ЛАСКАВО ПРОСИМО, або… ПРИЇХАЛИ!

Бруд, калюжі та ожеледиця під ногами, нашестя жебраків – саме таким бачать наш автовокзал ті, хто приїжджає до Кам’янця. 

Минулого тижня до редакції зателефонував кам’янчанин, котрий з обуренням розповів, що йому було соромно перед гостями з-за кордону, котрих він зустрічав на автовокзалі. Мовляв, циганчата за руки хапали людей, вимагаючи грошей. А коли ті не реагували – матюкали їх, ледь не билися.

Як же виглядає наш автовокзал в очах туриста? Наскільки гостинно зустрічає їх Кам’янець і кам’янчани? Всі принади нашого форпосту для мандрівників ми вирішили відчути на власній шкірі.

Спершу – заїзд. Водію варто бути справжнім асом, щоб здолати перешкоди із льоду, вибоїн і води. Треба бути завжди напоготові, аби не розчавити під колесами людей, які проходять у заборонених місцях, ще й лізуть наввипередки перед автобусом. Щойно той припаркується на платформі, починається боротьба за місця в салоні. На жаль, правило «спершу виходять – потім заходять» не завжди спрацьовує. А по­чути повідомлення дис­петчера про при­буття того чи іншого автобуса – із жанру фантастики.

На платформі чатують замурзані циганчата й молоді циганки з немовлятами на руках, котрі виклянчують гроші в перехожих. «Поможітє, люді добриє!» – традиційна «пісенька», яку вам неодмінно доведеться прослухати перед відправленням автобуса – водії без перешкод пускають жебраків до салонів. Втім, якщо пощастить, це може бути й справжня пісня, хрипко виконана юним даруванням під гітару.

Якщо ж ви надумаєте подихати перед дорогою свіжим повіт­рям, будьте готові до того, що частина ваших супутників сприймає термін «свіже повітря» дещо інакше. Тому вам доведеться ковтати тютюновий дим, і це при тому, що куріння в громадських місцях заборонене законом, і навколо розвішані відповідні таблички. Зір підводить курців і у випадку з урнами – недопалки потрапляють повз цілі.

Автобуса ще треба зачекати? Будь ласка, присядьте на лавку. Вона, щоправда, брудна і мокра, адже навісів над лавками не передбачено. Залишається зайти погрітись всередину вокзалу, але й тут не все так просто. Біля входу виникає тиснява – вхідні двері не надто великі. Потрапивши всередину, бачимо величезний зал, у якому лише половина відведена для сидячих місць, а в іншій розмістилися магазинчики і ремонтні майстерні. Інформаційне табло з рухом автобусів має застарілий вигляд – може, це ще одна кам’янецька історична пам’ятка? Та й на платформі таблички із годинами прибуття автобусів також далекі від ідеалу.

І в залі автовокзалу теж не без «юних талантів», котрі почуваються тут, як удома: ходять роздягнені, смітять, галасують на весь зал і не залишають у спокої пасажирів. Цікаво, хто тут має навести порядок: правоохоронці, чи потрібно кликати

циганського барона, щоб їх угамувати?..

Отже, я купую квиток до Хмельницького з часом відправлення 12.45. Але ось уже за двадцять перша, а автобуса немає. На платформі, де він мав би стояти, здійснює посадку пасажирів один із сільських ПАЗиків. У касі довідуюся, що мій

автобус зламався і не приїде. Виникає запитання: чому ж про це не повідомили через гучномовець, адже люди на щось розраховують? Можливо, хтось і на потяг запізнюється. Врешті люди здійняли галас, і касир перенаправив їх на інший автобус.

Ми поцікавились, а що ж думає про автовокзал його начальник Володимир Балла?

– Неможливо не помітити, що останнім часом будівля автовокзалу оновилася, було побудовано навіс до автобусів. Так, певні недоліки є, але зі свого боку ми намагаємось робити все можливе, щоб покращити ситуацію, – розповідає Володимир Тихонович. – Що стосується циган, то боремося із ними з ранку до ночі. На міліцію особливо покладатись не доводиться. Якщо раз на день з’являться на трихвилинний обхід, то добре. А щодо прибирання території, то вдень це зробити проблематично, ад­же через постійних рух людей не вдається як слід розчистити дороги, тож при­би­-

раємо вночі як можемо. Стосовно затримки прибуття чи поломки автобусів, то взагалі болюча тема. Майже всі автобуси перебувають у розпорядженні приватних перевізників, а з будь-якою причиною зриву маршруту, що трапляється доволі часто через поганий стан їхніх автобусів, приходять скаржитись до нас.

А от як бачить ситуацію з порядком на автовокзалі заступник начальника міськвідділу міліції – начальник міліції громадської безпеки Олександр Ткачук.

– Наряд патрульної служби щодня, з 7.00 до 16.00, здійснює патрулювання території обслуговування, до якої належить і автовокзал. А загалом це квадрат вулиць Князів Коріатовичів – Вокзальної – Данила Галицького – пр.Грушевського – Крип’якевича, і міліціонери не стоять в одному місці, а постійно здійснюють обхід згідно з маршрутом. У вечірній час ця ділянка під наглядом наряду автопатруля. Звернення громадян до міліції щодо порушень на автовокзалі реєструються, на місце виїжджає слідчо-оперативна група або наряд патрульної служби. Щодо куріння, то, на жаль, ми неспроможні поставити міліціонерів скрізь.

Словом, усі начебто стараються й працюють, однак як у тій приказці: «Скільки не кажи «цукор», в роті солодше не стане». Кам’янець-Подільський автовокзал, котрий є важливою брамою до міста, нагадує швидше ганебний чорний хід…

Володимир ОБРАЗЦОВ.