ПРОБЛЕМИ БУВАЮТЬ КУСЮЧІ
На 11-річну дівчинку, ученицю ЗОШ №7, просто на шкільному стадіоні накинулася зграя безпритульних собак. Хвала Богу, дитина встигла добігти до під’їзду сусіднього будинку, де й сховалася від чотирилапих нападників. І хоч укусів вдалося уникнути, але переляк, шок і стрес таки далися взнаки: тепер дитина боїться і крок ступити без супроводу дорослих, сама не виходить з дому, пропускає уроки в музичній школі. Схвильований батько вимагає від влади, комунальних служб і громадськості не заплющувати очей на ситуацію з безпритульними тваринами в місті.
– Собаки на доньку нападають не вперше, – заявляє обурений Сергій Романюк. – Та й до мене кидалися поблизу ринку «Вікторія». Повз нього я щоразу велосипедом добираюся на роботу. Декілька разів через них ледь не створив аварійної ситуації на дорозі, адже там перехрестя, а коли на тебе налітає розлючена зграя псів, то на двох колесах важко втримати контроль. Я неодноразово звертався до «Спецкомунтрансу», міської ради, але жодної реакції не помітив.
У «Спецкомунтрансі» нам повідомили, що з цією ситуацією знайомі. І навіть кілька разів виїжджали на вказане місце, та от собак там не побачили.
Чомусь до болючої теми чотирилапих безхатченків навертаються лише тоді, коли запахне реальною небезпекою. Це стосується як влади, комунальників, так і самих кам’янчан. Доки псисько не ви¬шкірить зубів, його жаліють, підгодовують або ж просто ігнорують. Та варто йому лише проявити агресію, що цілком природно для бездомних собак (особливо в період тічки), всі гуртом б’ють на сполох: вбити, стерилізувати, ізолювати.
Рівно рік тому місто сколихнула чутка про нібито скаженого роздертого лиса поблизу ЗОШ №11 та ДНЗ №1. Тоді ж повідомили про виявлене в урочищі Кашта¬нівський Яр лігво зграї диких собак, неподалік від якого було знайдено двох розірваних кабанів. Здавалося б, лише цих двох випадків достатньо, аби серйозно взятись за вирішення проблеми безпритульних тварин на Кам’янеччині. Та на той момент обмежилися стривоженими балачками про можливі трагічні наслідки, згадкою про виділену сесією міськради землю під притулок для тварин і розвіянням чуток. Оскільки ніхто серйозно не постраждав, можна зітхнути з полегшенням аж до наступного шокуючого випадку.
Єдиним суттєвим кроком до вирішення цієї проблеми стали 25 тис.грн. з міського бюджету, виділених торік на стерилізацію собак у нашому місті. Займається нею приватний ветлікар Анатолій Боднар.
– За минулий рік було стерилізовано 117 сук (розпізнати їх можна за жовтими пронумерованими чіпами на вухах. – Прим. ред.), – каже Анатолій Олександрович. – Це, звичайно, небагато, але кошти, які нам надійшли, ми використали сповна, ще й свої додали.
Частково опрацьовано центр міста (гуртовий ринок зачистили повністю), селища цемзаводу та цукрозаводу, пройшлися й Нігинським шосе (поблизу «Сіль¬по»). За цей час я не відмовив жодній людині, котра до мене зверталася по допомогу. До нас телефонували, ми виїжджали, відловлювали собак, оперували їх і за десять днів повертали на те місце, де взяли. Сьогодні мешканці районів, де ми попрацювали, дуже задоволені, жодних скарг на безпритульних собак немає. Та й не дивно, адже поведінка собак після стерилізації суттєво змінюється. Коли гормональний фон у тварини на нулі, то все, що їй потрібно, – це їжа та охорона своєї території. Агресивними, неконтрольованими, із затупленим відчуттям страху вони можуть бути лише в період «гульок» – така вже собача психологія. Але люди цього не розуміють.
От взяти хоча б випадок з дівчинкою, котра постраждала від собак. Лише коли півень клюнув, усі стривожилися. Чомусь раніше з того кінця мікрорайону ніхто до мене не телефонував і не скаржився, хіба б я не відреагував? Тому ще раз наголошую: якщо хтось десь бачить безпритульних собак, телефонуйте, попереджайте, я завжди готовий іти назустріч. Розумію, що стерилізовано ще зовсім мало собак, але результат нині помітний. Ви ж лише порахуйте: 117 сук, котрі «гуляють» двічі на рік, могли б привести в середньому по 10 собачат. Тобто, містом гуляло б ще як мінімум 1000 кудлатих бродяг.
Задоволені такими результатами і в міськраді, тому цього року планують продовжити стерилізацію собак. Скільки коштів буде виділено цього разу, поки що не відомо, та обіцяють не зменшувати торішньої суми, а можливо, її навіть збільшать.
Сьогодні бездомні собаки цілком адаптувалися до міського життя, знають, де переходити дорогу, де знайти собі харч, як себе захистити. Нещодавно побачила та¬ке: продавець поблизу ринку наливає покупцю каву, а біло-рудий кудлань із жовтою кліпсою у вусі треться поблизу низенького столу, помахуючи хвостом біля самої склянки. Але ж не варто забувати, що, крім агресії, безпритульні тварини небезпечні ще й тим, що можуть бути носіями інфекційних хвороб.
Начальник управління ветеринарної медицини у м.Кам’янець-Подільський Людмила Оржеховська запевняє, що чотирилапі безхатченки є поширювачами мікозів, паразитарних захворювань і такої небезпечної недуги, як сказ.
– Це одне із найактуальніших захворювань, оскільки воно побутує в дикій природі, а собаки можуть передавати його не лише іншим тваринам, а й людям, – повідомляє Людмила Валеріївна.
Та, напевно, нікого не здивує те, що, за статистикою, саме людина винна в 60% випадків безпритульності тварин. Багато хто не стерилізує своїх улюбленців, після чого з’являється непередбачуване потомство. Або ж буває так, що, прагнучи додаткового заробітку, людина розводить тварин, а потім, коли приплід не вдається реалізувати, викидає його просто на вулицю. Було б непогано, якби на адміністративному рівні за таку безвідповідальність притягували до відповідальності, та поки що такі вчинки залишаються безкарними.
Загалом проблему безпритульності тварин у нашому місті вирішити більш-менш моральним способом усе ж реально, але, як показує практика, не без достатнього фінансування, державного контролю й удосконалення законодавства. Якщо останні два пункти на місцевому рівні корегувати не так легко, то на перший вплинути можна. Як повідомив заступних міського голови з комунальних питань Сергій БАБІЙ, зрушення в будівництві притулку на території міста все-таки є:
– Нарешті в нас є виготовлений проект майбутнього притулку, наразі відбувається його узгодження. 29 січня на сесії міськради має бути виділено перші 50 тис.грн. для його будівництва. Зрозуміло, що ці кошти для втілення такої ідеї – мізер, але ми вже маємо змогу хоча б з чогось почати. Насамперед плануємо підвести туди електроенергію та обгородити територію. А далі, маючи на руках готовий проект, будемо шукати кошти на подальше будівництво.
