Четвер, 28 Березня 2024 р.
11 Листопада 2011

ДИТЯЧЕ ХАРЧУВАННЯ: ЯК ЗАРОБЛЯЮТЬ НА ДІТЯХ?

Пам’ятаєте старий анекдот: «Африканські діти недоїдають. – Тоді віддайте нам те, чого вони не доїдають!». Якщо найближчим часом не відбудеться жодних змін, то наші діти промовлять останню фразу з цього анекдота. І тут уже не до жартів. 

Ми, напевно, забули, що сидимо на чорному золоті (саме так сьогодні називають уже не нафту, а чорнозем), тому просто зобов’язані споживати  найкраще. З болем у серці згадується радянський період, коли в дитсадках і школах дітей годували не тільки смачно, але й повноцінно. Чи не тому вони набагато менше хворіли, були жвавими, активними, не страждали на ожиріння, тахікардію, не помирали на уроках фізкультури, а про виразку шлунка чи панкреатит чули хіба що від бабусь чи дідусів?.. 

Що ж сьогодні заважає нам по-справжньому піклуватися про якісне харчування дітей: нестача коштів, неповне усвідомлення проблеми, небажання її бачити чи власна жадібність, яка в кінцевому результаті повернеться проти нас?

ЇДАЛЬНЯ: РОЗСАДНИК КИШКОВИХ ХВОРОБ ЧИ БАТЬКІВСЬКОЇ БАЙДУЖОСТІ?

Хто сьогодні харчується у шкільних їдальнях? Як правило, це учні 1-4-х класів і поодинокі «старшачки». Для молодшої школи з 2005 року існують так звані безкоштовні сніданки, які оплачуються з міського бюджету. На сьогодні їхня вартість складає 2,79 грн. Якщо колись діти снідали бутербродом з чаєм, то нині це або молочна каша, або каша з салатом плюс той самий чай і булочка з маслом. З одного боку, теперішні сніданки набагато корисніші, а з іншого – діти відмовляються їсти те, що їм дають. А причин усього дві: відсутність культури правильного домашнього харчування (якщо дитина бачить, що бутербродом з кавою чи чаєм снідають батьки, то чому вона має їсти кашу?) та небажання класного керівника сприяти тому, щоб усі діти нормально поснідали (бо як, інакше, пояснити те, що в одних учителів учні з’їдають усе, а в інших п’ють лише чай?). От і виходить, що гроші з міського бюджету, тобто наші з Вами, щодня виливають у помийне відро.

Оплата ж за обіди повністю лежить на батьках, за винятком обідів для дітей пільгових категорій. З 1 вересня між­шкільний комбінат харчування, який пі­клується про харчування дітей 10-ти навчальних закладів міста, го­тує обіди по 6 грн., приватні під­приємці, котрі орендують шкіль­ні їдальні, просять за нього 7,50-8 грн. Гроші нібито й незначні, чому ж більшість дітей старших класів відмовляються їсти в їдальнях? Поспілкувавшись із батьками, виявили дві причини. Перша – діти скаржаться, що їжа несмачна, друга – батьки стурбовані інформацією зі ЗМІ про досить часті отруєння школярів. 

Щодо першої причини. Смачна чи несмачна їжа – поняття досить суб’єктивне. Зрозуміло, що діти звикають до того, чим їх годують удома, але коли альтернативою шкільному обіду є перекуска фаст-фудом, придбаним у найближчому магазині, то батькам варто допомогти дитині зрозуміти, що таке набивання шлунка (інакше про це і не скажеш) призведе щонайменше до ожиріння. За словами директора СЗОШ №14 Наталії ВАСИЛЬЯ­НОВОЇ, останнім часом майже в кожному класі молодшої школи є троє-четверо учнів, які страждають на цю недугу. На пе­рервах діти перекушують фаб­ричними піцами або круасанами, які їм у портфель поклали «турботливі» мами.

Друга причина більш серйозна, суб’є­ктивною її вже не назвеш. Справді, досить часто ми чуємо про отруєння дітей. Але чи завжди вони пов’язані з тим, що діти пообідали в шкільній їдаль­ні? Як стверджує лікар з гігієни дітей і підлітків міськСЕС Надія КАНАРЧУК, зовсім ні. Якщо тільки виникає ситуація, коли школяр звернувся в лікарню зі скаргами на отруєння, міська СЕС одразу на це реагує. Їдальню, а також її працівників обстежують для виявлення збудника тієї чи іншої кишкової інфекції. За останні декілька років жодних порушень виявлено не було. Тоді чому наші діти отруюються? А тому, що вони харчуються не лише в їдальнях, але й не забувають забігти в продуктовий магазин. Чипси з кока-колою або пиріжок з м’ясом сумнівної якості, який у народі давно охрестили «тошнотиком», свою справу обов’язково зроблять. Тому якщо батьки дійсно переймаються безпечністю дитячого обіду, то нехай краще покладуть у дитячий портфель не 5-6 гривень, а яблуко і шматок хліба, помащеного маслом.

