Субота, 29 Січня 2022 р.
30 Серпня 2013

ЗАЛІЗНИЙ ПЕРЕВІЗНИК: НА ХВИЛЯХ І ПОМІЖ ДВОХ МОСТІВ

ЗАЛІЗНИЙ ПЕРЕВІЗНИК: НА ХВИЛЯХ І ПОМІЖ ДВОХ МОСТІВКоли неабиякого ажіотажу довкола себе наробили залізобетонні велетні-мости, які в різних населених пунктах з’єднують два береги Дністра, – стабільно перевозити людей з берега на берег продовжувала альтернативна їм переправа – пором. Рівно двадцять років тому, 5 вересня, він вперше перетнув річку і досі залишається єдиною буксирною поромною переправою, що курсує на дністровських хвилях між двома регіонами.

Коли неабиякого ажіотажу довкола себе наробили залізобетонні велетні-мости, які в різних населених пунктах з’єднують два береги Дністра, – стабільно перевозити людей з берега на берег продовжувала альтернативна їм переправа – пором. Рівно двадцять років тому, 5 вересня, він вперше перетнув річку і досі залишається єдиною буксирною поромною переправою, що курсує на дністровських хвилях між двома регіонами.

Сьогодні, як і два десятиліття тому, сполучення «Устя – Вороновиця» популярне у водіїв легковиків, підприємців, які вантажівками перевозять продукти, мешканців сіл, які добираються на роботу до іншої області, піших туристів. А побачив доцільність такої переправи й зумів втілити свій «залізний» задум у життя підприємець Василь КРИЖАНОВСЬКИЙ.

– Я родом із села Конилівка, яке колись розташовувалося біля Старої Ушиці й було затоплене при створенні Новодністровської ГЕС, – каже Василь Миколайович. – Фактично все моє дитинство минуло біля річки, тому мріяв пов’язати з нею свою роботу і життя. Після закінчення київського технікуму річкового транспорту я працював інспектором з маломірних катерів у Вінницькому представництві Державної інспекції маломірних суден. У мене був маленький десятимісний катер. Якось на ньому я катав представників місцевої влади із селища Кельменці Чернівецької області, ми говорили про необхідність курсування через Дністер, і я собі подумав: «А чому б не спробувати запустити пором із Устя до Вороновиці?!». Адже тоді жодної такої переправи не було – ні вантажної, ні пасажирської. Я придбав буксирний теплохід, понтони і започаткував свою справу. Відразу пішов великий наплив автомобілів – люди перевозили жом, худобу, хліб, молоко.

Уже два десятки років устянський пором ріже хвилі Дністра саме посередині між мостами в с.Заліщики Тернопільської області та в Новодністровську Чернівецької. Із вантажем до сотні тонн переправа за 15 хвилин перетинає майже кілометрову відстань між областями, пливучи на глибах води, які могли б сховати цілу дев’ятиповерхівку.

– Сезон роботи порома починається з періоду відкриття навігації на території України, а закінчується до першої криги, – пояснює Василь Крижановський. – А в міжнавігаційний період ми проводимо технічне обслуговування усіх його агрегатів і вузлів, тому жодного разу не траплялося такого, щоб пором заглох посеред річки чи поламався. Більше того, цьогоріч йому ще до відкриття навігації довелося підстраховувати аварійний міст в Атаках. Пором дав змогу водіям «економити» 270 кілометрів. Але ажіотажу тоді не було. Переправа встигала перевозити всі автомобілі.

До речі, у порома не тільки незмінний впродовж років напрям курсування і сталий графік (з 5.30 до 21.30). За його штурвалом із першого дня роботи одні й ті ж капітани – Олег ФЕДОРОВ і Володимир ФАЙФОР, які працюють вахтовим методом.

А крім вантажного порома, Василь Крижановський разом із підприємцем Антоном БЯЛКІВСЬКИМ має два пасажирські теплоходи – «Хотин» і «Буковина», також Василь Миколайович планує запустити в дністровське плавання й

15-метрову яхту, яку наразі реконструює.

– Це моє хобі, – каже власник порома. – А мальовничий Дністер – гарний ресурс для розвитку такої справи. З кожним роком на річці збільшується кількість яхт і катерів. Якщо раніше по Дністрі каталися зо п’ять моторних човників, то нині курсують яхти, вартістю до мільйона доларів. До речі, в зв’язку з цим, минулого року в Кам’янці-Подільському відкрили регіональне представництво Регістра судноплавства України, яке раніше базувалося в Луцьку. Думаю, наявність у нашому регіоні такої структури – це необхідність.