ХАРТІЯ ВІЛЬНОЇ ЛЮДИНИ: ДЕКЛАРАЦІЯ ЧИ ДЕКАЛОГ?
Кам’янець-Подільський першим серед українських міст обговорив «Хартію вільної людини». Своєрідний круглий стіл під символічною назвою «Україн¬ська хартія вільної людини: як втілити правильні слова в ефективні дії?» 2 лютого у конференц-залі готелю «7 днів» організував ГПР «Гідність». Участь у публічних дебатах особисто взяли і співавтори Хартії, учасники Ініціативної групи «Першого грудня»: письменник і дисидент Євген СВЕРСТЮК і почесний президент Києво-Могилянської академії В’ячеслав БРЮХОВЕЦЬКИЙ. Долучились до обговорення і відомі громадські діячі: дипломат Данило ЛУБКІВСЬКИЙ і правник-конституціоналіст Геннадій ДРУЗЕНКО.
Ініціативна група «Першого грудня» створена ще 2011 р., у 20-ту річницю референдуму за незалежність України. Тоді до об’єднання трьох церков (УПЦ, УПЦКП та УГКЦ) долучились і відомі українські інтелектуали та громадські діячі: В’ячеслав Брюховецький, Богдан Гаврилишин, Володимир Горбулін, Семен Глузман, Іван Дзюба, Мирослав Маринович, Мирослав Попович, Євген Сверстюк, Вадим Скуратівський та Ігор Юхновський.
Вже 8 грудня 2012 р. учасники ініціативи вперше презентували і власний аналог американського Білля про права – «Хартію вільної людини». Її 10 пунктів автори зводять до ключових ціннісних орієнтирів: любити і мислити, бути вільною людиною та активним громадянином, бути українцем, лідером і господарем, бути успішною державою, відкритим суспільством і учасником демократичної спільноти народів. З повним текстом Хартії можна ознайомитись на сайті групи «Першого грудня» (http://1-12.org.ua).
Вільна країна вільних людей – саме такою бачать Україну учасники неполітичної ініціативи. Для цього, впевнені автори декларації, державі не потрібна навіть революція. Варто навчитись встановлювати власні правила і не забувати про основне – свободу. Адже саме вона, як стверджує кожен із 10 пунктів-заповідей Хартії, і є фундаментом змін.
«Аби стати вільною, людині не треба поводирів. Ані найталановитіші лідери, ані інтелігенція, ані жодна соціальна група не здатні привести людину до щастя і свободи. Справжнім проводирем людини є лише особисте осмислене зусилля», – йдеться у документі. Так вважає і один з її основних поборників – літератор Євген Сверстюк:
– Ми завжди нарікаємо на тих, хто зверху, але водночас чекаємо, доки нам звідти щось спустять, щось дозволять. Однак, насправді, ми повинні спробувати почати з себе. Змінити себе, а не режим. Звісно ж, щоб зламати метастази, потрібні титанічні зусилля лікарів, але цими лікарями може стати сьогодні й кожен із нас.
Проте чи зможе врешті «Українська Хартія вільної людини» дорости до рівня своїх західних попередників і стати чимось більшим, аніж просто декларацією ціннісних орієнтирів, сказати поки що не беруться навіть її творці. Але, впевнені, тільки крок уперед і починає рух.
