ЧИМ ЗАЙМАЄТЬСЯ МІСЬКИЙ ГОЛОВА?

Здається, запитання про те, чим же займається міська влада, час від часу ставить собі чи не кожен кам’янчанин. Особливо, коли стикається з певними життєвими негараздами. Трубу прорвало – куди ж влада діває гроші, які ми платимо? Дороги розбиті – що мер собі думає? І навіть у підвищенні цін на ринку ми схильні звинувачувати, крім Азарова з Януковичем, ще й міську владу. Владу, яку, до речі, ми з вами і обрали рівно три роки тому.

Аби зрозуміти, чим же щодня займається керівництво міста, а конкретно – мер Кам’янця-Подільського, ми вирішили напроситися до міського голови Михайла СІМАШКЕВИЧА у супутники на один робочий день. Ним стало 5 листопада.

ПОКИ НЕ ПРОКИНУЛИСЬ ДЕРЖСЛУЖБОВЦІ

Робочий день у виконкомі міськради розпочинається з 8-ї години, але в Михайла Сімашкевича – на півтори години раніше. Щоранку, о 6.25, він сідає в авто і об’їжджає місто.

– О котрій же Ви прокидаєтесь? – запи­туємо.

– Щодня о 5.45.

Після пробудження Михайло Євстафійович робить вправи для спини на дошці Євмінова, а потім, мов справжній йог, лежить на голчастому аплікаторі Єлізарова. Дружина мера Алла Сергіївна прокидається ще раніше за чоловіка і турботливо готує йому сніданок. Сьогодні це була яєчня з одного яйця, сосиска, каша і трав’яний чай. А перед сніданком мер завжди молиться і робить декілька ковтків свяченої води.

– І що Ви сподіваєтесь побачити зранку?

– Ранковий об’їзд дає можливість побачити виконання завдань, котрі були поставлені перед тією чи іншою службою. Я особисто це перевіряю, і коли люди не виконують обіцяного, вживаю заходів. Сьогодні, у період жорсткого безгрошів’я, затримок казначейства тощо, потрібні люди, здатні працювати за будь-яких умов. Я шукатиму саме таких, це стосується і виконавчого комітету, і комунальників.

Робочий день у стінах виконкому міський голова починає з того, що дізнається, як минула ніч. Тому першим до кабінету заходить директор КП «Інспекція з контролю за благоустроєм та санітарним станом міста» Петро СОЛЯРИК.

– Я ніби й не забобонний, але вже переконався: якщо у понеділок першою до мене на прийом зайде жінка, то протягом тижня жодної справи позитивно не вирішу, – зізнається міський голова. – Тому почин робить Петро Пилипович, а за ним доповідає цілодобова служба «15-05».

Проте сьогодні Петра Солярика випередив депутат міськради Андрій МАСТИКАШ, котрий зайшов до кабінету мера

о 6.55, аби обговорити справу створення ринку в селищі цемзаводу, куди залучаються і сили кам’янецьких підприємців.

Із 7-ї до 8-ї міський голова «розписує пошту». Каже, що загалом це заняття в нього забирає від 2 до 3 годин на день. І справді, протягом дня, щойно випадала вільна хвилинка, Михайло Євстафійович брався до стосу паперів.

– Як правило, це листування з державними органами управління, – коментує Михайло Євстафійович. – Десь відсотків п’ятдесят із них припадають на облдержадміністрацію, а ще пишуть міністерства, правоохоронні органи і, звичайно, громадяни. Люди звертаються до мера як до останньої інстанції, навіть якщо їхні проблеми не можуть вирішити органи місцевого самоврядування. В будь-якому разі листи розписую заступникам чи радникам міського голови, котрі з’ясовують обставини справи, і якщо ми справді можемо допомогти, – так і робимо.

О 7.30 завітав голова міськрайонного суду Роман САВЧУК. Ішлося про виділення додаткового приміщення для установи, адже суду дають ще троє суддів, яким потрібно десь працювати. Наразі приміщення підшукується на мікрорайоні Жовтневому.

ЗАСІДАННЯ «ГЕНШТАБУ»

8.00. Якщо використовувати військову термінологію, то щодня в цей час відбувається засідання «генштабу», тобто заступників міського голови.

Сьогодні з мером зустрілися Григорій ГОРШУНОВ, Сергій БАБІЙ і секретар міськ­ради Анатолій КАЧУРОВСЬКИЙ. Перший заступник – Сергій САМАРА – перебував у відпустці, а заступник з гуманітарних питань Василь СУКАЧ у той час «вчився на президента», тобто – мав сесію в Академії державного управління при Президентові України.

