ВОДА БЕЗ ХЛОРУ: РЕАЛЬНІСТЬ ЧИ ФАНТАСТИКА?
Новий безхлорний засіб для очищення та знезараження питної води в міських мережах нещодавно було презентовано керівником житлово-комунальних підприємств області. Його назва – «Дезавід концентрат». Ця новітня розробка науковців Російської академії наук всерйоз зацікавила директора КП «Міськтепловоденергія» Валерія ГОРДІЙЧУКА, оскільки, крім значно вищої якості знезараження, препарат має властивість обволікати труби зсередини, продовжуючи тривалість їхньої служби. Важливо, що при цьому смак і запах води не погіршуються.
ПРОГРЕСИВНО, АЛЕ НЕІДЕАЛЬНО
Кожне промивання мереж водопостачання водою із підвищеним вмістом хлору нагадує кам’янчанам часи, коли вода
з-під крану пахла хлором постійно. На щастя, вже понад 5 років міський водоканал для знезараження води використовує сучасніший і безпечніший реагент – гіпохлорит натрію, який отримують безпосередньо на станції очищення питної води з харчової солі методом електролізу.
Завдяки високій ефективності гіпохлориту, його використовують у значно менших концентраціях, ніж чистий хлор, і навіть мікродози цієї речовини у воді захищають її від повторного зараження під час проходження старими трубами від станції очищення до крана у квартирі споживача. При цьому ми з вами отримуємо якісно очищену воду майже без запаху хлору. Пропускаємо її через побутовий фільтр – і можна спокійно пити навіть без кип’ятіння. До слова, більшість великих міст України, в тому числі й Київ, лише задумуються над переведенням водоканалів з рідкого хлору на гіпохлорит натрію.
І все-таки керівництво КП «Міськтепловоденергія» продовжує шукати альтернативні способи знезараження питної води, оскільки, як не крути, будь-який реагент, що містить хлор, має суттєві недоліки. І насамперед – це властивість хлору при взаємодії з іншими речовинами утворювати небезпечні для людини хлорорганічні сполуки з токсичними, мутагенними і канцерогенними властивостями. До того ж хлор не є ефективним проти вірусів та ще й шкодить водопро¬відним трубам.
То чи можливо Кам’янцю від нього повністю відмовитись?
У деяких країнах для знезараження питної води використовують озон, однак це надто дорога технологія. До того ж озон є токсичним (1 клас небезпеки) та вибухонебезпечним реагентом і так само утворює у воді шкідливі побічні продукти дезінфекції. При цьому він швидко розпадається й не захищає воду від повторного зараження в трубах.
І ДЕЗІНФЕКЦІЯ, І ПРОФІЛАКТИКА
Вищеназваний «Дезавід» – це 50-відсотковий композиційний водний розчин полігексаметиленгуанідингідрохлориду та алкілдиметилбензиламонійхлориду (чи, інакше кажучи, органічних полімерів катіонного типу і четвертинних амонійних сполук).
– Ця речовина має надзвичайно широкий спектр дії: вона знищує всі види бактерій, вірусів і грибків, при цьому має зовсім інший механізм дії, ніж хлор, – пояснює начальник лабораторії КП «Міськтепловоденергія» Михайло ЯРОВИЙ. – Бактерія в стані спокою закрита сімома білковими оболонками, а хлор є сильним окисником, і він розчиняє ці оболонки, добирається до внутрішніх органів і руйнує бактерію. Проти вірусів хлор зовсім не ефективний. «Дезавід» же навпаки, обгортає бактерію, блокуючи мембрани, через які вона вбирає речовини, і таким чином викликає її загибель. Цікаво те, що бактерії до хлору можуть звикати, а до цієї речовини звикання життєвих форм наразі не виявлено. Крім того, «Дезавід» має флокулюючі властивості – тобто «склеює» найдрібніші часточки забруднень у пластівці, що швидко осідають і добре затримуються фільтром.
«Дезавід» уже декілька років широко використовується як дезінфікуючий засіб у медицині, ветеринарії, побутових миючих засобах, при очищенні води у плавальних басейнах тощо. А минулого року Російська Федерація розпочала використовувати «Дезавід» для очищення питної води на водоканалах кількох міст, зокрема Череповця, Краснокамська, Пскова, а ще у низці міст проводяться промислові випробування.
