Четвер, 16 Вересня 2021 р.
13 Серпня 2021

ТОКІО-2020: ІСТОРІЇ ТА ПЕРЕМОГИ

Олімпійські ігри добігли до завершення. Українці встановили історичний мінімум за кількістю здобутих золотих нагород (1 медаль), але повторили результат Лондону-2012 (19 нагород), здобутий ще до анексії Криму та війни на Донбасі, адже це призвело до втрати частини висококласних спортсменів. Проте сухі статистичні показники не можуть відобразити всього, що відбувалося в Токіо протягом 23 липня – 8 серпня.

Українці вперше за часи не­залежності не здобули нічого в спортивній гімнастиці, теж уперше за довгий час (17 років) виграли нагороди в плаванні та не пасли задніх у новому для олімпійської програми карате (срібло Анжеліки Терлюги та бронза Станіслава Горуни). І ці факти лише доводять – Олімпіада настільки масштабна подія, що ділиться на десятки та сотні різноманітних життєвих і спортивних історій. Деякі з них просто неможливо залишити поза увагою.

ПАНДЕМІЯ – ПРИВІД ДЛЯ НОВИЗНИ

Загалом токійські ігри стали унікальними ще до старту. Впер­ше в історії їх перенесли, а не скасували, також уперше все відбулося в непарний рік та без уболівальників. Перед стартом ігор Міжнародний олімпійсь­кий комітет затвердив новий текст девізу змагань. Тепер він звучить так: «Швидше, вище, сильніше – разом!».
А ще японці подбали про екологію. Два роки місцеві жителі збирали старі телефони й при­ст­рої, які потім використали для виробництва олімпійських і параолімпійських медалей:
із 79 тонн електронних гадже­тів вилучили 32 кг золота, 3500 кг срібла і 2200 кг бронзи. Цьо­го вистачило на 5 тисяч наго­-род.

РЕКОРДСМЕНКИ ТУРНІРУ

Емма МаккеонНе бракувало й виняткових спортивних звершень.
Майже ідеально. Так можна висловитися про виступ авст­ралійської плавчині Емми МАККЕОН. У її активі 4 золота та 3 бронзи. Тож своїм виступом австралійка змогла повторити результат радянської гімнастки Марії Гороховської, який та встановила 1972 року. Але тоді представниця СРСР здобула «лише» два золота, що зробило виступ Маккеон найкращим серед жінок за всю довгу історію Олімпійських ігор.
До речі, 27-річна плавчиня опиняється серед героїв ігор уже не вперше. Під час Ріо-2016 їй підкорилися: золото, два сріб­ла та бронза.
У Токіо сталося ще одне історичне досягнення (але зі знаком мінус для українських уболівальників) – у легкій атлетиці. Там у секторі для потрійного стрибка впав рекорд у 15,50 м нашої Інесси Кравець, який тримався з 10 серпня 1995 р. 2 серп­ня Юлімар РОХАС із Венесуели стрибнула на 15,67 м, чим забезпечила собі олімпійське золото.

РАЗОМ ПО ЗОЛОТО

За день до венесуельської перемоги на легкоатлетичному стадіоні несподівано виявило­ся два чемпіони у стрибках у висоту серед чоловіків.
Катарець Мутаз Есса БАРШИМ та італієць Джанмарко ТАМБЕРІ разом із білорусом Максимом НЄДОСЄКОВИМ взяли 2,37 м та не подолали 2,39 м. Атлет з Білорусі мав гірші показники на інших висотах, а ось Баршим і Тамбері мали ідентичну статистику. Після цього судді запро­понували стрибунам перевиконати по три стрибки на невзятій висоті, проте катарець запитав, чи можуть вони отримати дві золоті нагороди, та отримав ствердну відповідь. Опоненти потиснули руки й пішли свят­кувати. Востаннє таке було 1912 року.

