Середа, 20 Листопада 2019 р.
1 Листопада 2019

КОРОЛЬ КРАЇНИ БАСКЕТБОЛІЇ

Ще у дитинстві нині відомий наставник із величезним досвідом Кім Мітельман закохався в баскетбол. У рідному Кам’янці він подався тренуватися під крило видатного баскетбольного гуру ДЮСШ №1 Бориса Баранова, який одразу зауважив, що у хлопця велике майбутнє. За роки плідних тренувань набував досвіду і у відомої кам’янецької тренерки Майї Топольницької.
Потрапивши до омріяної баскетбольної команди, Кім продовжив навчання в дитячій спортивній школі №1, яку закінчив 1967 року. Згодом юнак випустився з факультету фізичного виховання Кам’янець-Подільського педінституту і повернувся до рідної ДЮСШ на посаду тренера. Відтоді й до сьогодні цього чоловіка в місті знають не прос­то як вчителя і наставника, а як справжнього короля баскетболу, котрий завжди знає, як під­бадьорити, на що звернути увагу і як виховати справжній спортивний талант.

Кім МітельманНині Кім Михайлович є почесним головою міської Федерації баскетболу, тренером-викладачем відділення баскетболу ДЮСШ №1 та одним із тренерів збірної області з баскетболу.
Зі своєю місією чоловік справляється на відмінно. За довгі роки роботи з-під крила Кіма Михайловича вийшло чимало відомих спортсменів: гравець основного складу команди Суперліги «Львівська політехніка-Галичина», найкращий гравець чемпіонату України першої ліги 2018-2019 рр., а також граючий тренер кам’янецького БК «Ді-Ді-Бао» Микола Полюляк, гравець дублюючого складу цієї ж команди Олександр Косован, заслужений майстер спорту України, чемпіон світу 2003 р., параолімпійський чемпіон 2004 та 2008 рр., чемпіон Європи 2006 р., відомий футболіст Віталій Трушев. Мало хто знає, що Віталій починав саме з баскетболу, згодом почав паралельно займатися футболом, але коли довелося обирати, то віддав перевагу останньому. Чи­мало колишніх вихованців тренера також вирішили пов’язати своє життя зі спортом. Укотре підтверджує майстерність Кіма Мітельмана і той факт, що сьогодні за рівнем проведення шкільних баскетбольних змагань у Хмельницькій області наша ДЮСШ вважається найкращою.
– Кіме Михайловичу, піввіку Ви розви­ваєте і популяризуєте баскетбол у нашому місті. Чому обрали саме цей вид?
– Бо це дуже корисно і просто тому, що люб­лю цю справу. За життя довелося чимало видів спорту змінити. Баскетбол був не завжди. Ще на початку тренерської кар’єри спорткомітет змусив мене перекваліфікуватися на гандбол, після чого я понад 25 років керував юнацькою гандбольною командою. 1988 року, попри труднощі та перепони, я став відмінником освіти України, а 1989 року мені присвоїли звання судді республіканської категорії. У наші роки за кожну інспекцію матчу платять чималі гроші, проте я покинув суддівство на користь тренерства. І мені не хотілося бути абияким тренером, а саме з баскетболу. 1999 року моя гандбольна команда стала чемпіоном області ювілейної
50-ї спартакіади школярів Хмельниччини. Це було моє останнє гандбольне звершення.
Того ж року я разом із нині покійним генеральним директором СКБ МЕТ Сергієм Славіним, із моїм тренером, відомим в Україні баскетболістом, тогочасним деканом факультету фізичної культури педуніверситету Станіславом Сінгаєвським (на жаль, нині покійний), спортивним товаришем Георгієм Грубі, а також учителем фізичного виховання НВК №9 Борисом Одинцовим, іншими місцевими спортсменами й учителями кам’янецьких шкіл почали відроджувати кам’янецький баскетбол. І ось 2000 року відбулося моє офіційне баскетбольне повернення. Відтоді завжди відчуваю відповідальність за розвиток цього напрямку не лише у Кам’янці, а й області.
Мої вихованці не просто займаються, а розвиваються, зростають у професійному напрямку. Зокрема, торік чемпіонами України стали Давид Дудчак, Віталій Бродюк, Максим Чорний. А Семена Богуцького, Михайла Строяновського та Іллю Пянковського президент баскетбольного клубу «Ді-Ді-Бао» Андрій Бойко запросив до тренувань у складі нашої команди. Це вкотре доводить, що можна почати займатися ледь не в садочку, а закінчити майже в НБА (Національна баскетбольна асоціація. – Прим. авт.).
– Навіщо школярам займатися баскетболом?
– Баскетбольні вправи можна проводити на подовжених перервах між шкільними уроками. Для дітей молодшого віку вчителі часто використовують різноманітні рухливі ігри з елементами баскетболу та мінібаскетболу. Дітям із восьмого до одинадцятого класу також можна займатися стрітболом.
Ні для кого не секрет, що молодші школярі-баскетболісти дуже швидко випереджають
у фізичному розвитку товаришів, менше хво­ріють, краще навчаються, активніше беруть участь у всіх суспільних, зокрема й спортивних, заходах, а у змаганнях, наприклад, із легкої атлетики їхні результати завжди якісніші, ніж в інших спортсменів.
Стрибки і біг, для прикладу, активують зріст, кидки у високо розташовану ціль сприяють правильній осанці, тривале пасування м’яча і боротьба за нього розвивають силу м’язів. Під впливом фізичних навантажень, які отримують на тренуванні учні, удосконалюється діяльність серцево-судинної системи, збільшується окружність грудей і життєва ємність легенів.
Закохайтеся в баскетбол – і станете вищими, стрункішими, сильнішими!

Ольга БАНАХ.