Сергій Бабій доповів про справи комунального блоку. Зокрема, розглядалась плата за проїзд Замковим мостом, що надходить на рахунок підприємства «Комунтранссервіс». Вона йде на ремонт мосту та потреби підприємства. Щоб зробити незалежним від фінансових обставин транспортників ремонт Замкового, пролунала пропозиція відділити обслуговування мосту в окреме підприємство. За дорученням мера департамент правового супроводу має опрацювати юридичні тонкощі справи.

Вже пізніше ми дізналися, що за серпень – жовтень платний проїзд Замковим приніс трохи більше як мільйон гривень, після сплати податків і витрат на обслуговування бюджет зміг розпоряджатися 634 тис.грн. За половину цієї суми вже відремонтовано вулицю Замкову (тротуари, зливова каналізація, мощення плиткою).

Також на нараді йшлося про ремонт перехресть

і збирання листя.

Анатолій Качуровський доповів про спілкування з медиками міста щодо оптимізації закладів охорони здоров’я та заплановані на цей день засідання депутатських комісій.

Григорій Горшунов повідомив про рішення уряду щодо впорядкування автоторгівлі, а ще про боротьбу з порушниками, котрі не огороджують належним чином будівельні майданчики, тощо. Загалом нарада тривала близько 30 хвилин.

КАВА ЗАМІСТЬ ЦИГАРОК

Заступники вийшли з кабінету, а до нас приєдналася керівник прес-служби міськвиконкому Яна МЕЛЬНИЧУК, з якою мер узгоджував графік робочих зустрічей і деталі виїзного комунального брифінгу. До речі, папірцями Михайло Євстафійович не користувався, а доволі вправно оперував планшетом. Паралельно п’ємо каву.

– Багато кави випиваєте за день?

– Тепер набагато більше – 5-6 філіжанок, адже кинув курити. Раніше вживав менше кави.

Щодо куріння, то безуспішні спроби розпрощатися зі шкідливою звичкою Михайло Євстафійович робив неодноразово. Але кілька місяців тому депутат облради Сергій ВЕДЕРНІКОВ побився з ним об заклад: в разі, якщо мер не викурить жодної цигарки до кінця своєї каденції, Сергій Леонідович придбає для міста машину «швидкої допомоги». В іншому разі – цю машину купить сам міський голова.

Жодного порушення умови цього парі ми за весь день не помітили. Втім місто в будь-якому разі буде у виграші.

ДВЕРІ ВІДЧИНЕНО, ПРОХОДЬТЕ!

З 9-ї години двері кабінету міського голови майже не зачинялися.

8.50 – 9.05 – зустріч з директором ПАТ «Гіпсовик» Володимиром ПОСТОВИМ. Питань два – натиск державних органів, у якому Володимир Ілліч, обраний депутатом облради від ВО «Свобода», вбачає політичну складову. А ще Володимир Постовий повідомив, що планує взяти участь у серйозній нараді із сучасного менеджменту і готовий поділитися набутими знаннями.

9.05 – 9.20 – повертається Григорій Горшунов. Тепер уже в компанії начальника міського фінуправління Олександри ШЕВЧУК і головбуха Маріанни ВЕЛИКОХАТЬКО. Радилися, як з обмеженої обласної дотації підлатати дірки в бюджеті. В першу чергу кошти потрібні на енергоносії та заробітну плату. А ще до 1 січня має бути відкрито Центр надання адміністративних послуг. А ще необхідно сьогодні знайти 40 тис.грн. для

будівельників Олександра КОНЮШЕНКА, котрі працюють на вул.Огієнка та Замковому мосту (їхні гроші, як і багато інших, застрягли в казначействі). А ще потрібно… (ну, тут можна зробити перелік на півгазети).

О 9.25 разом з Петром Соляриком виїжджаємо на вул.30 років Перемоги, де ведеться будівництво церкви УГКЦ. На «Міську кухню» (передача на проводовому радіо «Подолянин-TV») надійшла скарга про відкритий проїзд до розритого котловану, що створювало небезпеку. Коли прибули на місце – огороджувальну сітку вже натягнули. Настоятель церкви отець Антоній розповів Михайлу Євстафійовичу про будівництво храму і попросив владу посприяти у встановленні вуличного освітлення – хоча б однієї опори з ліхтарем. У телефонному режимі мер дає відповідне доручення керівнику КП «Міськліфтсвітло» Володимиру КРИЛОВУ.

Повертаємося до кабінету.

