Вівторок, 30 Листопада 2021 р.
8 Березня 2013

НА ПІДБОРАХ НІЖКИ ВЗДОВЖ ЧЕРВОНОЇ ДОРІЖКИ

Нині вже нікого не здивуєш поняттям «дрес-код» і певними правилами вбрання для різних ситуацій, заходів, закладів і посад. А от жителі Поділля, напевно, були спантеличені першою такою своєрідною вимогою до зовнішнього вигляду, коли рівно 180 років тому, 14 березня, губернатор заборонив чиновникам і канцелярським служителям ходити вулицями в мужичому одязі – опанчах і сіряках.

Ця дата, що в календарі тісненько притулилася до Міжнародного жіночого дня, цілком може стати чудовою, хоч і трохи нахабною, нагодою зазирнути до гардеробу знаних у місті кам’янчанок-держслужбовців. А заодно й з’ясувати, як їм вдається балансувати між правилами дрес-коду, яких вимагає певна посада, та бажанням виглядати чарівно, про що мріє кожна жінка.

 ПОГОВОРИМО ПРО СТИЛЬНІ СЕКРЕТИ ЧИНОВНИЦЬ

Прес­секретар міського голови Яна МельничукЩодня червоними килимами міської ради туди-сюди курсують десятки ретельно начищених жіночих черевиків на чималих підборах. Та не лише вони впадають в око і викликають різні дискусії в людей, котрі чекають у чергах на прийом до чиновників…

Хто, як не керуюча справами виконкому міськради Валентина СТЕЛЬМАХ, краще знає, як повинна виглядати жінка-посадовець, аби не роздратувати, а навпаки – викликати довіру до себе. Саме ця вимоглива жінка полюбляє робити небезпідставні за­уваження колежанкам з приводу їхнього вигляду. А якось довелося бачити, як під час засідання виконкому Валентина Вікторівна підійшла до дівчини в коротких шортах і люб’язно попросила її покинути залу.

– Жінка-держслужбовець повинна мати скромний, стриманий і охайний вигляд, – каже керуюча справами. – Зовнішність, яка привертає увагу, насправді дуже відволікає від роботи. Це стосується коротких спідниць, глибоких

декольте, яскравого макіяжу чи нігтів, дорогих аксесуарів.

До речі, сама Валентина Вікторівна старанно уникає таких недоречностей. У кулуарах міськради її можна зустріти у вишуканому, але стриманому одязі класичного стилю. Аксесуарів на роботі майже не носить, хіба що буси й брошки. Не одягає навіть каблучку, бо вона заважає працювати. На дорогих коштовностях, прикрасах і годинниках, як каже чиновниця, вона взагалі не розуміється. А от вбрання на ній виглядає не просто охайно, але й недешево.

– Валентино Вікторівно, одна з вимог дрес-коду жінок-посадовців – виглядати скромно, але ж речі, котрі вони носять, очевидно, досить дорогі…

– Це міф! Заробітна плата держслужбовців місцевого рівня надто скромна, щоб дозволяти собі дуже дорогий одяг. Скажімо, я користуюся декількома секретами від Марини СТАВНІЙЧУК, яка 1996 року працювала в адміністрації Президента й була закріплена за Хмельницькою областю. Вона вчила нас, як повинен виглядати посадовець. Для прикладу, всі думають, що я мало не щодня купую новий одяг. А насправді, в мене є 4 костюми і 8 блузок, які я просто вдало комбіную.

– Але ж куплені вони точно не на ринку.