БОЛТ ПІШОВ, ІТАЛІЯ ПРИЙШЛА

Джанмарко Тамбері та Мутаз Есса БаршимЩе одна історична подія для легкої атлетики сталась у бігу на 100 м. З 2008-го по 2016-й на «королівській дистанції» не­змінно перемагав ямаєць Усейн Болт. Після відходу «короля» та низки інших топів на спортивну пенсію фаворитів на стометрівці не залишалося, був лише десяток майже рівноцінних претендентів.
У підсумку найбільше пощастило 26-річному Марселю ДЖЕЙ­КОБСУ з Італії. Його час 9,80 с га­рантував відразу декілька цікавих досягнень. Окрім звання олім­пійського чемпіона, Марсель отримав статус першого чемпіона з Європи за 29 років та першого італійського атлета, який зміг здо­бути медаль на олімпійській стометрівці. Дещо згодом Джей­кобс разом із партнерами по легкоатлетичній збірній виграли для Італії естафету 4х100 м. Рані­ше тут звично перемагала Ямай­ка з тим же Усейном Болтом.

ГОЛОВНИЙ ВЕТЕРАН

Ніно Салуквадзе52-річна Ніно САЛУКВАДЗЕ з Грузії медалей не здобувала, але встановила рекорд, який буде дуже важко побити. Спе­ціалістка у стрільбі з пневматичного пістолета стала першою спортс­менкою, яка виступила на дев’яти іграх поспіль.
Грузинка не пропускала найважливішого старту чотириріччя з 1988-го року, коли Радянський Союз ще існував, і представникам півтора десятка
країн доводилося змагатись під червоним прапором. Тоді, в Сеулі, вона виграла золото та срібло, а ще через 20 років здобула бронзу в Пекіні й зібрала повну колекцію медалей. Для Ніно це теж останні ігри.
– На Олімпіаду більше не відбиратимуся, закінчую кар’єру після Токіо. Я точно знаю, що дев’ять Олім­піад ніхто не витримає з таким навантаженням, як нині. Закінчую, тому що важко. Морально, фізично і технічно я готова, але очі постаріли, – казала спортсменка з Грузії перед останніми олімпійськи­ми змаганнями в житті.

НАГОРОДИ ТА СВЕТР

Такі сувеніри везе додому британський стрибун у воду Том ДЕЙЛІ. Так, він був успішним у змагальній програмі, став чемпіоном у парних стрибках із десятиметрової вишки та додав бронзу в індивідуальних змаганнях. Але став зіркою мережі не тільки через це. Спостерігаючи з трибун, як змагаються партнери по команді, Дейлі потрапив в об’єктиви фото- та телекамер за незвичним заспокійливим – в’язанням.
– В’язання стало моїм способом набути спокою, уважності й зняти стрес. Мені це подобається, – розпо­відав британець в Instagram. – Це єдине, що тримало мене при повному розумі впродовж усього процесу.
Додому спортсмен повіз зв’язаний власноруч светр розового кольору для домашньо­го улюб­ленця – французького бульдога Іззі.

ТРАВМА, ДЕБЮТ, МОЛОДІСТЬ, БРОНЗА

Том ДейліУсе це про змагання зі скейтбордингу. Донедавна цей вид спорту було важко уявити на найпрестижнішому спортивному фестивалі, але 2016 року його прийняли до олімпійської сім’ї. Тож настала черга розіграти перші чотири комплекти нагород у двох видах програми.
У жіночому змаганні виду «стріт» неймовірно молодим виявився п’єдестал пошани. Трьом призеркам у сумі 42 ро­ки, а чемпіонці Моміджі НІСІЇ – всього 13.
Проте, напевно, найбільша увага на іграх була прикута до її британської однолітки Скай БРАУН. Дівчина дуже популяр­на серед скейтерів та підходила турніру в статусі фаворитки категорії «парк». І хоч вона й припустилася двох похибок, що відкинуло її на третю позицію, ця медаль була на вагу золота. Оскільки жодних ігор для Скай могло не бути. Торік на тренуванні вона впала з висоти 4,5 метра. В результаті – переломи черепа та руки. На щастя, професіоналізм лікарів і наполегливість допомогли юній спортсменці дістатися вершини.
Олімпіада завершилася, проте 24 серпня стартує Параолімпіада, яка подарує нам не меншу кількість спортивної боротьби та захопливих історій.

Олександр ЩЕРБАТИХ.