Четвер, 28 Березня 2024 р.
22 Січня 2021

НУ, ТО БУДЕ МЕССІ?

Шість років тому в «Подолянині» за моїм авторством вийшла стаття «Чи може в Кам’янці народитися Мессі?». В матеріалі розповідав про юних кам’янчан, котрі в перспективі можуть стати відомими футболістами. Хлопці підросли, і, принаймні, про двох із них нині є вагомий привід згадати.

КАМ’ЯНЕЦЬКИЙ ДИНАМІВЕЦЬ

Цього тижня стало відомо, що форвард Владислав Ванат потрапив у розширений список футболістів київського «Динамо», котрих тренер Мірча Луческу взяв на міжсезонні тренувальні збори!
Владислав почав у Кам’янці зай­матися футболом ще в дошкільному віці. У 9 років, побачивши по телевізору оголошення, поїхав на перегляд у школу київського «Динамо», де гарно себе зарекомендував. Батьки, повіривши в славне майбутнє сина, спочатку щотижня возили його в Київ на тренування, а згодом змінилося і місце проживання. Як виявилося – недарма. Владислав, пройшовши всі «сита» юнацьких команд, у кожній віковій категорії проявляв себе лідером та бомбардиром. Нинішній сезон Ванат розпочинав у дублі (молодіжній команді U-21) «Динамо». У турнірі молодіжних складів української Прем’єр-ліги він наразі з 11 голами є найкращим бомбардиром своєї команди. Відверто кажучи, зважаючи на давні проб­леми киян із позицією центрфорварда, результативному Ванату вже давно можна було б дати шанс у головній команді. Нині Владиславу 19 років, пора переходити на дорослий футбол.
Звісно, потрапити на тренувальні збори – ще не значить потрапити в основну команду. Далі все залежить від того, як Влади­слав Ванат себе проявить. Але я на 99,9% впевнений, що цього року він таки дебютує за основу. Ну, а бути гравцем київського «Ди­намо» автоматично означає бути зіркою українського футболу.

ПОВЕРНЕННЯ У «ВИШКУ»

Але в нас ще є кам’янчанин, який уже знає смак Вищої ліги чемпіо­нату України з футболу і знову туди повертається. Це 22-річний пів­захисник Владислав Хамелюк – новоспечений гравець донецького «Олімпіка» (команда, звісно, від початку війни виїхала з Донецька, наразі базується в Києві).
Батько Владислава (відомий у місті футболіст-аматор) так само, помітивши в хлопця талант, із підліткових років відправляв його відточувати майстерність в інші міста з перспективними футбольними школами. Спочатку – в моршинську «Скалу», потім Хамелюку вдалося потрапити в школу запорізького «Металурга», яка славилася своїми вихованцями. Але врешті Влади­слав 2016 року опинився в одеському «Чорноморці». Саме там і здійснив перехід від юнацького до дорослого футболу. В сезоні 2018-19 Владислав, хоч і не був залізним гравцем основи команди, але вже доволі часто з’являвся на полі під час чемпіонату України. Але, на жаль, «Чорноморець» того сезону виступив провально і «скотився» в Першу лігу, де й досі бореться, але ніяк не може повернутися в когорту найкращих українських команд.
Зате плеймейкер Хамелюк у Першій лізі «розкрився» з найкращого боку, тож привернув увагу іншої вищолігової команди, котра його запросила до себе. До речі, давно точаться розмови, що «Олімпік», залишивши буремний Донецьк, стомився бути «бездомним» і не проти об’єднатися з «Чорноморцем» та пе­реїхати до Одеси. Втім нас більше цікавить доля Владислава. Він ще молодий і перспективний, тож стати зіркою українського футболу йому під силу. Триматимемо кулаки!

***

6 років тому я резюмував: умовний «Мессі» народитися в Кам’янці може, але щоб стати знаменитим футболістом, потрібно ще в дитячому віці залишати наше місто і шукати щастя в потужніших футбольних школах. Як це й зробили наші герої.
Звісно, є декілька сучасних прикладів, як хлопці, котрі тренувалися в Кам’янці з дитинства до дорослого віку, згодом усе ж зуміли стати професійними футболістами. Але тут йдеться про Другу, в кращому випадку – Першу, ліги України. Але стати гравцем Вищої ліги за таких умов дуже складно. Чому так? У Кам’янці наче і є непогані тре­не­ри. Але немає основного для прогресу – дорослого професійного футболу. А отже, й немає стимулу.
Звісно, в теперішніх умовах, щоб створити професійний футбольний клуб, потрібен багатий меценат. Як приклад, наші сусі­ди: волочиський «Агробізнес» і дунаєвецький «Епіцентр», котрі нині в списку лідерів Першої та Другої ліг, відповідно. Самі їхні назви говорять про джерело фінансуван­ня.
Але є речі, котрі нам під силу. Наприклад, відновити (вже вкотре!) чемпіонат міста з футболу. Для його проведення достатньо внесків команд. Також відновити (вже вкотре!) виступи міської команди у чемпіонаті області. Це вже потребує більше коштів. Але це справа честі. Бо якось не солідно, що друге за величиною місто області не може собі того дозволити. Та й меценати на порожнє місце не прийдуть. Словом, чекаємо кроків від оновленої влади.

Віталій ГОРБУЛЕНКО.