9.55 – 10.00 – за п’ять хвилин закінчилася розмова міського голови із його радником Олександром ПРОНІНИМ (гендиректором компанії «Регіон ІТ») щодо презентації ІТ-марафону. Про подробиці проекту минулого тижня сповістили всі місцеві ЗМІ.

10.30 – не більше часу зайняла і зустріч з начальником міськвідділу Державної міграційної служби Віктором ПИЛИПЧУКОМ, який повідомив, що днями на базі Кам’янця-Подільського відбудеться масштабна всеукраїнська нарада його відомства.

Наступною з мером розмовляла голова профспілки працівників міськвиконкому Віра ЧЕХОВСЬКА, яка прийшла порадитися щодо відзначення колективом Дня місцевого самоврядування, котрий припадає на 7 грудня.

МІЖ ШКОЛАМИ – ПРО ДОРОГИ 

Перш ніж вирушити в черговий об’їзд, Михайло Євстафійович переодягнувся. Скинув джемпер, одягнув сорочку. Ні, додому не їздив – маленька філія його домівки розташована… у шафі. Якщо відчинити двері шафи в кабінеті мера, то опинишся в затишному куточку, з диванчиком, кавоваркою і макетами ретроавтомобілів. Загалом – у класичній кімнаті для переговорів. За скляними дверима далі розмістився невеликий кухонний куточок з холодильником і душова. І ці зручності – зовсім не розкіш, зважаючи на те, що робочий день міського голови іноді перетворюється на робочу добу.

Об 11-й вирушаємо до ЗОШ №17, де впроваджується інклюзивна освіта (детально про це «ПОДОЛЯНИН» писав у минулому номері).

Через 20 хвилин знову сідаємо до машини.

– Багато кілометрів намотуєте за день? – запитую у водія міського голови Андрія.

– Від п’ятидесяти до ста, – відповідає.

– Михайле Євстафійовичу, а в яку суму міському бюджету обходяться Ваші роз’їзди?

– Я їжджу за власні гроші, – каже мер. – Ми протягом трьох місяців не можемо придбати паливно-мастильних матеріалів. От сьогодні Бабій до Хмельницького також поїхав на своїй машині. Інші заступники не виняток. З міського бюджету оплачуються хіба що відрядження до Києва.

– А коли їдете містом, які вулиці обминаєте?

– Я не маю права щось обминати і чудово знаю стан наших доріг. Повірте, він мені також не подобається. Хоча, за результатами цього року, на їхній ремонт може бути освоєно понад 8 мільйонів гривень (уже освоїли 5,5 млн., робиться Огієнка за 679 тис.грн.). Проте це крапля в морі, адже, щоб відремонтувати всі дороги, потрібно 188 мільйонів.

Минулого року на ямковий ремонт було витрачено 800 тисяч гривень, щоб цього року зробити такий самий ремонт, потрібно було вже 2,5 мільйона, а в нас було тих самих 800 тисяч. Кошти швидко закінчилися, і місто навіть не помітило того, що зроблено. Тому ми розробили програму, звернулися до підприємців і, в результаті, закумулювали додатково близько 450 тисяч гривень.

Хочу ще сказати, що ямковий ремонт ніколи якісним не був і не буде, особливо в Кам’янці-Подільському, де на більшості вулиць асфальтне покриття лежить просто на булижниках, з яких воно відлущується. Проаналізувавши ситуацію з тим, що в найгіршому стані у нас перебувають перехрестя, ми почали їх вимощувати дорожньою плиткою. Ціна нижча. За два роки так відремонтовано сім перехресть, три з яких – за рахунок спонсорів. Сподіваюся, що до кінця року зробимо і четверте.

Об 11.40 під’їжджаємо до ДЮСШ №2, де нас зустрічають депутат міськради Валерій СЛОБОДЯН, заступник начальника міськуправління освіти Сергій МЕЛЬНИК і директор спортшколи Дмитро НЕВЕНГЛОВСЬКИЙ. Вони продемонстрували меру результати ремонтних робіт, які були виконані в основному за спонсорські кошти: перекрили дах, облаштували душову з гарячою водою і сауною. Сьогодні тут займаються 450 дітей, і за кількістю призових місць на змаганнях ця спортшкола є лідером у місті.

Валерій Анатолійович звернув увагу міського голови і на перспективні плани спортивної галузі: забрати в комунальну власність недобудований спорткомплекс харчового коледжу, а за кілька років спільними зусиллями створити в ньому сучасний осередок спорту.

ЧЕКАЄМО ЗИМИ Й ОПТИМІЗАЦІЇ

Наступна поїздка о 12.10 – на підприємство «Світязь», де його керівник і водночас член виконкому Олександр БОРЕЙКО підготував до зими снігоочисну машину на базі «Уралу». Сам її купив і віддає в користування місту.

