НА ПЕРШОКЛАСНИКА – ДВІ ТИСЯЧІ
2 тис.грн., за скромними підрахунками, доведеться викласти батькам цього року, аби спорядити дитину в перший клас. Тому, коли на святі Першого дзвоника Ви побачите заплаканих батьків, не думайте, що це тільки тому, що вони надто сентиментальні.
Більшість із них, споглядаючи на свого щасливого накрохмаленого, одягненого, як лялечка, нащадка, плакатиме тому, що весь наступний місяць доведеться перебиватися скромною їжею, зачекати зі сплатою за комунальні послуги, аби частинами віддавати позичені на шкільний шопінг гроші.
Перед 1 вересня нелегко доводиться всім батькам, чиї чада йдуть до школи. Але якщо друго- чи третьокласник, хоча й похнюпивши носа, піде до школи в минулорічному костюмі та з торішнім рюкзаком, то першокласнику потрібно придбати все – від олівця до носовичка.
Орієнтуючись на родину із середнім достатком (у Кам’янці це близько 4 тис.грн. місячного сімейного бюджету), ми одягнули наших школяриків також по-середньому. Деякі товари брали в магазині, деякі – на базарі. Найважливіше – шкільна форма. Хоч для хлопчика можна придбати костюм як українського виробництва, так і турецького, польського, та, швидше за все, – китайського, наші школярики – патріоти, тому купуватимемо для них українське, хоча б те, що Україна виробляє.
Почнімо з хлопчика. Костюм обійдеться в середньому в 300 грн., сорочка – 70 грн., пасок – 50 грн., туфлі – 200, спортивний костюм – 180, спортивне взуття – 260, дві футболки до спортивного костюма – 80, хоча б дві змінні сорочки – 140, жилетка – 120. На місяць – півтора цього буде достатньо. Коли ж почнеться осінній холод, доведеться купувати чобітки, куртку, кофту, шапку і так далі. Проте це вже зовсім інша історія, хоча тягнутися вона буде з того ж гаманця.
Юна паняночка обійдеться батькам трішки дорожче. Сарафанчик коштує 250 грн., блузка – 150, колготи – 60, туфлі – 250, кросівки – 200, спортивний костюм – 180, дві футболки – 80, дві змінні блузки – 300 і гольф – 80.
Перша частина спорядження готова. На черзі – портфель і його наповнення. Тут за статевими ознаками нічого розділяти не будемо, тому що ці речі і для дівчаток, і для хлопчиків коштують однаково… дорого. Батьки самостійно вирішують, що краще придбати, хоча для молодших школярів лікарі радять обирати ранець. Від вибору портфелів, ранців і рюкзаків в очах аж рябить. Купуємо більш-менш якісний, з ортопедичною спинкою і твердим дном. Такий обійдеться у 250 грн. Кладемо туди: пенал – 25 грн., дві ручки – 4, олівці – 15, фломастери – 20, гумку – 1, лінійку – 4, десять зошитів на дванадцять аркушів по 2 грн., обкладинки для зошитів і книжок – 12, щоденник – 10 та альбом – 15 грн.
Отож першокласник нам обійшовся в 1776 грн., а першокласниця – 1926. Але не поспішайте радіти, що придбали вже геть усе. З часом може виявитися, що щось із купленого – низькоякісне: рюкзак викривить хребет, зошити з білосніжними аркушами пошкодять зір, туфлі за тиждень-другий покажуть свої язики, а від шкільного костюма залишатимуться сліди на тілі, які спричиняють алергію. Що ж потрібно знати і на що необхідно звертати увагу, аби уникнути таких прикрощів?
На ці та інші запитання відповідає головний спеціаліст відділу моніторингу та розвитку споживчого ринку управління економіки департаменту економіки та розвитку інфраструктури міста Надія СТРЕМІНСЬКА.
