Четвер, 28 Березня 2024 р.
7 Серпня 2020

ЖИВУТЬ У РІЗНИХ МІСЦЯХ, А ГРАЮТЬ РАЗОМ

Продовжуємо знайомити читачів із головними дійовими особами чемпіонату Любительської футбольної ліги. У минулому номері «Подолянина» ми писали про «УТОГ Фортецю», «Метеор» та «Октаву-юніор». Тепер представляємо наступні три команди.

«ФАВОРИТ»

«Фаворит»«Фаворит» – це дуже молодий колектив, що має лише річну історію. Його було організовано минулої осени, але це не заважає колективу входити до щільної десятки в розіграші призу ЛФЛ.
– Торік «Фаворит» уже брав участь у міських змаганнях. Відмінність лише в тому, що тоді гравців збирав Денис Тарасюк, що теж грає разом із нами у ЛФЛ, а цього року така роль випала мені, – розповідає представник команди та гравець, що входить до трійки найкращих бомбардирів ЛФЛ, Владислав СТЕПАНЯНЦ. – Спочатку ми думали, що просто будемо виступати як компанія друзів. Однак, коли дізналися, що цьогоріч рівень учасників вищий ніж попереднього, відібрали для участі в турнірі найкращих. При підготовці до сезону навіть не шукали спонсорської підтримки, адже нашою метою було отримання задоволення від улюб­леної гри та, звичайно, поборотися за найвище місце в таблиці.
– «Фаворит» представляє якусь певну частину міста?
– Можна сказати, що так. Більша частина гравців проживають у «Новій Будові» та сусідньому Жовтневому, але є й інші.
– Команда поки посідає дев’яте місце, які у вас завдання на заключний етап чемпіонату?
– Вимальовується цікава ситуація. Наступні матчі – з прямими конкурентами, тому ми можемо підніматись або опускатись у турнірній таблиці. Є і певні труднощі – чемпіонат любительський, хтось поїхав на море, хтось починає грати у чем­-піонаті району. Час від часу тренуємося на полі «Нової Будови», однак не завжди є можливість награти склад. Тому для виконання завдань наразі складний період.
– Ви йдете на третьому місці в гонці бомбардирів, бажаємо подальших успіхів.
– Дякую, багато що залежатиме не лише від мене, а й від партнерів.

«АРСЕНАЛ»

Для «Арсеналу» розіграш чемпіонату міста з мініфутболу – теж лише другі змагання в команд­-ній історії. Вперше у матчах ця команда з’явилася минулої зими, коли в лютому та березні на полі ФОК Юрія Самборського проводився міськрайонний чемпіонат із футзалу.
«Арсенал»– У футбол ми з друзями граємо багато років. Однак команду з цією назвою утворили лише перед зимовими змаганнями, – каже представник команди Микола Гнатюк.
– Хто був ініціатором створення колективу?
– Мій син Максим, але організаційні моменти я взяв на себе. Молоді люди завжди хочуть показати хороший результат, прогресувати і підштовхують старше покоління.
– Що об’єднує «Арсенал»?
– Насамперед те, що це люди, які давно знають одне одного. Живуть у різних куточках Кам’янця-Подільського, мають різні професії, але у футбол грають разом.
– Чи присутні системні тренування?
– Звичайно. Ми тренуємося на Черемушках у вівторок та п’ятницю. Взимку тренувались на ФОКу Юрія Самборського. Однак карантин втрутився в наші плани, і на певний час команда випала з тренуваль­ного процесу.
– Кожна команда має свою цікаву історію, можливо, певний курйоз. Яка особливість «Арсеналу»?
– Найчастіші курйози відбуваються тоді, коли гравці не встигають на гру, трапляються випадки, коли хтось приїжджає лише на другий тайм. Для нас був приємним і несподіваним момент, коли ми взимку переграли «Нову Енергію» – 2:1,
а потім у ЛФЛ – 4:3. Це справді дивує. Тому що вони зазвичай демонструють вищий рівень гри, організації, претендують на вищі місця.

«2 ДПРЗ»

Наступні герої нашої розповіді точно мають своїх прихиль­ників. Адже команда «2 ДПРЗ» представляє 2-й Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління ДСНС України у Хмельницькій області.
Спілкуємося із представником команди – Вадимом ШИМАНСЬКИМ, начальником групи персоналу 2 ДПРЗ.
«2 ДПРЗ»– Пане Вадиме, як команда
пожежників потрапила до ЛФЛ?
– Усе максимально просто – мій колега Микола Ніколаєнко побачив в інтернеті оголошення та висунув ідею. Ми щорічно виступаємо у чемпіонатах власної структури, а цьогоріч вирішили спробувати себе ще й в інших змаганнях.
– А чи присутні у «2 ДПРЗ» «легіонери», тобто люди з інших професій?
– Так, заявка на чемпіонат лише наполовину складається з наших колег, інші гравці – це друзі, знайомі…
– Як поєднується професійна діяльність зі спортивними ви­-
ступами?
– Керівництво ставиться до участі у чемпіонаті дуже позитивно, тому що в нас структура з розвинутим спортом. Ми маємо багато різних змагань. Наприклад, футбол був ще до карантину. Далі буде волейбол. Але насправді саме поєднання роботи з графіком ігор і є найбільшою складністю. Хтось – на чергуванні, ще хтось – на виїзді. Хлопці зібрані не з одного чи двох караулів, а з різних, тому утворити один колектив досить важко.
– Які амбіції у чемпіонаті міста команда ще не реалізувала?
– Наразі ми одинадцяті, але щільна турнірна таблиця дозволить піднятись, якщо виграти одну, можливо, дві гри. Зрозуміло, що ми не візьмемо головного призу, але ввійти до топ-10 буде приємно. Особливо зважаючи на солідний рівень команд та організації у ЛФЛ.
– Чи є різниця у змаганнях між підрозділами та у міських футбольних баталіях?
– Приємно те, що немає нарікань на організацію, і змагання пожежників, і ЛФЛ проводяться на досить солідному рівні. Напевно, це є найважливішим.

Олександр ЩЕРБАТИХ.