НТК ЗТМ: ПОСТРІЛИ ХОЛОСТИМИ ЧИ ВБИВСТВО?

– 30 квітня на державне підприємство «НТК «Завод точної механіки», користуючись моєю відсутністю в зв’язку з хворобою, без відповідних документів, припису на перевірку або проведення інших робіт, приїхали шестеро осіб з ДК «Укроборонпром», які, навіть не зареєструвавшись у журналі відвідування, влаштували на заводі переворот. Терміново усунули з посади тимчасово виконуючого обов’язки директора і технічного директора Анатолія Собкова, який працює на заводі з першого дня його створення, – з такою заявою днями до редакції «ПОДОЛЯНИНА» звернувся схвильований директор ДП «НТК «ЗТМ» Ярослав КРОЧАК.

У своєму офіційному коментарі щодо ситуації на підприємстві Ярослав Адамович нам повідомив таке:

– Наприкінці 2010 року за завданням губернатора Василя Ядухи я очолив державне підприємство «НТК «ЗТМ», яке готувалося до виконання зовнішньоекономічних контрактів України. Та в спадщину отримав лише описане виконавчою службою майно, приміщення заводу, 42 гармати, забраковані ДП «Харківське конструкторське бюро ім.Морозова», 15 млн.грн. боргу, а головне – прекрасний колектив, який вміє і хоче працювати.

Відвантажена ще до мого приходу продукція була повністю забракована й повернута на доопрацювання. Переді мною було поставлено завдання: врятувати підприємство й зберегти колектив.

У тримісячний термін за допомогою інженерів підприємства «Механік» вдалося розробити електронну модель гармати і усунути її конструктивні недоліки. Завдяки можливостям «Механіка», була відпрацьована технологія основних вузлів і отримана стабільна якість продукції. На сьогодні 95% виробів здаються з першого ж пред’явлення.

Взагалі за три останні роки за контрактами відправлено 310 гармат, ще 35 готові до відвантаження. Якщо порівняти, то в період з 1996 до 2010 року підприємством було виготовлено лише 203 гармати. Тобто в середньому обсяг виробництва збільшився у 4 рази, і це ще не межа. При налагодженні кооперації завод може випускати близько 30 гармат на місяць. Але є запитання – чи будуть за них платити і як?

У перші місяці моєї роботи був здійснений аудит для аналізу основного договору і зроблений висновок: договір, підписаний на початку 2010-го попереднім керівництвом, був кабальним для заводу.

2011 року, в зв’язку з різким зростанням цін на боєприпаси для випробування гармати (з 67 до 450 грн.), підвищенням середньої заробітної плати й цін на енергоносії, гармата стала збитковою для підприємства на 92 тис.грн. за одиницю. Неодноразово ми зверталися до керівництва ДК «Укроборонпром» про необхідність змін умов договору. Але єдине, чого ми домоглися, – отримання давальницьких боєприпасів. Хоча однаково гармата залишилася збитковою на 15 тис.грн. за одиницю. Крім того, договір був складений з великими касовими розривами. Відвантажуючи продукцію, повний розрахунок ми могли отримати тільки через 9 місяців. Але навіть при таких умовах гроші надходили невчасно. В результаті, завод за 2012 рік вийшов зі збитком 2 млн.грн. Це гроші, які пішли на оплату штрафів за несвоєчасні платежі податків та єдиного соціального внеску.

Торік завод врятував контракт, укладений 2011 року з ДП «Київський бронетанковий завод», з прибутком 10% для підприємства. Працювати та вивести завод із кризи за таких умов було неможливо. Порятунком могла бути тільки часткова зміна Харківського договору та своєчасна оплата продукції.

У лютому ц.р. від мене почали вимагати передачі технічної документації на гармату ЗТМ-1 (яка, до речі, є власністю підприємства та робочого колективу, і на розробку якої державні кошти не виділялись). Тобто інтелектуальна власність заводу, яка має найбільшу цінність для нас, стане загальнодоступною. Таким чином, підприємство втратить свою продукцію, а люди – роботу.

Аналогічна ситуація була на заводі 2009 року, коли попередній директор Валерій Солодковський передав документацію на кулемет калібру 7,62 на київський завод «Маяк». Тепер цей кулемет іде на комплектацію вітчизняного БТР-4, а завод втратив продукцію.

За останні два місяці ми неодноразово зверталися до керівництва ДК «Укроборонпром» з протестом щодо передачі документації, але жодної відповіді так і не отримали. Невже звернення 200 людей можна так просто ігнорувати?

За цей же час на заводі працювали 7 комісій ДК «Укроборонпром», дві комісії Чернівецької військової прокуратури, а на сьогодні працює КРУ. Все зводилося до передачі документації та відвантаження готової продукції без оплати. Двічі завод стояв відключений від енергоносіїв, кошти на які щоразу доводилося випрошувати на колінах, незважаючи на те, що вони чесно зароблені підприємством і людьми. З нами хочуть працювати за принципом короткого мотузка.

Колектив та адміністрація заводу, звертаючись до генерального директора ДК «Укроборонпром» і міністра оборони України щодо цієї ситуації, отримали підтримку губернатора області Василя Ядухи та мера міста Михайла Сімашкевича, який приїжджав на підприємство та розмовляв з колективом.

Загальна заборгованість перед заводом за відвантажену продукцію становить 5,7 млн.грн., на складі зберігається готова продукція на суму 7,2 млн., в роботі – на 12,3 млн.грн. А люди, що нині хазяйнують на заводі, починають дезінформувати працівників, обіцяючи їм жалюгідні копійки на фоні чотиримісячної затримки зарплати. Але з великої суми обіцяних грошей (на завод надійшло 500 тис.грн., з них 200 тис.грн. того ж дня забрали до Києва, не залишивши навіть копійки на сплату податків) люди отримали лише 40% зарплати за січень. Кажуть, що цілувати та обіцяти нічого не коштує.

Найбільше вражає те, що на посаду т.в.о. директора заводу призначили генерального директора ДП «КБ АО» (м.Київ) Юрія Чувільова, який за останні півроку розвалив київське підприємство. Його заступником призначено колишнього директора ДП «НТК «ЗТМ» Валерія Солодковського.

Невже колесо історії повертається назад?

Колектив розуміє, який крах чекає на завод і вважає, що кам’янчани та наші працівники повинні відстояти підприємство та свої робочі місця. Не можна, щоб випадкові люди загарбали завод і звели 15-річну роботу колективу нанівець.

У розмові з журналістами «Подолянина» суттєвий стрибок у якості продукції заводу точної механіки та старанність й наполегливість у роботі Ярослава Адамовича підтвердили і начальник військового підрядпредставництва Міністерства оборони України Сергій ХЕПІН, і директор ПВКП «Механік» Павло РАТНІКОВ.

А от думку нового керівництва державного підприємства нам поки що почути не вдалося. З офіційних джерел стало відомо, що вчора відбулася зустріч представників заводу із міським головою Михайлом Сімашкевичем. Про що домовилися обидві сторони й хто надалі очолюватиме промислового аксакала, «ПОДОЛЯНИН» повідомить найближчим часом.