Ледве не забула про ще один важливий аспект шкільного обі­ду – його повноцінність. Як-то ка­жуть, краще один раз спробувати. Тому без всякого попере­дження перед самісіньким обі­дом я почимчикувала в шкільну їдаль­ню гімназії. Мені кортіло побачити, що тут їсть мій син. На перше – суп з кльоцками. Спробувала. Справді смачний. Наталія ЗЮБРОВСЬКА, завідувач їдальні, стверджує, що для працівників кухні важливо, щоб їжа для дітей була максимально наближена до домашньої.

– Ми ж могли зварити суп, наприклад, з фабричними макаронами. Раз-два – і все готово, – каже Наталія Григорівна. – Але ж граємося з кльоцками, бо розуміємо, що такий суп і смачніший, і корисніший.

На друге – гречана каша з салатом з буряка та котлетою. До речі, котлети є і смажені, і приготовлені на пару – кому які підходять. На третє – компот. Якщо дитина хоче, то за 50 копі­йок або за 1 гривню може купити булочку чи рогалик до нього. 

За словами Надії КАНАРЧУК, такий обід є повністю збалансованим і корисним для дитячого організму. На жаль, більшість дітей відмовляється їсти перше, і не тому, що несмачно, а тому що в багатьох родинах не заведено споживати супи, які є вкрай необхідними для нормального функціонування шлунково-кишкового тракту, або тому, що неформальний лідер класу їх не їсть. Якщо він відсунув тарілку з супом, то значна кількість дітей зробить те саме. Тому дуже важливо, щоб під час споживання учнями їжі у їдальні був учитель.

Та коли учень і не пообідає в школі, то о другій, третій годині дня, хоча й із за­­пізненням, він зробить це вдома. То­му вже від бать­ків залежатиме, що він їс­тиме. 

ПІДНІМЕМ ПЛАТУ – І ВСЕ В ПОРЯДКУ!

На жаль, у гіршій ситуації опинилися наші найменшенькі, ті, хто відвідує дитячі садки. Як правило, батьки приводять туди дітей о 8-й ранку. Більшість малечі не снідає вдома. Ні, не тому, що мами відмовляються їх годувати, а тому, що дитина, яка тільки розплющила очі, не готова одразу споживати їжу. За­бирають дітей з садка о 5-6-й вечора. От і виходить, що вдома малюк лише вечеряє. Дієтологи стверджують, що вечеря складає всього 20% від денної норми харчування, тобто 80% залежить від харчування в дитсадку. Ці 80% – це сніданок, обід і підвечірок. Поспілкувавшись із батьками, діти яких відвідують садки, почула, що більшість малечі ввечері їсть так, аж за вухами лящить. Можливо, в садку вони витрачають забагато енер­гії, а може, ті 80% насправді є 50-ма, а то й менше?

Почнімо з того, скільки коштує харчування дитини в дитсадку за один день. Згідно із законом про дошкільну освіту, батьки сплачують 50% вартості, другу половину покриває міський бюджет. У кожному місті ціна відрізняється на 2-3 грн. та в середньому складає 10 грн. У Кам’янці плата у дошкільних за­кладах встановлена ще 2008 року і становить 9 грн. Тобто батьки сплачують 4,5 грн. за день. На повному забезпеченні держави перебувають діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, діти з особливими потребами, зі спецгруп і з малозабезпечених сімей. На 50% зменшена оплата для дітей із багатодітних сімей.                                  

За словами головного спеціа­ліста з питань охорони дитинства міського управління освіти та науки Євгенії КАЛИНЮК, сьогодні питання підвищення плати за харчування є актуальним і розглядається на рівні міської влади й управління освіти та науки, адже від 2008 року ціни на продукти зросли в декілька разів. Харчувати дітей за ті ж гроші стає важко.

– Це питання буде винесено на розгляд сесії міськради, – вважає Євгенія Миколаївна. – Надіюсь, що батьки з розумінням поставляться до цього. Врешті-решт, мова йде про харчування їхніх дітей.

– Євгеніє Миколаївно, то виходить, що сьогодні наші діти у дитсадках недоїдають?..     