На запрошення Олександра Вікторовича ми вирушаємо пообідати до «Гала-готелю».

– Михайле Євстафійовичу, а Ви зазвичай на обід додому їздите?

– Рідко. Як правило, обідаю в «Sunсafe», де з 12-ї до 13.00 подають комплексні обіди за 15 грн. Зручно, швидко, недорого. А коли зовсім часу немає – замовляємо на роботу піцу чи їмо бутерброди.

У «Гала-готелі» на нас уже чекають двоє депутатів міськра-

ди – Володимир ЮР’ЄВ і Андрій ГАМАЛІЙ, які з Олександром БОРЕЙКОМ розробили пропозиції змін у медичній галузі. Перш ніж на столі з’явився суп, вони почали розкладати пазли оптимізації закладів охорони здоров’я. Оприлюднювати всі запропоновані варіанти поки що зарано, але завдання такі: максимально використати площу наявних закладів, не забути про бальнеологічний курорт, врахувати можливість об’єднання з районом тощо.

Вже за 30 хвилин повертаємося до виконкому, де о 13.00 розпочалася нарада з енергозбереження. За словами міського голови, нині дуже гострою є проблема з газом, і хоча поки місто відключати не будуть, потрібно з усією відповідальністю поставитися до економії енергоносіїв.

Депутат міськради Сергій АКИМОВИЧ, який є ймовірним претендентом на посаду начальника відділу з енергозбереження, наголосив на необхідності щоденного моніторингу використання енергоносіїв.

КАМ’ЯНЕЦЬ В МІНІАТЮРІ 

Після наради ми вирушили до центрального парку, де, споглядаючи на непрацюючий фонтан з великим порожнім басейном, мер поділився своєю мрією – створити експозицію «Кам’янець в мініатюрі». Розташувати її можна було б у центральному парку або у сквері біля собору Олександра Невського (там, де колись була міська Дошка пошани).

ГАРНА ВИЙШЛА «ПАРКОВКА»

Приблизно такими словами мер розпочав комунальний брифінг на вулиці Уральській, яку спільними зусиллями влади і бізнесу вклали гарною бруківкою. Одна біда – водії постійно ігнорують знак «Пішохідна зона» і без докорів сумління паркуються у забороненому місці. Одному з таких порушників мер особисто виказав усе, що про нього думає.

Вже після брифінгу, що тривав з 15.00 до 16.00, Михайло Євстафійович зустрівся з начальником міськвідділу міліції Юрієм ДАХНОМ, якому доручив розрулити ситуацію з порушниками.

«ХАЙ БУДЕ СВІТЛО!» – СКАЗАВ ЧОРНИЙ

З 17.00 кабінет мера знову один за одним наповнювали відвідувачі. Серед них були секретар міськради Анатолій КАЧУРОВСЬКИЙ, головний редактор газети «Ділове місто» Світлана МЕЛЬНИК, директор КП «Комунтранссервіс» Анатолій КОБЗЮК і начальник департаменту економіки Майя ГУРСЬКА.

Зустріч із начальником МРЕМ Борисом ЧОРНИМ торкалась боргів міського бюджету перед обленерго, які ставлять під загрозу енергопостачання бюджетних установ, і в першу чергу лікарень та навчальних закладів. Начальник фінуправління Олександра ШЕВЧУК представила перспективи розрахунків до кінця року, і Борис Володимирович пішов назустріч проханню міського голови не відключати електроенергію. На знак вдячності мер подарував йому фотоальбом «Кам’янець у старих листівках».

ЗВ’ЯЗКИ МОБІЛЬНІ І МІЖНАРОДНІ

121 дзвінок витерпів мобільний телефон міського голови протягом цього дня.

І, звичайно, у розмовах також залагоджувалися справи. До мера звернулися із жіночого монастиря в Китайгороді з проханням допомогти з вугіллям на зиму. Михайло Євстафійович по телефону передав прохання директору ДП «Тепло» Володимиру МИКИТЮКУ, і той не відмовив.

А ще безліч дзвінків було пов’язано з майбутніми відрядженнями міського голови. Зокрема, зателефонував представник Хмельницького земляцтва в Москві, запросив 23 листопада на зустріч.

– Звичайно, поїду, – сказав Михайло Євстафійович. – А раптом ми зможемо залучити наших земляків до спонсорської допомоги місту? Мої відрядження в основному з тим і пов’язані. Ось 15-16 листопада їдемо до Туреччини, де, крім участі у форумі «Угода ме-

рів – вектор змін для регіону європейського сусідства та Центральної Азії», збираємося зустрітися з турецьким бізнесменом, що планує створити в Кам’янці реконструкцію боїв часів Османської імперії та привезти звідти туристів.

