Четвер, 25 Квітня 2024 р.
9 Березня 2012

ТАБОРУ ЩЕ НЕМА. КАМ’ЯНЧАНИ ВЖЕ НЕРВУЮТЬ

ТАБОРУ ЩЕ НЕМА. КАМ'ЯНЧАНИ ВЖЕ НЕРВУЮТЬНещодавно кам’янецьку інтернет-спільноту схвилювала інформація про майбутнє будівництво в каньйоні Смотрича дитячо-юнацького спор­тивно-оздоровчого центру. Повідомлення про це з’явилося на сайті Міжнародної громадської організації «Ініціативи нації». Там, зокрема, за­значається:

«Центр працюватиме цілий рік. Для дорослих будуть проводитися корисні семінари, для спортс­менів функціонуватиме тренувальна база. Крім того, можна буде обирати той вид відпочинку, який Вашій сім’ї до душі: похід у музей, прогулянка по каньйону, аквабай­кінг – будь ласка». І далі: «В червні почнеться перший етап будівництва центру: планують збудувати їдальню, актовий зал, кухню, медпункти, туалети, душові, приміщення для складу. Наступного року до початку зими закінчать будувати житлові корпуси. На третьому ета­-пі – будівництво спортивного комплексу та офісних приміщень».

З цією метою вже навіть розпочато збір коштів. На сайті, що представлає новий проект орга­ні­зації «Initiumfest» (http://initiumfest.org/), йдеться про благодійний концерт у київській галереї «Лавра» 25 лютого, кошти з якого мають піти власне на будівництво табору в Смотрицькому каньйоні, а конкретніше – на території біля порохових скла­дів. Учасники концерту – Антін МУХАРСЬКИЙ, Едуард «Діля» ПРИСТУПА, етногурт «Астарта» тощо. Такі ж концерти мають пройти у Львові, Дніпропетров­ську та ін­ших містах.

Зважаючи на те, що каньйон Смотрича є заповідною зоною, і що сама територія, прилегла до пам’ятки архітектури «Порохові склади», також підлягає охороні, цей факт просто не міг пройти попри увагу кам’янецької громади. Та ще беручи до уваги доволі неприємний прецедент зі спробою будівництва табору в каньйоні громадською організацією «На­ша спадщина».

На запитання «Хто ж будує цей табір?» відповідь знайшлася на цьому ж сайті – це Кам’янець-Подільська районна дитяча громадська організація «Клуб юних миротворців» (голова – Володимир БАРАНОВСЬКИЙ, котрий є головою ревізійної комісії МГО «Ініціативи нації» і координатором дитячого миротворчого руху в Україні). Хоча, як запев­няє сам Володимир Іванович, по жодні офіційні дозволи до місь­кої ради він іще не звертався.

– У нас відбулася лише попередня розмова з міським головою Михайлом СІМАШКЕВИЧЕМ з цього приводу, – пояснює Володимир Іванович. – Річ у тім, що вже четвертий рік поспіль «Клуб юних миротворців» проводить у каньйоні табори для дітей з нашого міста. Приїжджали і діти з інших міст, і навіть з Росії, на змагання з програми «Модель миро­творчості ООН», яка включає в себе і вивчення історії рідного краю, і спортивні змагання. Для цього нам було виділено рекреаційну зону №5 (це територія старого міського пляжу).

У зв’язку із планами будівництва канатної дороги між Новопланівським мостом і Старою фортецею, нам у цій ділянці від­мовили, натомість запропонували територію біля порохових складів. На сьогодні вона захаращена, засмічена, і міська влада зацікавлена, щоб хтось її впорядкував та опікувався нею так само, як товариство шанувальників фортифікації – Руською брамою.

За словами Володимира БАРАНОВСЬКОГО, проект не передбачає капітальних будівель – лише дерев’яні будиночки загалом на 100 місць. МГО «Ініціативи нації», яка вже декілька років підтримує кам’янецьких миротворців, запропонувала свою допомогу і в зборі коштів за допомогою культурно-мистецьких акцій.

– Цей табір передусім – для кам’янецьких дітей, – наголошує Володимир Іванович. – Щороку навесні ми з дітьми з нашої орга­нізації виходимо в каньйон і прибираємо свою ділянку. І будемо робити це й надалі, незалежно від того, чи її за нами закріплять.

Директор НІАЗу «Кам’янець» Василь ФЕНЦУР ставиться до цього проекту доволі скептично, оскільки будівлю порохових скла­дів загальною площею близько 300 кв.м якщо й можна пристосувати і використовувати, то ли­ше після серйозної реставрації, адже її стан місцями аварійний.

– У нас дійсно є позитивний досвід того, як товариство шанувальників фортифікації використовує Руську браму для проведення різних заходів і при цьому опікується територією, – зазначив Василь Володимирович. – Але ж перед цим ми повністю її відреставрували, на що пішло 1 млн. 400 грн. державних коштів.

На реставрацію порохових складів у заповідника коштів немає і в найближчому майбутньому не очікується. Тому якщо знайдуться інвестори, котрі проведуть реставраційні роботи, ми будемо тільки «за», а до того часу пускати на цю територію дітей небезпечно.

Натомість перший заступник міського голови Григорій ГОРШУНОВ, сам великий шанувальник кам’янецької фортифікації, покладає великі надії на те, що Міжнародна організація «Ініціативи нації» зможе привести на територію порохових складів значні інвестиції, які дадуть змогу не лише відреставрувати пам’ятку і оборонний мур довкола неї, а й відтворити пороховий млин і полагодити Північні сходи. Власне кажучи, інших шансів на реставрацію ця цікава, але другорядна пам’ятка просто не має.

У чому сходяться позиції місь­кої влади і заповідника, то це в тому, що про жодне будівництво на території пам’ятки не може бути й мови. Втім угода про табір у каньйоні наразі вилами по воді писана – все лише на рівні розмов і намірів. Табір можливий лише за умови реставрації. А для реставрації потрібні кошти і добра воля меценатів «Юних миротворців».

Є ще одна, не менш важлива, складова – позиція кам’янецької громади. Сьогодні порохівня – таке собі заповідне місце в каньйоні, яке приваблює молодь, закохані пари і… представниць прекрасної статі, котрі полюбляють позасмагати на цьому пагорбі топлес. Кам’янчани дуже не люблять, коли хтось обгороджує їхні улюблені місця парканом. Тож якщо справа до реалізації проекту таки дійде, міській владі доведеться пригадати, де лежать граблі, щоб знову на них не наступити.