– В Україні діють санітарно-гігієнічні правила та норми вмісту хімічних волокон у матеріалах для дитячого одягу та взуття, – розповідає Надія Іванівна. – В цих правилах вписано гігієнічні вимоги до дитячого одягу, чітко нормований вміст хімічних і натуральних волокон. Крім того, в Україні діє стандарт ДСТУ 4239:2003 «Матеріали та вироби текстильні, шкіряні, побутового призначення. Основні гігієнічні вимоги», який відповідає вимогам європейських екологічних стандартів.
– Надіє Іванівно, на що батькам слід звернути увагу, коли вони хочуть купити не просто красиву, а й якісну шкільну форму?
– На маркування одягу, яке міститься на ярлику. Він, до речі, повинен кріпитися до кожного швейного виробу. Саме ярлик інформує споживача про характеристики товару та містить реквізити підприємства-виробника. Також на ньому подано інформацію про склад матеріалу, з якого виготовлений одяг. Ще на виробі є додатковий ярлик у вигляді стрічки, вшитий у шов виробу. На ньому нанесені символи щодо догляду за виробом. Тут потрібно звернути особливу увагу на позначку «прасування». Якщо зазначено, що воно заборонено, то від такого одягу краще відмовитися, бо перед Вами повністю синтетичний виріб. Тканина, з якої шиють одяг для школяра, повинна містити натуральні волокна вовни або бавовни. Так, для блуз – не менше 30%; для суконь – не менше 60%; для костюмів – не менше 50%. Також при купівлі костюма перевірте підкладку. Вона повинна містити 50% віскози та 50% капрону. Якщо підкладка синтетична, то в дитини буде відчуття, ніби вона одягнена в поліетиленовий мішок. У такому «мішку» вона постійно пітнітиме, а отже, й часто хворітиме. Крім того, синтетичні волокна можуть викликати алергію через те, що при виготовленні дешевих тканин використовуються неякісні барвники а фарба легко переходить з одягу на шкіру дитини. Під час прання такий виріб линяє.
– Якщо якийсь із ярликів відсутній або на ньому немає повної інформації…
– Тоді такої речі краще не купувати.
– Неодноразово доводилося бачити, як відповідні конролюючі структури вимагають у продавців сертифікати якості та гігієнічні висновки на кожен вид товару. Чи мають право такі документи вимагати пересічні покупці?
– Не тільки мають, але й повинні це робити, якщо дійсно
хочуть придбати якісну річ. Віддаючи товар у реалізацію, виробник зобов’язаний надати продавцю сертифікати якості та гігієнічні висновки на весь товар, особливо коли мова йде про дитячі речі. З упевненістю можу сказати, що в нашому місті у всіх магазинах, в яких реалізують дитячий товар, є належні документи, котрі продавці надають кожному, хто бажає, для ознайомлення. До речі, в магазинах реалізують товар українських виробників, зокрема Львівської та Хмельницької швейних фабрик. Також у Старому місті діє фірмовий магазин нашої швейної фабрики, де продають хлопчачу форму для учнів молодших класів.
– Ви зазначили, що супроводжувальна документація на товар є лише в магазинах. А на базарі?
– На базарі її також зобов’язані мати.
– На жаль, напис на ярлику не завжди відповідає дійсності. І зазначені 100% бавовни насправді можуть бути 100% синтетики. Як тоді людині перевірити якість товару?
– Таке можуть робити лише недобросовісні виробники. На такий товар у жодному разі вони не зможуть отримати сертифікати якості та гігієнічні висновки. Тому вимагайте документи. Коли ж усе-таки хочете придбати річ без супроводжувальної документації, тоді зверніть увагу на таке: в костюмах завжди підшивають шматок тканини. Її можна підпалити, якщо Вам дозволить продавець. Коли тканина плавитиметься,
скручуватиметься в трубочку, виділяючи при цьому неприємний запах, перед Вами – чиста синтетика. Якщо тканина згорає на попіл і відчувається запах смаленої курки, то вона натуральна. Також речі із синтетики електризуються і при контакті з тілом відчувається неприємне поколювання. Щоб перевірити якість фарбників, візьміть із собою аркуш білого паперу і потріть виріб. Якщо на папері залишиться хоч невеличкий кольоровий слід, то при пранні одяг линятиме.
