БОРОТЬБА ДЛЯ СПРАВЖНІХ ЧОЛОВІКІВ
Хоч і ще юний, але вже такий мужній 14-річний кам’янчанин Вадим Руденюк упевнений, що все життя чоловіка – боротьба. За лідерство, за дівчат, за прихильність і авторитет… Справжній чоловік, за словами Вадима, повинен боротися, тому він із 5 років займається вільною боротьбою і вже виконав норматив кандидата в майстри спорту.
Недавно Вадим переміг у фіналі Всеукраїнських ігор з єдиноборств серед школярів «Combat Games» 2018-2019 рр. із вільної боротьби, що відбулися 27-28 лютого в столичному Палаці спорту. Серед 500 спортсменів хлопець виборов І місце і потрапив до збірної команди України, яка представлятиме нас 16-21 червня на Всесвітніх іграх з єдиноборств «ІSF World Schools Combat Games 2019» (м.Будапешт, Угорщина).
– Вадиме, пригадай, чи важко було тобі 5-річному зробити вибір щодо виду спорту?
– На перше тренування з вільної боротьби привів мене батько, який у молоді роки займався футболом. Він не наполягав саме на цьому виді спорту і пояснив: якщо не сподобається – оберемо щось інше. Але мені сподобалося! Адже це престижний олімпійський спорт. Аби перемогти суперника, потрібно виконувати складні технічні дії (кидки, перевороти, проходи в ноги тощо). Я задоволений, що обрав саме цей напрям. Тепер за моїм прикладом почав займатися і молодший братик Артем, йому теж 5.
– Щоденні тренування не забирають весь вільний час та енергію?
– Тренуюся з радістю, щодня по 2 години, крім неділі. Звичайно ж, вільного часу інколи бракує, але воно того варте. Я постійно набуваю досвіду, вивчаю і повторюю правила, вдосконалюю рухи і тактику… Наполегливості та завзяття додають часті змагання, чемпіонати, турніри. А особливо – перемоги!
– А тренер дуже вимогливий?
– Мій наставник і тренер Валентин Негода в минулому навчався у Львівському спортивному інтернаті. Він – призер чемпіонату України серед юніорів і учасник чемпіонату Радянського Союзу. Саме тому, що Валентин Васильович сам усе це пройшов, знає, чого я хочу і що мені не подобається. Тренер завжди мене підтримує і готує до наступних стартів.
– Травми дають про себе знати?
– Вільна боротьба не дуже травматична, найчастіше зустрічаються переломи вушних раковин, рідше переломи рук і ніг, синці, подряпини, адже боротьба – це контактний вид спорту. Просто потрібно більше слухати тренера, проявляти характер і силу волі на тренуваннях, а в подальшому на змаганнях, а також додатково працювати над собою між тренувальним процесом.
Звичайно, дуже важливо, щоб спортсмен відчував підтримку близьких і рідних. Я на всіх змаганнях завжди з батьком, він дає поради, налаштовує на перемогу, вболіває і радіє, хвилюється і дуже підтримує.
Ольга БАНАХ.