У СТАРТОВОМУ ПРОТОКОЛІ

Чемпіонат міста Любительської футбольної ліги, що стартував у липні, став ледь не першим змаганням, яке повернуло Кам’янець до звичного спортивного режиму. В ньому беруть участь 14 команд. І на прохання наших читачів ми розпочинаємо серію публікацій про учасників турніру. Отже, представляємо перші три команди.

«УТОГ ФОРТЕЦЯ»

Одним із найбільш самобутніх учасників ЛФЛ, безсумнівно, є «УТОГ Фортеця». Це об’єднана команда з гравців із різних куточків області. Всі гравці команди та її тренер мають вади слуху.
Багато років у Хмельницькому існувала футбольна команда «Поділля-УТОГ», що брала участь у змаганнях серед гравців з ураженням слуху. На жаль, 2018 року команда припинила існування, але залишилися спортсмени, для яких футбол є сенсом життя. Тому хмельничанин Олександр Просвітлюк і кам’янчанин Олександр Гуцалюк вирішили утворити об’єднану команду – «УТОГ Фортеця».
– Наразі в команді п’ятеро гравців із Хмельницького, троє – з Дунаївців, один – із Шепетівки, і десять – із Кам’янця-Подільського. Попри відстань, усі постійно приїжджають не лише на матчі, а й на тренування. Все заради однієї мети – незважаючи на фізичну недугу, займатися спортом і бути нарівні з іншими, – розповідає мама Олександра Просвітлюка Галина Олександрівна.
– Це дуже «кайфова» команда. Я завжди отримую задоволення, коли вони виходять на футбольне поле. Бачу, як у людей світяться очі, і це вражає, – каже один з організаторів ЛФЛ Вадим Козловський.
Недавно створена «УТОГ Фортеця» вже має чим похизуватися. Торік команда посіла друге місце у чемпіонаті Хмельницької області з футзалу та мініфутболу.

«МЕТЕОР»

Колибаївка давно присутня на футбольній карті Поділля. Вболівальники зі стажем пам’ятають «Метеор» 00-х, який грав на великому полі та завжди був боєздатним колективом чемпіонату Кам’янець-Подільського району. Причому 2009 р. виграв і Кубок району. Наразі гравці «Метеора» намагаються нагадати про себе в ЛФЛ.
– Насправді, останніми роками команди як такої в Колибаївці не було. У селі були хлопці, які збиралися на стадіоні та грали у футбол. Хтось ходив займатися футболом до різних тренерів, але монолітного колективу не було, – розповідає представник і капітан команди Артем Балан. – Тому, коли з’явилось оголошення про набір у турнір, довго організовуватись не потрібно було. Є бажання грати та вигравати!
– А чи є спонсорська підтримка?
– Ні, все виключно на ентузіазмі. У тому числі й фінансові витрати. Ми вирішили, що самі заплатимо організаційний внесок.
– А з якими труднощами зіткну­лись у підготовці до чемпіонату?
– Розумієте, в нас лише хлопці з Колибаївки. Буває так, що не кожен гравець може прийти на гру. Напри­к­лад, минулий матч ми програли «Друзям» із рахунком 3:8. Однак перед матчем у нас навіть не було всього складу. Було чотири гравці, а останній запізнювався та при­-йшов лише перед стартовим свистком. Це було навіть трохи кумедно. Але найбільше нам не вистачає командної зіграності. У нас не було часу та можливостей на підготовку, не було товариських ігор та змоги награти склад.
– До кінця чемпіонату ще поло­вина дистанції. Яка ваша мета?
– Насправді, ми думали, що будемо боротися за перші місця. Але виявилось, що ми не такі сильні. Сподіваємося набрати 12 очок до кінця змагань. Однак це не головне. Головне – отримати безцінний до­свід і можливість для розвитку.

«ОКТАВА-ЮНІОР»

У схожому турнірному та іс­торичному становищі перебу­-ває «Октава-юніор» (с.Сло­бід­ка-Рихтецька). Любителі футболу звикли згадувати «Октаву» як 5-разового чемпіона Кам’янець-­Подільського району, команду, що грала у Другій лізі чемпіонату України з футзалу та мала амбіції на статус учасника Другої ліги чемпіонату України з футболу. Проте поки у ЛФЛ «Октава-­юніор» не дісталася до лідерсь­ких позицій.
– Я фактично не займаюся командою з минулого року, після того, як нам не дали зіграти перенесе­-ний матч у районній Вищій лізі з футзалу, – каже колишній президент ФК «Октава» Михайло Прокопов. – Вважаю, що до нас поставились нечесно. Цих трьох балів нам у підсумку не вистачило.
– Михайле Григоровичу, що ж відрізняє ці колективи?
– Плутати команди не слід. Нині «Октаву-юніор» та «Октаву», що була колись, об’єднує лише назва і те, що це команди, створені на базі Слобідки-Рихтецької. Колись була «Октава», що виступала на серйозному рівні, а «Октава-юніор» фактично була дублюючим складом, молоді гравці якої намагалися потрапити до основи. Перед почат­-ком чемпіонату до мене прийшли хлопці з рідного села та попросили заплатити організаційний внесок.
Я не міг відмовити. Приємно, що в людей є бажання займатися фут­болом. Виступають молоді хлопці, які зростають як команда. Знаю, що 13 матчів у ЛФЛ стануть хорошим досвідом у майбутньому.
– Чи є в новій команді люди, причетні до колишніх досягнень?
– Так, нині в мініфутбольному тур­нірі беруть участь Віталій Рибарчук та брати Олег і Микола Ільчишини. Це дуже досвідчені люди. Вони можуть допомогти молодим футболістам поступово прогресувати та ставати кращими.

Олександр ЩЕРБАТИХ.