– Так. По ринку ходити не люблю – там тісно й незручно. Я призвичаїлася купувати одяг через Інтернет, на перевірених сайтах, – відверто ділиться власними секретами Валентина Стельмах. – Є хороші українські фабрики, які пропонують якісний класичний одяг за доступними цінами. Це, зокрема, «Дніпро-Вікторія» у місті Біла Церква, дніпропетровська фірма класичного одягу «Petra», де найдорожчий костюм коштує 700 гривень. У Хмельницькому є магазини фірми «Люкс», яка шиє діловий одяг, дуже гарна фірма «Helen-A». У місті, до речі, хороший одяг привозять у магазин навпроти МБК, непогане вбрання можна підібрати і у «Петра Сороки», хоча там костюми великих розмірів. Я, наприклад, не можу собі дозволити блузку, дорожчу за 300 гривень, бо це неправильно, і це зайві витрати. Хутра з певних міркувань не ношу взагалі. Люблю одяг зручний, який можна легко й швидко випрати і попрасувати.

Начальник відділу культури та туризму РДА Алла Бец– А чи достатньо дотримуються, на Ваш погляд, працівники міської ради відповідних вимог зовнішнього вигляду?

– Наразі дотримуються. Але хай тільки потеплішає… Можна буде переплутати міську раду з пляжем, – не приховує емоцій співрозмовниця. – Влітку я зустрічала наших працівників, які приходили на роботу у відвертих пляжних майках…

– А кого з кам’янецьких посадовців вважаєте взірцем дотримання відповідного стилю? 

– Дуже старається в цьому плані Олена КУЗЕМА. Треба віддати належне й Ользі ЧОРНОБИЛЬ, якій вдається завжди ви¬глядати стримано і гарно. А з чоловіків мені дуже подобається зовнішній вигляд міського голови. Я бачила, який він на телебаченні, на засіданні Кабміну, як він готується до прийому гостей. Подобається, як підходить до питання дрес-коду і заступник міського голови Василь СУКАЧ. Гарно виглядає депутат облради Сергій ВЕДЕРНІКОВ, в якого не діловий, а вільний, вдало підібраний бізнес-стиль. Не кожній людині пасує трикотаж, а от він вміє…

За словами Валентини Стельмах, посадові особи місцевого самоврядування повинні керуватися загальними правилами поведінки державних службовців і певними локальними актами. Хоча в Статуті міста Кам’янця-Подільського питання суто дрес-коду делікатно обминули.

БІЛЯ МЕРА – У «БОЙОВІЙ ГОТОВНОСТІ»

Не вдасться вам у стінах місь¬кої ради обминути поглядом симпатичну білявку в стильному вбранні. Це прес-секретар міського голови Яна МЕЛЬНИЧУК, яка завжди «в бойовій готовності» до конференцій, зустрічей і сесій. Яна Сергіївна каже, що не дуже полюбляє суворо-діловий стиль, але класики все-таки дотримується, поєднуючи одяг так, щоб було і правильно, і гарно. Хоча зізнається, що коштує це не зовсім дешево. 

ПЕРШИЙ ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ РДА   НІНА ФАБІЯНСЬКА  – Відколи працюю в міськвиконкомі, мій гардероб надзвичайно збагатився на ділові речі, котрих раніше не мала, бо полюбляла стиль-сasual і більш спортивний, – каже прес-секретар. – Тепер же просто обожнюю цікаві блузи й сорочки. Їх можна носити не тільки з піджаками, але й із сарафанами чи сукнями. Надаю перевагу сірому, білому, чорному і темно-синьому кольорам. До одягу намагаюся підібрати й зачіску, а щодо макіяжу, то яскраво ніколи не фарбуюся, бо це неетично з мого боку. Нігті в мене постійно короткі та нафарбовані прозорим лаком. Я думаю, це ідеально для держслужбовця.

  Яна Мельничук також не любить купувати одяг на ринку. По нові речі ходить до магазинів міста або їде до Чернівців. Відверто зізнається, що її слабкість – дороге якісне взуття, якого в шафі – по три пари на кожен сезон. Не може відмовитися і від високих підборів.   

– Яно Сергіївно, скільки ж треба грошей жінці, аби виглядати водночас і жіночно, і офіційно?

