець-Подільського чемпіонату у своїй ваговій категорії тощо. В інтернаціональних змаганнях хлопець здобув четверте місце у чемпіонаті з армспорту «Hliboca Arm Inter­national», де змагалися Україна, Молдова і Румунія.

– Сергію, що передувало заняттям армспортом?

– Я народився в Києві, до 6 років ріс в Ірпіні. Майже вся моя родина – лінгвісти, щоправда, батько в юності займався досить цікавим і, як на мене, небезпечним спортом – стрибками на лижах на максимальну дистанцію. Вважаю, що зацікавлення до спорту в будь-якої людини формується в дитинстві. Саме у цей період потрібно правильно «зачепити» увагу і спрямувати енергію дитини в якусь спеціалізацію.

Так було і зі мною. Перші спортивні кроки я зробив у 6 років, займався футболом, волейболом, плаванням тощо. Через 10 років зацікавився тренуваннями у залі, але досить швидко втратив інтерес, бо не було змагального процесу, реального суперника, де справді можна визначити свої сили і відчути насолоду перемоги. Тоді я вперше згадав про армспорт, який, як і кожному хлопцю, був знайомий ще зі шкільної парти, коли під вболівальні крики однокласників ми визначали, хто сильніший.

– Коли почав займатися за столом професійно?

Сергій ЗІРЧИК– Дізнався про армрестлінг як окремий вид спорту від керівника реабілітаційного центру «Кінезіс» Ігоря Абрамовича, який скорегував мої перші кроки у цьому напрямку. Чому мене це зацікавило? Важко відповісти, адже це відчуття добре розуміють більшість спортсменів: поєднання приємної втоми, пульсуючого, але ненав’язливого болю в м’язах і насолоди від чергового вдалого тренування.

– Що потрібно, аби однією правою або лівою перемагати суперника?

– Постійні тренування, які проводяться у двох напрямках: безпосередньо боротьба за столом, а також тренування окремих груп м’язів на тренажерах. Знаряддя для тренувань потрібне спеціалізоване, з акцентом на силу пальців, згиначі передпліччя, пронації та супінації. Правила армспорту досить прості та все-таки вимагають певного часу на їх вивчення. Звісно, присутня й травматичність, проте, якщо дотримуватися правил безпеки під час боротьби, ризик покалічитися зводиться до мінімуму. Важливо й те, що після будь-яких змагань чи навіть тренувань завжди потрібне правильне відновлення сил із використанням спеціалізованих реабілітаційних вправ.

– Тобі як реабілітологу ці вправи даються легко?

– Безперечно, адже за спеціальністю я займаюся фізичною реабілітацією та масажем, сеанси яких проводжу у фітнес-центрі «Нова Будова». Це дає мені змогу проводити тренувальний процес і відновлювальні вправи, не відриваючись від роботи. Як професіонал, мушу сказати, що важливо не допустити перетренованості. Я завжди дотримуюся цього правила і у вільний час намагаюся максимально відпочити.

Ольга БАНАХ.