– Так не можна сказати, – запевнює головний спеціаліст. – Забезпечення садків продуктами відбувається на тендерній основі. Тендерний комітет працює з виробниками так, що в наборі продуктів встановлюється ціна, максимально наближена до ціни на продукти 2008 року. В раціон дітей входить усе: від соків і фруктів до м’яса, риби і молочних продуктів. Так зване перспективне двотижневе меню погоджується з міською СЕС і подається на всі дошкільні заклади. Садки можуть змінювати меню, але в межах осінньо-зимового періоду. Не можу сказати, що порівняно з радянським часом норми харчування набагато зменшилися чи погіршилися. 

– Але за радянського часу в шкіль­них і дошкільних закладах діти споживали ковбасні вироби лише раз на тиждень, до того ж виготовлені з м’яса. Сьогодні в дитсадках двічі на тиждень діти їдять сардельки, які, правду кажучи, і не пахнуть м’ясом.

– На жаль, діти отримують сардельки, вироблені за ТУ. Ціна на м’ясо з 2008 року добряче піднялася, тому сьогодні постачальники за зазначеною ціною не можуть постачати необхідну кількість цього продукту. 

– Чи достатньо свіжих овочів і фруктів споживає малеча?

– Так. Влітку постійно були огірки і помідори. Скоро завезуть яблука, банани й апельсини, вже є лимони. Взимку діти їдять консервовані овочі, виготовлені за спеціальним рецептом на замовлення. Вони від­різняються тим, що консервація відбувається без додавання оцту. Також цілу зиму на столі є квашена капуста, яку СЕС до­зволяє квасити в садках.

ТЕНДЕР: З ЦИКЛУ «НЕЙМОВІРНО, АЛЕ ФАКТ!»

На початку нашої розмови 

з Євгенією Миколаївною було озву­чено те, що закупівля продуктів відбувається на тендерній основі. Як стверджує голова тендерного комітету, заступник начальника міського управління освіти і науки Сергій МЕЛЬНИК, останній тендер відбувався майже рік тому. Проведення наступного планується у грудні. Якщо в деяких регіонах для участі 

в тендері потрібно заплатити вступні внески, то у нас такого немає. Будь-який підприємець, який на свою продукцію має всі необхідні документи і дозволи (а основним аргументом є від­по­відність нормам ДСТУ), може взяти участь у тендері.

За словами начальника матеріальної групи міського управ­ління освіти та науки Наталії КАЛАЙДИ, не менш важливим аргументом для того, щоб те чи інше підприємство виграло тендер, є ціна на продукцію. Чим вона нижча, тим більша ймовір­ність того, що договір буде укладено саме з ним. 

Саме цей момент найбільше турбує лікаря міськСЕС Надію КАНАРЧУК.

– В доброго господаря песики їдять якісну і дорогу їжу, а для дітей критерієм відбору є найдешевше, – обурюється Надія Павлівна.

Але чи справді ця продукція така вже дешева? Наприклад, дунаєвецьке масло купують по 53 грн. за кілограм, молоко Віньковецького молокозаводу – по 6 грн. за літр, кілограм м’яса на кістці – 45 грн. (за умови, що на базарі його ціна – 35 грн. уроздріб), а кілограм картоплі – 2 грн. (за такою ціною, та ще й враховуючи цьогорічний урожай, селяни закидали б садки від­бірною сортовою картоплею, адже сьогодні у них вправні діл­ки купують картоплю по 1 гривні 80 копійок за кілограм).     

В одному з інтерв’ю нашим столичним колегам уповноважений Президента України з прав дитини Юрій ПАВЛЕНКО зазначив, що стурбований нинішньою ситуацією з харчуванням дітей у дошкільних навчальних закладах: «Якщо перевірити будь-який дитячий садок, то ми виявимо велику кількість неякісних і прострочених продуктів. Причиною цієї проблеми є те, що від часу проведення тендерів на закупівлю продуктів відбулося значне підвищення цін. Також іс­нує проблема «відкатів», коли реально на харчування дитини у дитячому садку витрачається, за грубим підрахунком, 2,5 грн.»

ЯКБИ ДІТИ БУЛИ ХОМ’ЯКАМИ…

Скільки ж реально витрачається в наших дитсадках на харчування дітей? Для того, щоб це зрозуміти, я відвідала декілька дошкільних навчальних за­кладів міста. 

…У руках тримаю приблизне двотижневе меню на осінньо-зимовий період, погоджене з міськСЕС. Двічі на тиждень діти їдять варену ковбасу, всього один раз – тушковану рибу, раз – тушковану птицю та раз – голубці з м’ясом. Тобто м’яса як такого практично немає. Про яблука чи якісь інші фрукти мова взагалі не йде. Варене яйце – лише раз на тиждень і то половинка або четвертинка (залежно від віку дитини).

