2 КГ ГРЕЧКИ НА РІК – НОРМА ДЛЯ УКРАЇНЦЯ
Нарешті, стало зрозуміло, чому за рік гречка подорожчала аж на 310%! Виявляється, у споживчому кошику українця передбачено, що він має право з’їсти за рік не більше 2 кілограмів цього продукту. Щоб запанував порядок, для гречколюбів потрібно було підняти ціну. Ви думаєте, що це першоквітневий жарт? Ні.
ЗА ТЮРЕМНИМИ НОРМАМИ
Історія Всесвітнього дня прав споживача розпочалася 15 березня 1962 р., коли президент США Джон КЕННЕДІ наголосив на 4 основних правах споживача: право на безпеку, інформацію та вибір і право бути вислуханим. За ініціативи Міжнародної організації споживачів до цього переліку було додано право на задоволення базових потреб, компенсацію, споживчу освіту та здорове довкілля. З часом ці права були визнані у багатьох країнах. Україна також увійшла до переліку цих держав.
А далі починається найцікавіше. Права можуть бути однакові, а їхнє розуміння, а ще більше виконання, – абсолютно різними. Так, набір товарів і послуг, необхідних для задоволення першочергових потреб людини, називається споживчим кошиком. За ним розраховується розмір прожиткового мінімуму, аби визначити мінімальні зарплати, пенсії та стипендії. В Україні споживчий кошик востаннє був затверджений 14 квітня 2000 р. За законом, його перегляд має відбуватися кожні 5 років. Та наші депутати, як завжди, такі заклопотані, що часто їм не до цього. І лише нещодавно Уряд схаменувся та вирішив переглянути його вміст, щоб посприяти зростанню нашого з Вами добробуту. Міністерство соціальної політики до існуючих 400 найменувань найнеобхідніших товарів додало ще 30, зокрема, термометр, пластир, чай і каву. Профспілки та представники громадської експертизи, з якими узгоджували новий перелік, наполягали на більш суттєвих змінах, але на них грошей у бюджеті не вистачило. Коли відбудеться затвердження нового споживчого кошика, ніхто не знає, проте вже сьогодні зрозуміло, що серйозних змін не відбудеться.
Та поки що ми живемо за нормами чинного законодавства, хоча правильніше сказати – за тюремними нормами або нормами воєнного часу.
ЩОБ НЕ ПЕРЕЇЛИ…
Коли звернути увагу на набір продуктів для дитини до 6-річного віку, то складається враження, що його в очі не бачили ні дитячі лікарі-гастроентерологи, ні дієтологи. З ким же тоді радилися міністри? За рік дитина має право з’їсти 700 г вівсянки, 900 г манки, 1 кг сала та аж 73 кг картоплі. В її меню також передбачені чай, какао і… 365 г дріжджів. Для чого дитину годувати дріжджами, залишається таємницею.
Не менш цікаве меню працездатного громадянина. Крім 2 кг гречки, йому дозволено за рік з’їсти аж 4 кіло макаронів! (робіть висновки щодо їх майбутньої ціни). Але з голоду не помремо, бо можемо дібрати невистачаючі кілограми тією ж картоплею, якої нам дозволено з’їсти аж 95 кг. Проте поскупилися міністри на стратегічний український продукт – сало, якого виділили всього по 2 кг на душу. Для споживання твердого сиру нам потрібно придбати аналітичну вагу, бо з
3,5 кг за рік за один день ми маємо право з’їсти 10 г цього, напевно, делікатесного продукту. Цією ж вагою користуватимемося при зважуванні сметани – 15 г на день. Какао, чаю та кави, а також дріжджів, солі, спецій і лаврового листя для дорослого населення не передбачено (нічого, відберемо в дітей, оскільки в їхньому меню присутні ці продукти).
…ТА СКРОМНО ВИГЛЯДАЛИ
Поряд із гарно збалансованим харчуванням українці ще й «непогано» одягаються. Так, чоловік має право потішитися одним костюмом, який він носитиме 5 років, а одну краватку – аж 10! Цікаво, чи дотримуються таких норм державні мужі, купуючи собі костюми за ціною, яка простому українцеві навіть не снилася? «5 сорочок на 4 роки – це вже майже розкіш», – подумали собі можновладці та зекономили на штанах і джинсах, яких виділили по парі на чотири і три роки відповідно. Такої делікатної речі, як труси, для сильної статі передбачено п’ятеро на 2 роки, а плавок – всього одна штука на 10 років (поводьтеся у воді акуратно, щоб, бува, не пошкодити їх – цінність усе-таки). Міністри дуже лестять вітчизняним виробникам взуття, якщо вважають, що одну пару зимових чобіт можна носити 5 років.
Жінок також не дуже побалували вишуканим гардеробом. Прекрасна стать вдовольнятиметься одним пальтом протягом 8 років. Зате сукню, спідницю та халат змінить швидше – вже за 5 років. Ще швидше їй пощастить змінити бюстгальтери, яких передбачено аж (!) 2 на 2 роки (як кажуть, один у пранні, а другий – на мені). До зношеного халата і бюстгальтера дуже личитимуть домашні тапки, бо носити їх треба 3 роки.
Уявили собі таку кралю-Галю, красеня Івана та їхню дитинку. Це вже українська середньостатистична сім’я, яка може дозволити собі один чайний сервіз на 6 персон на 5 років і три стільці на 15 років. Можна вже й друзів запросити у гості, але нехай приходять зі своїми стільцями. Чай, звичайно, відберемо в дітей.
Враховуючи небагатий гардероб сім’ї, їм достатньо буде пральної машинки типу «Малютка», якою вони користуватимуться 14 років. Лазню дорослі мають право відвідати один раз на рік, а їхній дитині пощастило менше – лазня для неї відкрита лише раз на два роки.
Ось такий собі український споживчий кошик. Основну частину в ньому займає картопля, яку зверху притрусили абсолютно неважливими продуктами, без яких, як вважають у верхах, кожен українець може й обійтися.
ЗНАЙДІТЬ ТУТ СЕБЕ
«Що за нісенітниці!? – скажете Ви. Слава Богу, що значна частина з нас не зважує сиру на грами, що дозволяє собі вранці каву, а в гардеробі має куди більше речей, ніж для неї передбачено. Але суть нісенітниці під назвою «споживчий кошик» полягає в тому, що саме від неї формується прожитковий мінімум – основа добробуту країни. Це один із чинників, на який звертають увагу наші світові партнери, поряд з якими хочемо виглядати рівними. Щоправда, рівність у нас умовна.
Так, у Великобританії в споживчий кошик закладено шампанське та пиво, МР3-плеєр, акустична гітара та великий перелік товарів для дому. Кошик США передбачає витрати на освіту, мобільний і комп’ютерний зв’язок. А французи заклали у свій споживчий кошик навіть витрати на перукарню та численні косметичні засоби, кошти на няню для дитини, апарати для вирівнювання зубів, оренду автомобілів, проїзд на таксі, їжу для котів і собак.
А ще існує споживчий кошик тих
українців, які його формують, куди входять щотижневі відвідування басейнів, саун, spa-салонів, бутиків, щорічне придбання нової іномарки, гвинтокрила на 5 років та літака на 10 років. У меню – червона та чорна ікра, ананаси та ще безліч всякої всячини, про яку ми навіть не чули. А в нас 2 кілограми гречки на рік…
