«ЧАСТКОВО ВІЛЬНА»: ВНУТРІШНІЙ СТАН ЧИ НЕВИЛІКОВНИЙ ДІАГНОЗ ПРЕСИ
Ще жодного разу за 22 роки української незалежності їй, «четвертій владі», так і не вдалося відчути істинного духу свободи. «Частково вільна» – на такій позначці застрягла наша преса в міжнародних рейтингах і оцінках свободи слова. Втім саме по таке «поневолене» друковане слово до кіосків і місць продажів щодня йдуть тисячі українців. Хтось шукає в улюбленій газеті достовірну інформацію, хтось – нестримну критику, хтось – слушну пораду, а хтось – і «смажений» скандал. Не обминають загальноукраїнських друкованих видань і кам’янчани. Не шкодуючи кровних двох-трьох гривень, вони тиждень за тижнем скуповують свіженькі номери всеукраїнських газет. Які з них уже встигли потрапити до списку друкованих улюбленців Кам’янця, ми й спробували з’ясувати напередодні Всесвітнього дня свободи преси.
ПОНЕВОЛЕНЕ ВИБОРОМ СЛОВО
Придбати наймасовіші тижневики у нас неважко – кіоски з пресою розташовані на кожній із центральних вулиць міста. Щоправда, асортимент друкованих видань тут не такий уже й великий – монополію втримує місцева преса. Решту ж загальноукраїнських видань розповсюджувачі добирають за смаками клієнтів. Торгують газетами і в місцевих супермаркетах та на ринках. Туди й вирушаємо.
Центральний ринок – саме тут розташовані головні «ворота» у світ «вільної преси». На базарних ятках її вибір найбільший у місті. На столах із пресою можна знайти і глянець, і спеціалізовані видання, і яскраві стоси всеукраїнських газет. Втім сьогодні нас цікавлять лише найпопулярніші, тож запитуємо про них в однієї з місцевих реалізаторів.
Серед лідерів продажу – львівський тижневик «Експрес». Газета, орієнтована на масового читача, щотижня виходить накладом 514 тисяч екземплярів. У темах основних рубрик видання обговорює політику, суспільство та скандали. Саме через них «Експрес» уже неодноразово потрапляв і до епіцентру медійних «розборок» та заявляв про тиск на редакцію. Проте журналісти видання не каються і продовжують шокувати читача скандальними заголовками. «Українські партії живуть за рахунок хабарів, які легалізують за допомогою кримінальних схем», «Псевдолікар Пі у глухому куті», «Що коїться з банками?» – кричать заголовки її першої сторінки.
Вже за декілька хвилин розмови із продавцем вільного слова з подивом розуміємо, що попитом на базарі користуються аж ніяк не аналітичні інформаційні видання – люди полюбляють сенсації та живі історії. Тож у перших рядах столів із пресою, поряд зі стосами місцевих газет, видніються лише «таблоїди». Реалізатори преси пояснюють: у списку чемпіонів щоденних продажів інформаційні тижневики тісно перемішались із «порадницькими» щомісячними виданнями та популярними відверто «жовтими» виданнями.
Одразу ж після «Експреса» рейтинг найкупованіших серед кам’янчан газет очолює таке видання, як «Моя сповідь». Цю газету кам’янчани полюбляють. Проте аж ніяк не за вільну гостру критику та об’єктивне висвітлення інформації. Адже єдине, про що пише популярне щомісячне видання, – це «реальнi iсторiї людей, що докорiнно змiнили своє життя на краще». Продається «заспокійлива газета», як гарячі пиріжки.
Так само активно розкуповують у Кам’янці й такі вузькотематичні видання, як «Порадник господаря», «Бабушка» та «Добрий лікар». Вони теж змінюють життя свого читача, втім уже не словом, а цілющими травами й рецептами.
Саме цю добірку газет у нашому місті найбільше й виписують. Як розповіли нам у відділі передплати Кам’янець-Подільського центру поштового зв’язку «Укрпошти», охочих підписуватись на загальноукраїнські видання не надто багато. Більшість тих, хто вирішує замовляти пресу поштою, читати полюбляють аж ніяк не про економіку та політику. В каталозі періодичних видань жителі нашого міста і району зазвичай обирають газети «прикладного» змісту: «Поради господаря», «Добра кухня» та «Здоровый образ жизни». Виходять газети раз-двічі на місяць, тож і вартість їхньої річної передплати невелика.
