ЧИ ПОБАЧИТЬ КАМ’ЯНЕЦЬ ЧЕМПІОНІВ ЗНОВУ?

У четвер, 26 вересня, в місті завершився чемпіонат України з повітроплавання. Участь у ньому спочатку брали 12 екіпажів, та до фінішу дійшли 11 (пілот Євген Савенко вибув за сімейними обставинами).

На заходах була присутня делегація з міста Біла Церква, що на Київщині. У планах президента Федерації повітроплавання України В’ячеслава Гардашніка – проведення чемпіонату наступного року у цьому населеному пункті. То що, Кам’янець втратить яскраву спортивну подію? По коментар звертаємося до заступника спортивного директора чемпіонату Ігоря Лобашова.
– Загалом це погана практика – проводити чемпіонати так багато років поспіль в одному і тому ж місці, – пояснює він. – Це шкодить спорту. Тому нічого страшного у проведенні чемпіонату-2020 в іншому місті немає. В Кам’янці кулі з туристами як літали, так і літатимуть.
– В Україні понад півсотні пілотів теп­лових аеростатів, але у змаганнях взяли участь лише 12. Чому так?
– Тут ситуація, як і з автомобілями. Не кожен із правами вийде на спортивну трасу «Формули-1». Спортивні польоти вимагають віртуозного володіння технікою польоту і стратегічного бачення. Ще виконуючи перше завдання, балуніст вже має тримати в думці, як буде заходити на друге, третє чи четверте завдання. Таке бачення чимось схоже на музичний слух – і є не в усіх.
– А як самі пілоти ставляться до перенесення чемпіонату до іншого міста?
– На жаль, коли справа доходить до організаційних моментів, більшість пілотів просто чекає, поки ми або В’ячеслав Гардашнік щось організуємо. При цьому часи, коли спортивні змагання з повітроплавання мали щедрих спонсорів, уже в минулому. Скажімо, місто нам допомагає лише безкоштовними перепустками для проїзду через Замковий міст. Ми організовуємо захід за свої кошти – ті, що заробили на осінній туристичній фієсті. У багатьох інших країнах із розвинутим повітроплаванням є практика часто проводити невеликі змагання на 5-7 команд, щоб пілоти не втрачали спортивної форми. Шкода, що в нас така практика поки не поширена.
Відбулися всі шість запланованих польотів. Зазвичай це означає, що погода сприяла заходу. Але не цього разу. І дощило, і ранок кутався в тумани, і вітер здіймався до більш ніж серйозних 20 км/год. Та спортивні змагання тим і відрізняються від рекреаційних фієст, що старти відбудуться практично за будь-якої погоди.
Серед балуністів було і двоє кам’янчан. Сергій Гнап, відомий своїм віртуозним умінням пролітати під мостом «Стрімка лань», набрав 10 790 очок і став п’ятим. Юрій Аносов із 8855 балами – на десятій сходинці турнірної таб­лиці.
Чемпіоном уже декілька років поспіль стає уродженець Житомира, аеро­навт і реконструктор Валентин Щенявський. Його результат – 14 847 балів. «Срібло» дісталося досвідченому киянину Роману Савчуку, а от «бронза» несподівано пішла до наймолод­шого з учасників змагань – 18-річного львів’янина Дениса Копчі. Юнак походить із родини повітроплавця Анатолія Копчі, котрий трагічно загинув у травні цього року.
Запитуємо переможця про результати чемпіонату.
– Валентине, Ви були впевненим лідером перегонів уже з першого ж польоту. Це не перша Ваша перемога у чемпіонаті країни. Не нудно весь час перемагати?
– Ніколи не нудно! Щодо польотів, то кожен – особливий, кожен – окрема історія. Щоразу маємо інші завдання, інший вітер, інші умови і т.д. Що стосується учасників, які змагалися за перемогу, то серед них є пілоти з дуже багатим досвідом і є молодь, яка теж із кожним польотом набуває досвіду і літає на високому рівні. Тому дуже цікаво і приємно, коли всі суперники гідні. Не знаєш, хто в цей час, так би мовити, вистрілить.
– Знаємо, що з Кам’янцем-Подільським Вас багато що пов’язує…
– Так, Кам’янець для мене – особливе місто. Дружина – кам’янчанка. Це перше і найголовніше. У місті над Смотричем народилася наша донечка. По-друге, мій перший самостійний політ також відбувся саме в небі над цим чудовим містом. І третє: я не знаю, коли і кому може не сподобатися політ над Кам’янцем, тут найкращі та найрізноманітніші краєвиди.
– На якомусь етапі змагань Вам у потилицю дихав дебютант чемпіонату Денис Копча.
– Він – молодчинка, літає, незважаючи на вік, дуже круто. Ще треба підтягнути з мисленням виконання завдань. А з технікою пілотування все більш ніж гаразд. Із Дениса буде дуже крутий пілот. Думаю, за декілька років Копча стане одним із найголовніших претендентів на чемпіонство.
Запитали ми і самого Дениса про шлях у повітроплавання:
– Пілот я вже два роки, із 16-ти, – розповідає юнак. – А їздити з татом на змагання та допомагати йому почав ще у вісім років. Коли їхав на цьогорічний чемпіонат, був упевнений, що отримаю значно гірший результат. Наразі буду готуватися до юніорського чемпіонату Європи і світу. А без неба я просто не можу.

Ірина ПУСТИННІКОВА.