РАДІАЦІЯ З ЯПОНІЇ: ЯК ДАЛЕКЕ МОЖЕ СТАТИ БЛИЗЬКИМ…
Подія, яка місяць тому трапилася в Японії, по суті, відтворила картину відомих голлівудських фільмів про Апокаліпсис на Землі. З іншого боку, вона була схожа на чергове, з перервою у 25 років, попередження людству. Якщо спочатку здавалося, що події на атомній електростанції «Фукусіма-1» мають до України опосередковане відношення, то вже через декілька днів світ зрозумів, що земна куля не така вже й велика. Держави, які знаходяться за тисячі кілометрів від Країни Сонця, що Сходить, одна за одною почали говорити про наявність на їхній території певної концентрації радіонуклідів.
Так, за свідченнями Національної гідрометеорологічної служби МНС України, у повітрі над Україною концентрація радіонуклідів, викинутих з аварійних реакторів АЕС «Фукусіма-1», складає долю відсотка від допустимих рівнів, встановлених МОЗ України. У пробах повітря, відібраних у період з 26 березня, зафіксовані сліди йоду-131, цезію-137 і це-
зію-134 у концентраціях, що на 3-6 порядків нижчі за допустимі рівні вмісту цих радіонуклідів у повітрі відповідно до визначених норм.
На одному з національних телеканалів прозвучала інформація про те, що найбільша концентрація японської радіації зосередилась у декількох областях, у тому числі й Хмельницькій. Така новина наших колег додала ще більше причин для хвилювання, адже у пам’яті багатьох не лише події 25-річної давності на Чорнобильській АЕС, а й їх наслідки. Свідченням надмірної уваги людей щодо можливого радіаційного забруднення нашої області стало спростування чуток управлінням з питань надзвичайних ситуацій ОДА, розміщене на офіційному сайті.
Зокрема, у повідомленні йдеться: «31 березня фахівцями управління з питань надзвичайних ситуацій облдержадміністрації та облСЕС здійснено контрольні виміри радіаційного фону на території міста Хмельницького та прилеглих до обласного центру територіях. За результатами проведеного контролю, встановлено, що радіаційна обстановка на території області – у межах природних фонових значень, на рівні 9-15 мікрорентгенів за годину. На території 30-кілометрової зони Хмельницької АЕС радіаційний фон знаходиться в межах 7-13 мікрорентгенів за годину при середніх природних фонових значеннях, характерних для території області, до 25 мікрорентгенів за годину. Зазначені параметри радіаційної обстановки загрози та впливу на здоров’я людей не здійснюють».
Який же радіаційний фон у нашому регіоні? Ми звернулися по коментар до спеціалістів офіційних структур, на яких покладено завдання контролювати радіаційний стан на визначеній території.
Зокрема, начальник СДПЧ №4 пiдполковник служби цивiльного захисту Iгор ЖУКОВСЬКИЙ при нас виміряв радіаційний фон. На лічильнику ми побачили показник – 0,14 мікрорентгенів за годину. За словами Ігоря Флоріановича, замір радіаційного фону в місті відбувається щодня впродовж багатьох років, а тим більше останнім часом. І цей показник не перевищував допустимих норм.
– Схильний вважати, що навколо питання радіаційного забруднення території нашої держави, в тому числі і регіону, викидами з АЕС «Фукусіма-1» у нас розгорівся штучний ажіотаж, – каже начальник СДПЧ-4. – Здебільшого самі журналісти додають дров у вогонь, адже небезпеки для життя на сьогодні немає.
Днем пізніше ми звернулися до міськСЕС, де завідувач відділення гігієни праці міськСЕС Віктор ГЛАДІЙ зазначив, що максимальний радіаційний фон у місті за останні дні складав 13 мікрорентгенів за годину при допустимих нормах 50 мікрорентгенів. Щоправда, Віктор Антонович відзначив, що до 29 березня вони робили виміри лише раз на день, а потім надійшла вказівка робити це тричі та в різний час.
Про те, що «японська» радіація поки що не загрожує нашому краю, говорить і голова ГО «Товариство Подільських природодослідників і природолюбів» Людмила ЛЮБІНСЬКА. На думку Людмили Григорівни, ми маємо дбати в пешу чергу про безпеку власних атомних об’єктів.
– Випадок із «Фукусімою-1» вкотре довів, що мирний атом не такий уже й мирний, – додає пані Людмила. – Поширення радіації повітряними потоками швидше торкнеться сусідніх із Японією територій. А от якщо радіоактивні матеріали потраплять в океан, то це зачепить усю планету. В океанічному світі все тісно взаємопов’язане, тож із потраплянням у нього радіаційних елементів не важливо буде, де ти ловиш рибу – чи в Тихому океані, чи в Атлантичному, – вона однаково буде небезпечна для вживання. Та й взагалі, нині нам ніхто не гарантує того, що продукти, які завозяться з інших країн, повністю безпечні.
Дійсно, сьогодні виникає низка питань до товарів, які виготовлені в Японії. Перше, що підпадає під сумнів, – це побутова техніка. Запитавши декількох представників відомих у місті магазинів із продажу побутової техніки про ймовірність завезення в місто техніки, яка має підвищений радіаційний фон, почули відповідь, що такого практично не може бути. Переважна більшість побутової техніки виготовляється далеко від Країни Сонця, що Сходить. З іншого боку, трагедія в Японії може в дечому позначитися на цінах на побутову техніку. Звичайно, в бік зростання. Під категорію дефіцитних товарів хіба що можуть потрапити конкретні моделі фотоапаратів, телевізорів та ігрових приставок, які складаються безпосередньо в Японії. Проте кам’янецькі покупці навряд чи помітять такий дефіцит. Скоріш за все, не відчують його і покупці японських автівок.
Декілька днів тому в інтернет-виданнях з’явилася новина про те, що власник АЕС «Фукусіма-1» шукає ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС для проведення аварійних робіт на японській атомній станції. За один день роботи їм платитимуть 5 тисяч доларів. Ми запитали у голови міської організації Всеукраїнської
ГО «Союз Чорнобиль України» Володимира ГУСЄВА, чи не зверталися з такою пропозицією до них.
– Ті, хто на власному здоров’ї відчув, що таке радіація, навряд чи погодяться, хай навіть за такі кошти, ще раз добровільно йти у те пекло, – зауважує Володимир Миколайович. – Ніяких грошей не співставити зі здоров’ям, яке можна втратити. Особисто я в жодному разі не погодився б на таку пропозицію.
Зрештою, переживши Чорнобиль, ми як ніхто розуміємо весь трагізм і небезпеку, яку несе невидима оку вбивча радіація. До певного часу нам здавалося, що чорнобильські рубці вже загоїлися, що це була хоч фатальна, але показова для всього людства помилка. Поряд із яким виправданням увійде в історію людства аварія на АЕС «Фукусіма-1», нині не відомо. От тільки вже точно Фукусіма не буде асоціюватися із означенням цього слова – острів щастя.