Особливістю «Дезавіду» є те, що він не одразу розпадається у воді, а залишається там близько 14 днів, надійно захищаючи воду від повторного зараження. Однак виникає запитання: якщо реагент залишається у воді, наскільки безпечною є ця вода для вживання?
Виробники засобу запевняють, що речовина є цілковито інертною, тобто не вступає у взаємодію з жодними іншими речовинами, не поглинається шкірою чи слизовими оболонками, а при потраплянні до кишково-шлункового тракту просто руйнується ферментами й виводиться з організму без жодних шкідливих наслідків. «Дезавід» не є токсичним, не виклакає отруєнь, подразнень чи алергічних реакцій. Не є шкідливим для навколишнього середовища, оскільки розкладається на органічні речовини, і може використовуватись для знезараження стічних вод.
Такі висновки підтверджуються результатами досліджень і промислових випробувань фахівців низки науково-дослідних інститутів Російської Федерації, а також лабораторій України, Італії, Болгарії, Туреччини, Австралії тощо. 2005 р. «Дезавід» отримав Свідоцтво про державну реєстрацію Росспоживнагляду і Сертифікат відповідності Держстандарту, він дозволений Російською держсанепідеміологічною службою для використання на території Російської Федерації. У серпні 2012 року безпечність і ефективність «Дезавіду» було визнано й українською Державною санітарно-епідеміологічною службою та Міністерством охорони здоров’я України.
– Щоліта ми маємо серйозну проблему з річковою водою, коли, внаслідок спеки, в Дністрі відбувається бурхливий розвиток водоростей, – зазначає Михайло Яровий. – Продукти їх розпаду надають воді специ¬фічного неприємного запаху. Збільшити дози гіпохлориту неможливо, оскільки в цьому разі вода набуває «аптечного» запаху, а, крім того, при контакті органічних речовин із хлором утворюються шкідливі для здоров’я сполуки. Сподіваємось, що за допомогою «Дезавіду» можна буде знезаражувати воду без таких побічних ефектів.
Щоправда, Михайло Дмитрович робить уточнення, що лабораторія КП «Міськтепловоденергія» ще не проводила натурних досліджень нового засобу, тож поки що всі висновки грунтуються виключно на дослідженнях науковців. Однак керівництво підприємства провело перемовини з представниками компанії «ДезавідУкр», яке надало невелику кількість засобу, щоб у лабораторних умовах провести дослі¬дження дії засобу на дністровській воді в різні періоди (під час паводків, літнього «цвітіння» Дністра тощо).
ЯКУ Ж ВОДУ ПИТИМЕ КАМ’ЯНЕЦЬ?
Для водопостачання нашого міста «Дезавід» (якщо всі його характеристики виправдають сподівання) здається просто ідеальним. Його запровадження не потребує якогось особливого технічного переоснащення, він має здатність продовжувати життя водопровідним мережам, а, крім того, відмова від хлору поліпшить якість питної води, що має добре позначитися в першу чергу на здоров’ї кам’янчан та іміджі нашого туристичного і в недалекому майбутньому курортного міста. Однак ціна цього засобу «кусається»: вартість одного літра – 253 грн., на добу за нормальних умов, при мінімальній дозі знезараження, потрібно 12 л «Дезавіду», тобто 3037,5 грн. Для порівняння: гіпохлорит обходиться у 220 грн. на добу.
Крім того, досвід використання «Дезавіду» для приготування питної води надто незначний, а в Україні його ще не використовувало жодне місто.
– Ми плануємо переходити на використання «Дезавіду», але хочу сказати, що зачекаємо, коли інші міста України освоять цю технологію, щоб у такому надважливому питанні не бути експериментаторами та першопрохідцями, – повідомив директор Валерій Гордійчук. – Ми хочемо уважно все ви¬вчити, перейняти досвід, а тоді застосовувати технологію. По-друге, треба зазначити: оскільки цей препарат є дорогим, то доведеться підвищувати тарифи, але при цьому будемо споживати справді якісну воду. Адже я постійно наголошую, що ми повинні намагатися йти до стандартів Євросоюзу, де якість води визначається за 60 показниками. Впевнений, що також досягнемо таких показників, бо вода – це наше життя, наше здоров’я, про яке ми хочемо дбати в першу чергу.
