ДОЛАЮЧИ ВІДСТАНЬ, РЯТУВАТИ ЗДОРОВ’Я

Декілька років тому в нашому місті стало більше на одного активного бігуна. Це 51-річний Олег РИМАРОВИЧ. Чоловік, який усе життя бореться з дитячим церебральним паралічем, за 8 років зумів пройти шлях від стану повного виснаження організму до спортсмена, здатного щотижня пробігати напівмарафони довжиною 21 км. 2017 року він розпочав долати десятикілометрові забіги, а нині може похизуватися пройденими дистанціями у 42 км. Подробицями він поділився з читачами «Подолянина».

– Олеже Олександровичу, як при­йшли до занять бігом?

– Розпочав бігати заради покращення стану здоров’я. 2012-го важив 120 кг, що спричинило проблеми із серцем. Після того, як декілька разів потрапив до реанімаційного відділення, лікарі порадили відновити фізичну активність, адже серце перестало витримувати навантаження, спричинене надлишковою вагою. Вочевидь, раптово залишати заняття спортом не можна було.

– У Вас вже був спортивний до­свід?

– Так, у молодості захоплювався важкою атлетикою. Спортивний стаж налічував одинадцять років, із 1986 по 1997-й. Потім життя зробило свої корективи. Одружився, з’явилися діти, і спорт відійшов на другий план. Коли лікарі порадили знизити вагу, дружина подарувала абонемент до фітнес-центру, плюс почав бігати.

– А чому цього разу вибір впав на біг, а не на повернення до «заліза»?

– Хотілося спробувати щось нове. Мені подобається бігати і плавати, тому перед тим, як зосередитися на бігу, довгий час зміцнював здоров’я цими видами активності.

– Як дійшли до марафонських дистанцій?

– Серйозно бігом зайнявся 2017-го, тоді ще не йшлося про марафони. Спробувати власні сили допоміг тренер із кросфіту Родіон Плугатаренко, запропонувавши поїхати до Чернівців на забіг. Там я й здолав свою першу «десятку». 2018 року моя участь у таких заходах перервалася, хоча того ж року випала нагода переплисти Дністер. А серйозно до забігів повернувся торік. У квітні 2019-го взяв участь у львівському напівмарафоні, а далі вже пішли активні виступи. Минулого року мав більше пів сотні напівма­рафонських дистанцій та три марафонські. На щастя, в той момент, коли в багатьох видах спорту змагання зупинилися, маю можливість бігати онлайн-марафони. Долаєш ди­с­танцію з фітнес-браслетом, а потім відправляєш інформацію організа­торам.

– Досить швидкий прогрес. За цим стоїть досвідчений тренер?

– Ні, тренера з бігу в мене немає. Хотів знайти, але не зміг підібрати потрібного спеціаліста, тому бігаю сам, із дружиною та друзями з «Kamyanets Run Club». Прогресувати допомагає загальний спортивний досвід, із часом усе випрацьовується. Біг роз­робляє ліву ногу, яка частково паралізована через ДЦП. Із плином часу вона починає працювати як слід, тому покращуються результати на всіх дис­танціях.

– Яка наступна мета?

– Ультрамарафони – дистанції 50 або 100 км. Навіть є мрія: пробігти дистанції між нашим містом та двома обласними центрами – Хмельницьким і Чернівцями.

Олександр ЩЕРБАТИХ.