Неділя, 14 Серпня 2022 р.
22 Липня 2022

ШАХИ КОРДОНІВ НЕ ЗНАЮТЬ

Шахісти дуже розумні. Таке твердження побутує в суспільстві. І його сповна підтверджує 8-річний кам’янчанин Тимур КЛИМЕНКО. Ще в 4-річному віці він знався на геометричних фігурах, планетах і захопився астрологією. Відтоді займається шахами та шашками й неодноразово перемагав у різноманітних турнірах. А також ходить до школи усного рахунку «Соробан» та є багаторазовим переможцем місцевих олімпіад.
На жаль, повномасштабне вторгнення рф внесло корективи і в його життя. Другий клас школи Тимур закінчував не в НВК №14, а за кордоном. Проте родина не втрачає оптимізму та охоче спілкується з читачами «Подолянина».

НАЙГОЛОВНІШЕ – ЦЕ МОВА

Тимур КлименкоПані Лариса розповідає, що в Бельгії разом із сином наразі левову частку часу приділяють вивченню нідерландської мови, адже опинились у північному ре­гіоні країни, який межує саме з Нідер­ландами (бельгійці мають три офіційні мо­ви: французьку, нідерландську та німецьку. – Прим. ред.). Проте, за словами жінки, юний шахіст не перестав займатися улюб­леною справою:
– Він записався до шахової школи. Тренерка, пані Амеліз, запитувала: «Хто тебе так добре навчив грати?». Шкода, що Анатолія Дубового там не знають.
Вона й знаходить Тимуру змагання. Наприклад, у Брюгге буде хороший турнір, який дає рейтингові бали у ФІДЕ, однак не зможу відвезти сина, бо буду на мовних курсах. Але на інші змагання зазвичай потрапляємо. Бельгія – дуже маленька країна, де до будь-якої точки не далі, ніж із Кам’янця до Хмельницького.

– Ваш син переміг у декількох турнірах для дітей віком до 8 років. Не час для того, аби помірятися силами зі старшими суперниками?
– Ні, він поки гратиме проти однолітків. Його кам’янецький тренер Анатолій Васильович свариться і каже, що це не досягнення, адже для прогресу потрібно грати з тим, хто переважає тебе за віком. Хотіла на іншу ві­кову категорію записати Тимура і Амеліз, але він поки боїться там програти. Син – перфекціоніст, хоче завжди перемагати (сміється).

Проте, попри перші успіхи у шахах, сумніви щодо доцільності подальшо­го перебування в Європі у пані Лариси викликає рівень бельгійської шкільної освіти.
– В Україні Тимур ходив до класу «інтелект» і вже вивчав фізику, хімію та ази гео­мет­рії, – розповідає Лариса КЛИМЕНКО. – А тут йому дають підручник із математики для 5 класу, бо з українськими знаннями у другому класі робити нічого. Згодом усе ж обіцяють перевести в клас для обдарованих дітей, залишилося лише мову вивчити.
– Але ж на перший погляд здається, що там усе ідеально…
– Іноді насправді складається враження, що тут більше можливостей для розвитку дитини, оскільки в Бельгії дуже диференційований підхід до навчання. І якщо дитина має схильність до чогось, то йде саме за цією спеціалізацією, а не так, як в Україні, коли вивчають усе. Але в бельгійців усе дуже ретельно та продумано в побуті. Вони насправді
«7 разів думають», не поспішають і роблять усе якісно та для людей.

МЕТА – ТИТУЛ ЧЕМПІОНА ЄВРОПИ

Коли слухавку бере Тимур, то одразу розповідає про події свого життя, а також про те, що його улюблений шкіль­ний предмет – математика, і що він може порахувати тризначні числа зі швидкіс­тю пів секунди. За це навіть отри­мав звання «хлопець-калькулятор». Згадує й те, як почав грати у шахи:
– Їх обрав не я (сміється). У 4 роки мене записали до школи усного рахунку «Соробан». Там познайомився із тренером з шахів Анатолієм Дубовим.
А ще юному кам’янчанину подобається і в новій країні. Він каже, що бельгійці дуже доброзичливі. Тож запитую про те, як минає його звичний день у Бельгії?
– Зараз літо, тому щодня я зазвичай зай­маюся шахами, граю у футбол, 10 хвилин відпочиваю, граю в бадмінтон, обідаю та йду до друга з Одеси, в якого залишаюся аж до вечора.

Тимур ходить до місцевого шахового клубу, тож цікавлюся, чи розуміє тре­нерку?
– Десь половину, а іншу – так собі. Коли щось не розумію, то просто перепитую.

– Тимуре, що тобі найбільше подобається у шахах і шашках?
– Безпосередньо процес тренування. Як кажуть, важлива участь, а не перемога. Але іноді вириваються емоції. Тоді розумію, що потрібно перемогти (сміється).

І справді. Шахіст звик брати гору над опонентами. Ще до вторгнення ми не­одноразово писали про його звитяги,
а вже в Бельгії шахіст виграв три турніри для дітей до 8 років, де, за його словами, все ж зустрів гідний опір:
– У змаганнях у місті Ландергем була дів­чина Еден, яка виграла в мене, але в підсумку опинився на першому місці.

– Скільки часу ти нині витрачаєш на тренування?
– По 3 години щоденно. Тренер з України надіслав мені книги та мої зошити, але все одно більше часу тренуюся за допомогою смартфону. Є мобільні додатки «Chess.com» та «Lichess», де граю онлайн проти інших
користувачів. Їх відмінність у тому, що в першому можна бачити, звідки суперник, а в іншому – ні.

Жартуємо потім, що, можливо, у цій програмі Тимуру іноді доводиться грати проти росіян, і він їх завжди перемагає, проте не бачить цього. А співрозмов­ник серйозно додає, що обов’язково їх здолає.
Згадав він і гравців у шахи, якими захоплюється:
– Мені подобаються Магнус Карлсен і Боббі Фішер, а з українців – Василь Іванчук і Руслан Пономарьов, – розповідає Тимур. – Вони дуже добре продумували свої комбінації. Наприклад, у Магнуса був випадок, коли той мав програшну позицію, але провів такий хід, до якого ніхто б не міг додуматися,
і переміг.

– А чого ти хочеш досягти у шахах?
– Спочатку хочу стати чемпіоном Європи, а потім подумаю. На континенті всі шахісти мають таку мрію, і я також.

Що ж. Уже завтра кам’янчанин продовжить свій шлях до мрії. Цього разу в Генті, де змагатиметься в триденному турнірі.

Олександр ЩЕРБАТИХ.