– А що можете сказати про дитяче взуття?
– Сертифікат якості є гарантом того, що вибране взуття відповідає вимогам стандартів, є якісним і безпечним для здоров’я дитини. В жодному разі дитині не можна купувати взуття зі шкірозамінника, інакше ноги пітнітимуть, можуть виникнути грибкові захворювання. Шкіряне взуття має пахнути шкірою, а не клеєм чи гумою. Також звертайте увагу, чи є у ньому супінатор. Тільки так Ви убезпечите свою дитину від плоскостопості.
– На що звертати увагу, купуючи портфелі?
– На них також мають бути сертифікати якості та гігієнічні висновки. Краще обирати речі з твердою ортопедичною спинкою, котра дозволяє оптимально розподіляти навантаження на хребет. Для купівлі цього товару обов’язково потрібно брати з собою дитину, тому що малюку його треба буде приміряти. Ширина портфеля не повинна перевищувати ширину плечей дитини. Лямки мають регулюватися. Це важливо, бо їх доведеться підтягувати або відпускати залежно від одягу та зросту дитини. Добре, коли на пасках ранця та на його кишенях зверху роблять світловідбивні смуги, завдяки яким дитину добре помітно на дорозі в темряві. При виборі товарів для дітей будьте особливо уважними! Висока ціна не завжди гарантує належну якість, тому вимагайте супроводжувальні документи та по можливості перевіряйте якість товару.
Прислухавшись до порад головного спеціаліста, ми вирушили по покупки. Дійсно, у магазинах нам надали необхідні документи на кожну річ. Звичайно, ціни, особливо на взуття, кого злегка, а кого й сильно кусають. Понуривши голову, рушили на базар. Очі від різноманіття товару і цін розбігаються.
– Вам костюмчик на який
вік? – запопадливо заглядає у вічі продавець.
– Нам, будь ласка, сертифікат якості та гігієнічний висновок на товар.
Мила посмішка вмить зникла з обличчя збентеженого реалізатора.
– Зараз пошукаю, – похнюпившись, жінка почала перекидати тюки. – От лихо, де я ті документи запхала?.. Ніяк не можу знайти. Підійдіть пізніше!
Другий продавець гримнув, що він лише реалізатор, а всі документи у власника. Третій взагалі відмовився говорити, пояснюючи, що в нього черга з покупців, мовляв, немає часу на такі дурниці. І лише четвертий продавець чесно зізнався, що документів у нього немає. А ще додав, що їх немає ні в кого на базарі, тому не варто більше ноги збивати.
– Поясніть, чому Ви не можете отримати на товар сертифікати якості та гігієнічні висновки? – поцікавилися ми в єдиного чесного продавця.
– Тому що товар купуємо на гуртових ринках Хмельницького та Одеси. В гуртовиків цих документів або немає, або вони не хочуть їх нам надавати. Коли й просимо, то різко обрубують: «Не подобається – не беріть!». Магазини купують товар безпосередньо у виробників великими партіями, а саме виробники й надають ці документи.
– А чому Ви не берете товар у виробників?
– Тому що ми купуємо невеликими партіями. У мене, наприклад, товар багатьох виробників, і різних моделей. Для того, щоб на кожен із цих товарів отримати документи, мені потрібно мотатися не лише Україною, але й за кордон, бо є польські й турецькі речі. Коли ж тоді торгувати?!
P.S. Хтось не поспішає взяти документи на товар, хтось не вказує на ярлику повної інформації про нього, а ще хтось подає неправдиву. Що ж залишається робити нам, батькам? Хтось махне рукою, хтось – замислиться, а ще хтось буде дуже обережним, обираючи речі для дитини. Відповідей стільки, скільки й пропозицій на нашому строкатому та майже безконтрольному українському ринку.