СКАНДАЛИ, ІНТРИГИ Й РОЗСЛІДУВАННЯ ТАКИ НАЙРЕЙТИНГОВІШІ
Попереду «серйозних» газет і журналів уже декілька років поспіль розташовуються й скандальні таблоїди. Саме вони впритул підпирають лідерів списку популярних у Кам’янці газетних видань. Чим саме приваблює читача такого роду «жовта» преса, здогадатись неважко. Заголовки про «скандали, інтриги та розслідування» говорять самі за себе. Найшвидше серед загальноукраїнської «жовтухи» з наших кіосків розходяться львівська «Блискавка», російсько-український «Бульвар Гордона» та вітчизняний «Блік». І якщо останні на ринку друкованих медіа популярні вже давно, то «Блискавка» з’явилась тут лише взимку цього року. Втім уже встигла наробити галасу. Ще б пак, 28 кольорових сторінок, з програмою на тиждень, та ще й особливою «родзинкою» – на задній сторінці в очі ще здалеку кидається фото дівчат в еротичній білизні.
Грішать «жовтими» заголовками й більш авторитетні та вже роками популярні серед кам’янчан видання. До їхнього списку вже давно потрапили «Комсомольская правда», «Аргументы и факты», «Московский комсомолец», «Сегодня» та «Факты и комментарии». Перші шпальти цих газет редактори не цураються прикрашати не лише скандальними заголовками, але й світлинами епатажних зірок шоу-бізу. Тут тобі й сенсаційні «зізнання» політиків, і «невідомі» історії вітчизняних селебрітіс, і детальний огляд скандальних кримінальних справ та надзвичайних хронік.
Саме останні й приваблюють читача найбільше. Вбивства та криваві аварії зазвичай стають топ-новинами цих видань. Добрі новини сучасна рейтингова преса вважає нецікавими, адже люди вже давно запрограмовані реагувати лише на загрозу та небезпеку, які, без сумніву, викличуть значно більшу хвилю емоцій і уваги читача. Можливо, тому в одному з останніх номерів «Аргументы и факты» гучно розслідують подробиці вбивства в самому центрі столиці та публікують підбірки найстрашніших автомобільних аварій. Не менш рейтингова «Комсомольская правда» й собі розповідає про нові теракти і смерть дворічної дитини в каналізаційній криниці.
Із присмаком сенсації видають наші газети й решту подій в Україні та світі. Особливо примітні в цьому улюблені кам’янчанами «Сегодня» та «Факты и комментарии». Тут «частково вільні» заголовки не те що говорять – кричать сенсаціями. Цілу сторінку «Сегодня» нещодавно присвятила «Трьом долям Тимошенко». Тут видання вирішило дослідити психологічні метаморфози ув’язненого політика. Регулярно під приціл найпопулярніших у місті видань потрапляють і зірки. Як виявляється, кам’янчани зовсім не проти покопатись у їхній старій-новій «брудній білизні». Номери з обличчями з блакитних екранів розкуповують завжди. Цю істину «пронюхали» й вітчизняні газетярі. Тож тепер на перших шпальтах «Московського комсомольця» чи «Фактів» непримітно красується чийсь до болю знайомий потенційному читачеві фейс.
СВОБОДА СЛОВА ЧИ ЗАКОН ПОПИТУ?
Ринок друкованих медіа сьогодні налічує майже три тисячі газет на будь-який смак та інтерес. Втім у нашій майже незалежній державі з частково самостійною економікою, на жаль, така ж відносно вільна й преса. Що ж насправді заважає українським медіа почуватись вільними: цензура чи самоцензура, влада чи гроші, а може, банальна гонитва за сенсаціями? Адже, врешті-решт, пропозицію народжує лише попит. Підтверджує це й асортимент товару місцевих продавців «вільного слова», яке зрештою опиняється надійно затиснутим між пачками скандальних таблоїдів і газет із мінімальним навантаженням на інформаційну свідомість. Шкода лише, що тільки 17% населення Землі має доступ до вільної преси, тоді як решта 83% змушені сприймати світ таким, яким його подадуть через ЗМІ.