– Скажу відверто: немало. Зарплати держслужбовця точно не вистачить, щоб купувати стильний і строгий одяг. Він коштує набагато дорожче, ніж звичайні джинси чи светр.

Хоча прес-секретар щодня й намагається бути «у формі», проте одного разу таки отримала зауваження від міського голови щодо зовнішнього вигляду, бо перед нарадою прийшла на роботу в джинсах. Змушена була переодягатися.

СПІДНИЦЯ – І В ПОГОДУ, І В НЕГОДУ

Не менш відповідально ставиться до свого зовнішнього вигляду і начальник відділу культури та туризму райдержадміністрації Алла БЕЦ. І треба сказати, що класичний стиль одягу в поєднанні з привітною усмішкою цієї жінки створюють образ, який цілком відповідає її посаді. 

КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ МІСЬКВИКОНКОМУ ВАЛЕНТИНА СТЕЛЬМАХ– Жінка-посадовець повинна своїм зовнішнім виглядом представляти ту галузь, в якій працює. Можливо, це трохи консервативно, але я керуюся більш формальним стилем одягу. Хоча люблю додати стримані аксесуари й прикраси – брошки, буси й сережки.

Як і в міській раді, в РДА також немає чітких прописаних правил дрес-коду для місцевих чиновників. Головні вимоги дрес-коду в Алли Вікторівни такі: зачіска – в порядку, взуття – бездоганне, парфуми – стримані. І оскільки мала не зовсім приємний досвід купування одягу через Інтернет, по нові сукні ходить до місцевих магазинів.

А от посада іншої жінки-держ¬службовця райдержадміністрації передбачає роботу, для якої спідниця не завжди згодиться. Першому заступнику голови РДА Ніні ФАБІЯНСЬКІЙ доводиться не тільки в кабінеті з документами сидіти, але й курсувати селами району. Проте, як не дивно, своїм спідницям жінка-чиновник не зраджує ніколи: ні в погоду, ні в негоду. Ніна Францівна досить критичним оком поглядає влітку на молодих колег із відкритими плечима й відверто оголеним декольте, тому не стримує зауважень і запитання: «Ти куди прийшла?». 

– Мені неодноразово казали: «Що ж Ви постійно в тих спідницях по селах ганяєте!». Але на мене ці розмови не впливають. Не маю одягу з ярликами «для села» і «для кабінету». Для всіх випадків – однаковий, – усміхаючись, каже Ніна Францівна. – Хоча колись мама колеги, яка працювала в РДА, завжди в багажнику службової машини мала гумові чоботи, куфайку та штани. 

  З прикрас Ніна Фабіянська носить так званий «золотий мінімум» – сережки й каблучку. А ланцюжок з хрестиком – це, як вона каже, не прикраса, а, швидше, оберіг. Біжутерії не одягає, хіба брошку до піджака. Буси для держслужбовця вважає зайвим аксесуаром.   

Цікавимося, як часто жінки-посадовці, зважаючи на зарплатню, можуть купувати собі нові речі?

– Зарплати в держслужбовців районного рівня невисокі – в межах 3-4 тисяч гривень, а в головних спеціалістів – взагалі близько півтори тисячі. Але сама посада зобов’язує до акуратного одягу в діловому стилі. Я купую одяг, як і всі, за принципом «змінилася пора року – треба оновити гардероб» і купую декілька речей на сезон. Хоча іноді буває, як і в усіх жінок: пішла по м’ясо – купила спідницю, – сміється чиновниця. – Брендових речей не маю і за тенденціями моди не слідкую. Купую одяг у магазинах, інколи – на ринку в Хмельницькому, часом шию на замовлення в постійної майстрині.

Чим би не керувалися тендітні посадовці при формуванні свого іміджу – загальними вимогами етикету чи власними переконаннями і смаками, однак корективи до правил уже на старті. Їхні автори – весна, тепле сонце, святкові дні й просто гарний настрій.