Неділя, 24 Жовтня 2021 р.
27 Липня 2012

ЗАПОРОЖЕЦЬ – МАШИНА ДЛЯ РОМАНТИКІВ

У минулі вихідні на кам’янецьких вулицях спостерігалася підвищена концентрація «Запорожців» усіх можливих кольорів і модифікацій – від легендарних «горбатих» до «Славути» – 20-22 липня в нашому місті відбувався «зліт» учасників Клубу власників «Запорожців» (або просто – ЗАЗ-клубу), який зібрав 35 екіпажів з різних міст України, Росії та Білорусі.

ЗАЗ-клуб виник 2001 р. в Києві, а 2003 р. був офіційно зареєстрований, і гуртується навколо сайту www.zaz.kiev.ua. Завдяки Інтернету, коло учасників розширилось далеко за межі України, а також започаткувалась традиція їздити один до одного в гості – звісно, на «Запорожцях», та влаштовувати щоліта великі зустрічі й здійснювати спільні мандрівки до Криму, Карпат та ін­ших цікавих місць.

Цього року за право приймати гостей змагалися фанати «Запорожця» з Кам’янця і Львова, і наше місто перемогло! На жаль, декілька екіпажів через технічні проблеми в дорозі зійшли з дистанції.

Ми поцікавилися в кам’янецького учасника ЗАЗ-клубу і організатора цієї зустрічі Олександра ТУКАЧОВА, за що він і його друзі так люблять «Запорожець»:

– Це важко пояснити, просто ми цим живемо. Хтось збирає марки, хтось захоплюється риболовлею, а ми любимо свою машину. Члени клубу – це абсолютно різні люди: і бідні студенти, які заледве нашкрябують на бензин, і заможні люди, у котрих свій бізнес і чотири машини в гаражі. Але їх об’єднує любов до «Запорожця».

– Машини, що приїхали до Ка­м’ян­ця, автентичні, чи їхні мотори вже замінено на сучасні?

– Вони різні. Є автентичні, але в такому технічному стані, наче тільки зійшли з конвеєра. Наприклад, Сергій із Запоріжжя сам працював на автоЗАЗі інженером, і його «Запорожець» – в ідеальному стані, він бере з ним участь у виставках ретро-автомобілів. Він привіз своє авто на лафеті, бо товк­ти таку машину на наших дорогах – серце кров’ю обливається.

А є цілком робочі апарати, на яких люди їздять щодня і не визнають жодних інших. Вони знають свою машину вздовж і поперек, для них це – наче живий організм. Є й машини вже модернізовані, тюнінговані.

– А ти сам їздиш на «Запорожці», чи тримаєш його для краси?

– «Запорожець» – це «домашній улюб­ленець» нашої сім’ї (усміхається). Ми їздимо на ньому тільки в особливих випадках, а на кожен день є робоча машина. На «Запорожці» їздити надто дорого, бо він має дуже маленький міжсервісний пробіг. Його постійно треба змащувати, регулювати, під ним весь час потрібно колупатися, а запчастин – чим далі, тим менше, і вони дуже дорогі. На сьогодні експлуатація «Запорожця» – задоволення не для найбідніших людей.

Я сам не зможу пояснити, за що люблю цю машину. Колись запав на неї, купив і «хворію» до сьогодні. Возитися з мотором, ремонтувати, перебирати, фарбувати – це для мене велике задоволення.

У програмі зльоту не було масових публічних заходів – переважно знайомство з містом і дружнє спілкування. Але в суботу вранці всі присутні «Запорожці» здійснили автопробіг до Хотинської фортеці, а ввечері влаштували показове фігурне водіння на площі біля Ратуші. І, звісно, залюбки демонстрували і розповідали про своїх чотириколісних улюбленців усім охочим.

На жаль, через примхи погоди не вдалося реалізувати головний номер програми – підйом «Запорожця» на повітряній кулі. Однак ЗАЗ-клубівці не втрачають надії втілити свою ідею наступного року.

Анекдот на тему:

2130 рік. Їде олігарх на суперновому «Мерседесі», його підрізає горбатий «Запорожець». «Мерс» врізається в ЗАЗ. Із «Запорожця» вилізає дідусь і каже: «Мужик, ти попав на такі бабки!!! Це ж раритет, ручне збирання!».