Працівники дитсадків скаржаться, що діти дійсно недоїдають тих продуктів, які їм вкрай необхідні. Мова не йде про апель­сини чи банани, хоча б яблук дали і більше овочів. Я за­йшла в одне зі складських приміщень, де зберігаються овочі. Картоплю і моркву можна заря­джати у гвинтівку! І це в такий урожайний рік і з такою тендерною ціною! А коли в країні був ажіотаж з гречаною крупою, то майже півроку діти не бачили ні гречаного супу, ні гречаної каші. За все літо  на столах у малечі не було ні свіжої помідори, ні огірка. З деяким острахом працівники пошепки говорили, що міський бюджет не покриває свої 50% коштів за харчування. Наприклад, влітку діти їли за 6-7 грн. на день. Також їм діста­ється за те, що можуть перевищити так звані норми харчування, за якими, наприклад, дитина до 3-х років має з’їдати 1/4 яйця, а старші – 1/2. Як зробити омлет з 1/4 яйця? Тому наші діти не їдять омлету. А ще для них обмежена кількість випічки, тому що кожен садок має виділений ліміт на електроенергію. Переступив дозволену межу – плати штраф. А як її не переступити, коли все обладнання старе?! Придбати нове за батьківські благодійні внески нереально, бо ціна однієї духовки в середньому 30 тис.грн. Я поцікавилася, можливо, краще харчуються діти у так званих комерційних групах? У відповідь почула, що вони доплачують лише за додаткове надання освітніх послуг.   

То невже батьки ніяк не можуть вплинути на те, щоб змінити ситуацію?

– Можуть, – стверджує Надія КАНАРЧУК. – Батьківський комітет будь-якого дитсадка має право вносити пропозиції й побажання. Наприклад, батьківський комітет ДНЗ №5 вирішив, щоб їхні діти не споживали курятини й ковбасних виробів, а замість цих продуктів ввести м’ясо. Вони написали лист на ім’я начальника управління освіти та науки з такою вимогою. Ми пішли їм назустріч. До затверджених норм харчування додається таблиця заміни продуктів. Тому сьогодні ці діти споживають м’ясо. Нехай його буде менше, аніж ковбас, але це натуральний продукт. 

Наскільки це вихід із ситуації, заручниками якої стали наші діти, вирішувати Вам, батькам. Чи існують інші варіанти? Так. У великих містах уже давно діють приватні садки. Але батьківська плата там складає близько 2 тисяч гривень на місяць. Небагато кам’янчан можуть дозволити собі таку розкіш. Є ще варіант – найняти няньку. Її послуги дещо дешевші, але у вихованні дитини за допомогою няні є величезний мінус – від­сутність спілкування з ровесниками. Дитині, яка весь дошкільний пе­ріод провела з нянею, вкрай важко буде адаптуватися до великого шкільного колективу.

Тому все, що поки що нам залишається, у вечірні 20% їжі вкласти все, що діти недоїли протягом дня. За словами дитячого лікаря-гастроентеролога, а нині завідувачки дитячої консультації ЦРЛ Фаїни ГЕРШЕНГОРЕН, м’ясні страви і фрукти дітям бажано давати не пізніше 18.00-19.00, тому що вони довго перетравлюються, а от кисломолочні продукти можна – за годину-дві до сну. Важливо не перегодовувати дитини увечері, щоб вона в жодному разі не лягала спати з пов­ним шлунком. 

І НАОСТАНОК

Напевно, було б нечесно не повідомити Вам, що ж спонукало мене взятися за цю тему. Влітку випала нагода відвідати Довжоцький дитсадок. Я була не те що приємно вражена, а просто шокована, коли побачила, що і в яких порціях їдять сільські діти. Грушки, яблука, виноград, суп з фрикадельками, тушкована риба, котлети, домашній сир… Діти рум’яні, енергійні, веселі. Завідувач сад­ка Людмила ЖЕЛІЗНИК впев­­нена, що її діти майже не хворіють саме тому, що повноцінно харчуються. На день на харчування виділяється 12 грн., з них усього 2,5 – батьківська плата, решта покривається з районного бюджету. Садок має власне підсобне господарство. Цьогорічний щедрий урожай спонукав спонсорів допомогти дітям, тому картопля, морква, цибуля і капуста – щедрий подарунок. Відбірне м’ясо за ці­ною 17,2 грн. за кілограм (!) садку постачає приватний під­приємець. За словами Людмили Францівни, у дітей на столі м’ясо щодня, риба – тричі на тиждень, фрукти – круглий рік. Коли ж я поцікавилася, як часто малюки споживають ковбасні вироби, то у відповідь почула:

– Наші діти не їдять непотребу! 

Віриться, що прийде час, коли і наші не їстимуть…