МАЙСТЕР ШКІРЯНОЇ РУКАВИЧКИ

«Сильний той, хто сильний духом», – так вважає 19-річний кам’янецький кікбоксер Денис Кушнір, який, як і більшість хлопців, змалечку мріяв стати мужнім і сильним, як круті персонажі кіно. І хлопцю це вдалося! Адже за майже 10 років тренувань він встиг стати багаторазовим чемпіоном міста, району, області та всієї України. Неабияк загартувала дух Дениса і участь в Кубку світу, де він посів IV місце.

– Денисе, що спонукало тебе вперше відлупцювати боксерську грушу?
– Старий, але дуже цікавий фільм «Кікбоксер» (1989 року), в якому головну роль зіграв Жан-Клод Ван Дамм. Я мріяв, що стану таким, як він. Батьки, котрі теж мають прихильність до спорту, підтримали і вже у 4 класі відвели мене в секцію кікбоксингу. Мій перший тренер – Сергій Мещишин – допоміг розібратися у правилах, познайомив з основною базою, яку повинен знати кожен боксер. Згодом продовжив тренуватися під керівництвом заслуженого тренера України Анатолія Лабатюка. Це людина з великої букви, добрий і чуйний наставник, який прийде на допомогу в будь-яку мить. Саме з Анатолієм Анатолійовичем я й досі лупцюю не тільки груші, а й спортсменів (сміється). Але лише у змаганнях.
– Що найбільше вражає у кікбоксингу?
– Мені подобається все. Це спортивне єдиноборст­во зародилося ще в 1960-х роках і розділяється на такі види контактів, як К-1, лоу-кік, фул-контакт, кік-лайт, лайт-контакт, поінт-файтинг. Мені, до речі, з цих контактів подобається найбільше К-1 та лоу-кік. А ще всі звикли думати, що кікбоксинг – ледь не найтравматичніший вид спорту. Мушу розчарувати – так, тут є травми, є синці, часом навіть розбиті носи чи кінцівки, але якщо дотримуватися правил і працювати продумано, то все буде окей. Навіть футбол інколи більш травматичний.
Щодо тренувань: вони завжди розпочинаються з розминки, розтяжки, різних вправ на снарядах та в парах. Аби займатися кікбоксингом, потрібні шолом, капа, бинти, спеціальні рукавиці, бандаж і щитки.
– Які настанови тобі дають рідні перед важливими стартами?
– Рідні постійно підтримують і радіють моїм досягненням. Перед змаганнями батьки бажають легкої перемоги і вдалих ударів. А ще на змаганнях зі мною постійно друзі, зокрема й ті, які також займаються кікбоксингом.
Усім, хто мріє чи планує займатися цим видом спорту, раджу набратися терпіння і вперто йти до своєї мети.

Ольга БАНАХ.