ЗОЛОТИЙ ЧАС КАМ’ЯНЕЦЬКОГО БАДМІНТОНУ
У Кам’янці-Подільському останні два роки виявилися досить вдалими для бадмінтону. Постійно діє секція, проводяться різноманітні турніри, минулої осені до нас уперше завітали змагання всеукраїнського масштабу, а невдовзі має зародитися міськрайонна федерація, ініціатором створення якої є кам’янчанин Дмитро БОЙКО – наш колега і сьогоднішній співрозмовник.
– Дмитре, як з’явилася ідея розвивати в Кам’янці бадмінтон?
– 2013-го ми з другом просто ходили на спортмайданчик, аби пограти в бадмінтон. Дуже подобалося, хоч ми навіть не знали всіх правил гри. Приблизно тоді ж я дізнався, що в корпусі біотехнологічного факультету ПДАТУ є умови для тренувань. Із часом почав контактувати з гравцями з інших міст, а влітку того ж року вдалося організувати змагання для дітей і перший чемпіонат міста. Новий досвід, перші виїзні практики – все це мотивувало займатися цією діяльністю в нас.
– Наразі постійно працює секція. Як вона виникла?
– Із секцією була досить важка ситуація. Вона і нині такою є. Причина – відсутність власного залу. Наразі ми орендуємо приміщення у ФОК Юрія Самборського. Довгий час власники ігрових майданчиків боялися, що лінії для бадмінтонних кортів заважатимуть розміткам для футболу, волейболу чи баскетболу. Через тривалі перерви в тренуваннях доводилося грати і на вулиці у «вечірній бадмінтон». Завдяки Руслану Константинову, який закупив ракетки та світлові волани, вся Європейська площа чекала, коли ми знову прийдемо. Але в «спортивний бадмінтон» на вулиці важко грати через пориви вітру. На щастя, згодом вдалося знайти нове місце та переїхати на ФОК.
– Ви займаєтесь олімпійським видом спорту, однак, здається, не надто популярним. Яке ставлення до бадмінтону в нашому місті?
– Не всі знають, що він олімпійський, і сприймають як забаву, хоч бадмінтон як спосіб дозвілля поступається в популярності лише футболу. Та навіть входить до програми підготовки космонавтів. Однак потрібно розрізняти поняття. Гра для розваги та «спортивний бадмінтон» – різні речі. У секції ми практикуємо спортивний вид із чіткими правилами гри та регламентами турнірів. Але значна частина суспільства ще сприймає його як забавку.
– А яке місце України у світових змаганнях із бадмінтону?
– В українців є досить непогані здобутки на юніорських європейських аренах. Наприклад, спортсменка з Харкова здобувала нагороду в юнацьких Олімпійських іграх. А дорослих спортсменів регулярно відбирають на Олімпіади. І хоч до таких провідних у розвитку бадмінтону країн, як Данія, Німеччина, Великобританія, Франція, Іспанія, ми ще не дотягуємо, все ж прогрес є. Зокрема, торік у Києві мав відбутися чемпіонат Європи, однак, у зв’язку з пандемією, форум перенесли на 27 квітня – 2 травня цього року.
– З 2019-го турнірів у Кам’янці побільшало. Чого змогли досягнути?
– У серпні того року розпочався новий етап, адже вдалося закласти співпрацю та переїхати до сучасного залу, де вмістилося шість кортів. Тому одразу зіграли перші змагання та розпочали тренування по 2-3 рази на тиждень. Із часом з’явилися нові гравці, які тепер не можуть уявити себе без бадмінтону. Вже 2020-го, після першого послаблення карантину, розпочали серії великих відкритих змагань. Улітку під час спортивно-інтелектуального фестивалю «Дімбой Фест» до гри долучилися спортсмени із Дунаївців, Хмельницького, Хотина, Києва та Дніпра. Далі були турнір до Дня Незалежності та V чемпіонт міста, а 25-27 вересня нарешті вдалося організувати Всеукраїнський турнір «Podilia Stars», що влаштував «Київський бадмінтонний клуб». Нині працюємо над створенням міськрайонної федерації на теренах області, проводимо олімпійські уроки, залучаємо населення різних вікових груп та, крім занять у залах, граємо на повітрі. У місті вже є 7 вуличних майданчиків для гри у «Air Badminton».
– Як вдалося налагодити співпрацю з киянами?
– У жовтні 2019-го випала нагода відвідати їхні змагання в столиці та показати, що в нас є крутий зал. Запропонували організувати турнір у Кам’янці. Спочатку його планували на День міста, щоб гості, крім спортивної складової, отримали можливість для дозвілля та широкої культурної програми, але карантин скоригував плани.
– Яке місце займає Кам’янець на «бадмінтонній карті» України?
– Поки що ми не є провідним містом, оскільки не маємо професійного спорту. Тобто, бадмінтон ще не представлений у ДЮСШ, та діти ще не їздять на офіційні змагання. Наразі намагаємося це виправити. У любителів першості діляться на три категорії складності, кам’янчани мають здобутки у чемпіонатах категорії C, але й проблему з досить рідкими виїздами на старти в інших містах. Наприклад, чернівчани мають гірші умови для тренувань, проте змагаються частіше. Сподіваюся, що декілька наших гравців найближчим часом зможуть перейти у клас Б.
– Якщо продовжувати говорити про розвиток гравців, то чи є перспектива, що колись у Кам’янці-Подільському з’явиться гравець олімпійського рівня?
– Так. Ще у часи, коли в секції не існувало належних умов для тренувань, була 7-річна учениця, яка мала дуже хороший потенціал для розвитку. Тепер уже є можливість для розвитку, але ця дитина вже не так активно займається. Тому, коли буде створено обласну федерацію, однією з наших цілей буде знаходження дітей, які, попри дуже юний вік, гарно тримають волан у повітрі та в майбутньому можуть стати спортсменами високого рівня.
– Що далі чекає на наш бадмінтон?
– Найближчі плани: створення обласної федерації, розвиток цього виду спорту в школах та проведення різноманітних майстер-класів. Хочемо намалювати майданчики для гри на території кожної школи, щоб діти мали змогу грати у вільний час, тож будемо просити директорів ввести до програми модуль «Бадмінтон», адже нині є «Shuttle Time» – шкільна програма з бадмінтону, яка підтримує принцип здорового та активного життя і вже діє в багатьох містах України. Також будемо проводити гімназіади, студентські, шкільні ліги та розвиватися не лише в місті, а й у районі. Сьогодні маємо людей, які постійно допомагають. Дмитро Федоришин, Ольга Пелих, Валерій Логін, Андрій Левицький, Дмитро Андрусяк, Володимир Рева та Павло Янішевський завжди з нами. Тож завдань і цілей багато.
Олександр ЩЕРБАТИХ.