А 25-26 листопада вже їду до Литви, бо ж ми підписали угоду з приводу «Шляху Гедиміновичів», адже як застрибнеш у перший вагон – так місто і буде щось із того мати.

І НАСАМКІНЕЦЬ

– Михайле Євстафійовичу, які уроки Ви винесли зі свого трирічного перебування на посаді міського голови?

– Головний урок – це те, що при створенні команди не треба керуватися емоціями, а зважати тільки на фаховий рівень. Якщо це, наприклад, робота в ЖКГ, треба спочатку подивитися, що в людини на подвір’ї робиться, бо господар – усюди господар.

Щодо держслужбовців, то я зрозумів, що при теперішньому ставленні людей до влади у нас мають працювати віддані справі професіонали, адже авторитет міського голови повністю залежить від людей, котрі працюють у команді. Якщо в якомусь із кабінетів людину образили, висновок один – погано спрацювали влада і міський голова.

– А про який професіоналізм може йти мова, якщо посади у виконкомі стали розрахунком за роботу на виборах чи то 2010-го, чи то 2012 року?

– Кожна політична сила має певну квоту посад, і, звичайно, той, хто приходить до влади, хоче бачити біля себе людей, яким довіряє, однодумців. Ось була при владі «Батьківщина», хіба не так само всюди працювали члени цієї партії? Хоча я все ж таки керуюся таким принципом: не втратити справжніх професіоналів, при якій би владі вони не працювали.

Не заперечую, що деякі призначення були не дуже вдалими, але я цих людей попереджав: на роботу беру, але якщо протягом року результатів не буде – звільню. Так воно і є.

– У Вас ще не зникло бажання бути міським головою?

– Воно в мене періодично зникає. Іноді аж руки опускаються, коли спілкуєшся з неконструктивними людьми, які не бачать того, що зроблено, і якими зусиллями це зроблено.

Але мене до тями повертає спілкування з колегами з інших міст, які дивуються, як наша команда в таких складних умовах спромоглася стільки зробити. І я гордий тим, що зміг організувати людей. Гордий, що мої онуки будуть ходити містом і казати: «А це мій дідусь зробив!».

Хоча чудово розумію, що будь-яку владу не любили, не люблять і не будуть любити. Кожен вважає, що може зробити краще.

– Ви вже визначилися, чи будете балотуватись на наступний термін?

– Для себе вирішив, що так. Але, якщо за результатами виборів кам’янчани не довірять мені цієї посади, жодних оскаржень робити не буду. Значить, у мене не вийшло працювати так, як я хотів.

– Кого бачите серед майбутніх конкурентів на посаду мера?

– Це стане зрозуміло після президентських виборів. Буде формуватися нова команда, Кабінет Міністрів зазнає змін, все це вплине і на Кам’янець.

– А як Ви ставитесь до чуток, що Сергій САМАРА, котрий раптово з’явився на кам’янецькому політичному небосхилі, прийшов, щоб стати наступним міським головою?

– Наскільки мені відомо, чутки безпідставні. У Сергія Григоровича таких амбіцій немає. Він знає собі ціну, завжди працював у міністерствах з кадрами і тепер робить те, про що я його попросив, – приводить роботу виконкому до сучасних вимог.

– До котрої години Ви працюєте?

– Як коли. В середньому – десь до восьмої. Коли вже очі починають сльозитися, або онуки телефонують: «Дідусю, коли ти до нас заїдеш?». То я краще прийду о п’ятій ранку на роботу, але ввечері побуду з ними. Приїжджаю до них, ми спілкуємось, як було світло – їздили на велосипедах чи вертоліт запускали. А ще вони вдосконалюють мої навички роботи на планшеті – сучасні діти краще на цьому знаються.

– Яка сьогодні найбільш серйозна проблема в місті?

– Все, що пов’язано з газом і теплом. Дуже хвилююся за теплові магістралі, які на 90% відпрацьовані. Якщо Росія вимагатиме передоплату за газ, де тоді місто братиме гроші – не знаю. Головна проблема – в коштах. Мені не подобаються ті формули в міністерствах, через які щороку Кам’янцю зменшують фінансування на 10-12 мільйонів. Але викручуємося, як можемо.

– А коли ж Ви газети читаєте?

– Увечері вдома, бо газетний шрифт більший за той, що в офіційних документах. Читаю місцеві газети, читаю місцеві інтернет-форуми. А перед сном обов’язково читаю свіжі новини в «Українській правді».