ДЕНЬ, КОЛИ МИ ПОМОЛОДШАЛИ НА 20 РОКІВ

Блиск в очах, радісні усмішки, поцілунки та обійми на порозі навчального закладу – таке відбувається тільки під час зустрічі випускників. 

Історичний факультет К-ПНУ ім.Огієнка в цьому відношенні має гарні традиції. У першій половині літа, у вихідні, перед факультетом постійно можна побачити причепурених жінок, зміцнілих чоловіків, які насправді досі в душі вважають себе студентами.

14 липня зустрітися з юністю зібрався перший випуск незалежної України – випуск 1992 р. Оплесками зустріли колишні студенти своїх викладачів – професора кафедри всесвітньої історії, доктора історичних наук Валерія СТЕПАНКОВА, кандидата історичних наук, професора кафедри історії України Олександра ФЕДЬКОВА. 

У стінах рідного факультету випускники дізналися від своїх гуру як Аlma Mater жила без них усі два десятиліття, як інститут став університетом, отримав статус класичного та ім’я Івана Огієнка, про тих, хто, на жаль, уже покинув цей світ. Ще Валерій Степанович розповів про ініціативу викладацького та студентського колективів щодо відродження на місці зруйнованого Казанського собору нового храму. 

Приємно було, що від викладачів факультету виступив і наш однокурсник – Володимир ГАЗІН, який тепер є доцентом кафедри історії України, заступником декана з наукової роботи. Ще один заступник декана історичного факультету – з навчальної роботи – теж випускник 1992 року Володимир ДУБІНСЬКИЙ. 

Кожна людина, котра починала свою розповідь, насамперед дякувала бездоганній школі життя, навчання і виховання історичного факультету. Найоб’єктивнішим підтвердженням цього стали досягнення випускників.

Директори шкіл, завучі, науковці, судді, бан­кіри, поважні держслужбовці, керівники під­при­ємств, правоохоронці, успішні бізнесмени – всіх імен у газеті не напишеш, зібралось понад три десятки чоловік! Проте як не згадати начальника УМВСУ в Хмельницькій області Сергія ШУТЯКА та директора історичного музею-заповідника Віктора ТРАВІНСЬКОГО.  Віктор Степанович радо влаштував однокурс­никам екскурсію об’єктами музею, адже дехто всі 20 років у Кам’янці так і не був. 

А далі все було, як у всіх: «за здоров’я», «за друзів», «за наставників». А ще 14 липня гріх було не сказати «за день взяття Бастилії!». Історики все-таки!      

Ольга МІРКОТАН, випускниця історичного факультету 1992 р.