Понеділок, 04 Липня 2022 р.
16 Серпня 2019

АЛІСА В КРАЇНІ… ТХЕКВОНДО!

Доля цієї дівчинки чимось схожа на ту, що описується у книзі «Аліса в країні див» відомого англійського письменника Льюїса Керрола. У тієї Аліси було дві сестрички, і вона дуже любила пригоди. А у 16-річної хмельничанки Аліси Герасименко двоє братів, але вона також не уявляє свого життя без постійного руху.

Аліса ГерасименкоДівчинка виросла у спортивній сім’ї, тому навіть попри модельну зовнішність (диплом школи моделей «Fashion me») та безліч творчих талантів (понад 5 років занять спортивно-бальними танцями) не могла не долучитися до фізичного загартування. У 10-річному віці вона вперше спробувала себе у тхеквондо і відтоді більше ніколи не покидала цієї справи.
Хоч дівчина і не живе в Кам’янці-Подільському, але про неї тут знають. Особливо її здобутки у тхеквондо відзначає президент обласної Федерації тхеквондо і тренер кам’янецького спортивного клубу «Чайка» Сергій Чайка.
– Аліса – єдина дівчина з усієї Хмельницької області, кому вдалося стати призером чемпіонату світу серед кадетів, – розповідає Сергій Володимирович. – Це дуже перспективна спортсменка, а ще в неї справді хороший професійний тренер, який дає їй чіткі та правильні настанови. Впевнений, що своєю наполегливістю і старанністю Аліса досягне чимало вершин.
Сергій Чайка, Аліса ГерасименкоЗа 6 років занять тхеквондо Аліса здо­була звання майстра спорту України, стала членом національної збірної та 5-разовою чемпіонкою країни. Цьогоріч дівчина стала найкращою спортсменкою чемпіонату України в розділі «Жінки», а раніше виборола бронзові нагороди у чемпіонаті світу 2017 року та все­світній гімназіаді 2018 року.
– Алісо, чому саме тхеквондо?
– Я народилася та виросла у Хмельницькому. Тато займався самбо, мама – кросфітом, старший брат займається бодибілдингом, а брат-близнюк теж ходив на тхеквондо. У такій родині важко відмовитися від спорту. У 4 класі разом із подругою вирі­шила піти на тренування та спробувати, як воно в біленькому кімоно лупцювати однолітків (сміється). І не помилилася, адже цей, хоч і бойовий вид спорту, не такий трав­матичний, як багато інших, а особливо для дівчат.
Я закохалася у тхеквондо, бо це стародав­нє корейське бойове мистецтво виживання без зброї, яке отримало визнання в усьому світі. Це комбінування боротьби, самозахис­ту, спорту, фізичних вправ і філософії.
– Як відбуваються твої тренування?
– Щоденно на тренуванні під керівництвом тренера Валерія Михайловського я роблю розминку, змагаюся у спарингах, відпрацьовую удари. Особливо важливе у тхе­квондо й знаряддя, в мене це шолом, битки (спеціальні рукавиці. – Прим. авт.), жилет, щитки, ракушка (захист пахової зони. – Прим. авт.). Також ми використовуємо для тренування лапи (тренувальне знаряддя у вигляді щита, що одягається на руки. – Прим.авт.), грушу, манекен «Федя».
– Що надихає тебе продовжувати зай­матися?
– Мене завжди і в усьому підтримують рідні, а також тренер, за що я їм безмежно вдячна. Дуже важливо мати поруч людей, котрі допоможуть у потрібний момент не відступити. Тому всім, хто мріє займатися спортом, раджу ніколи не боятися труднощів, напружено займатися, ставити перед собою цілі, досягати їх і завжди слухати поради наставників.

Ольга БАНАХ.