БАРАБОЛІ НА ВАГУ ЗОЛОТА – ЧЕРЕЗ НЕВРОЖАЙ ЦІНИ НА «ДРУГИЙ ХЛІБ» ПІДСКОЧИЛИ ВДВІЧІ

Справжній український борщ останнім часом став делікатесом для українців. Суттєвий стрибок цін на городину не на жарт збентежив і кам’янчан. Адже за найнеобхідніші в побуті овочі на місцевих ринках просять далеко не копійчані суми: морква – 5 грн./кг, буряк – 4 грн./кг, цибуля – 4-6 грн./кг, а за картоплю, котра для багатьох сімей така ж усьому голова, як і хліб, треба віддати ледь не 5 гривень за кілограм. Саме навколо останньої здійняли неймовірний ажіотаж. «Дорогоцінну» бульбу змітають з полиць магазинів і базарних прилавків, боячись, що зовсім скоро вона зробить черговий, і не виключено, що рекордний, стрибок у висоту на ціновій шкалі. Журналісти «ПОДОЛЯНИНА» вирішили перевірити, в чому ж причина картопляного збудження в самий розпал збирання культури, і чи не роздмухана ця проблема із розмірів колорадського жука до велетенського слона.

ТЕОРЕТИКИ КОНСТАТУЮТЬ НЕВРОЖАЙНІСТЬ

По розумне пояснення ситуації, що склалася, ми в першу чергу звернулися до фахівців.

– Основна причина подорожчання картоплі цьогоріч – це зниження її урожайності, – каже доцент кафед­ри селекції насінництва і загальнобіологічних дисциплін ПДАТУ Уляна НЕДІЛЬСЬКА. – Якщо 2011 року, котрий можна вважати рекордним, збирали близько 163 центнери із гектара, то 2012-го урожайність знизилася до 152 центнерів. Цього року остаточних показників ще немає, бо збирання картоплі не завершено. Але тенденція, судячи з усього, буде невтішною. По-перше, як і в нашому регіоні, так і загалом по Україні значна частина господарств, що займаються город­ництвом, – у руках дрібнотоварних господарників, а вони не завжди мають змогу отримати якісний посадковий матеріал. По-друге, на зниження урожайності вплинули і не зовсім сприятливі для вирощування картоплі погодні умови. Низька температура вночі й висока вологість грунту сприяли поширенню низки хвороб та їхніх збудників. Не можна ігнорувати і той факт, що в Україні щороку висаджують все меншу кількість картоплі.

За прогнозами аналітиків, падіння урожайності цього року, порівняно з попередніми, в східних і північних областях – на рівні 20-25%, у наших областях – 10-15%.

«КАРТОПЛЯНИЙ АЖІОТАЖ» ЯК СПОСІБ ЗАРОБИТИ

Але не так лякає міських жителів словосполучення «зниження урожайності», як сам результат такого вироку продовольчій культурі – зависокі «прайси» на мішках із бараболею.

– Чому така дорога картопля? – запитуємо в продавців на Центральному ринку міста.

– А дешевше вже не буде, дівчата, бо неврожай цього року! Люди мішками розбирають, поки ціни ще не підвищилися, – чуємо у відповідь.

Гарну, велику і, як стверджують, домашню бараболю з городів нашого району можна купити на ринку по 3,50-4 грн. Дещо дешевша бульба в супермаркетах – 2,49-3 грн. До речі, в декількох із них ми застали лише залишки – дрібну, непривабливу на вигляд вагову картоплю, а також запаковану в поліетиленових пакетах.

Невже справді не варто ловити гав, а терміново робити запаси? Чи, можливо, «картопляний ажіотаж» надуманий?

– Якщо дивитися на ситуацію з економічної точки зору, то поки що пропозицію сформували, в основ­ному, дрібнотоварні виробники, тобто з підсобних господарств, – пояснює доцент кафедри соціальної економіки й інформаційних технологій ПДАТУ Олександр БУРЛАКОВ. – Городники продають картоплю перекупникам, а ті ставлять ціну, виходячи із власних прибутків, які хочуть отримати на фоні поширення думки про неврожайність картоплі.

Зі слів Олександра Сергійовича, в нашому регіоні реальні ціни на споживчі товари відображають саме мережі супермаркетів, бо вони напряму спів­працюють із крупними товаровиробниками, виключаючи ланку посередництва. А це для покупця втішно впливає на вартість продуктів.

– Не можна стверджувати, що наразі остаточна ціна на картоплю вже сформована. Адже крупні товаровиробники ще не повністю зібрали врожай, а відповідно – і не скоригували собівартості продукту. За попередніми прогнозами, зростання ціни на картоплю цьогоріч таки буде через зниження урожайності, але, думаю, не набагато – на 10-15% порівняно з попереднім роком. Адже інші фактори, які впливають на ціну (вартість насіння, паливно-мастильних матеріалів), у нас не дуже коливалися.

Іншими словами, посередники, почувши на державному рівні про цьогорічне «зниження урожайності картоплі», засукали рукави – і гайда заробляти на цьому гроші. Але, як пояснюють у ПДАТУ, кам’янчанам не варто надто панікувати, бо на сьогодні треба чекати картоплі від крупних виробників, яка й повинна привести до ладу її вартість.

ЧИ ВАРТО ШУКАТИ У БУЛЬБІ НІТРАТИ

А от нинішня суттєва різниця «картопляних» цін між супермаркетами і ринком, чесно кажучи, змусила нас задуматися і про можливу різницю в якості овоча. Тому із картоплею, придбаною в різних точках продажу, прямуємо до лабораторії ветсанекспертизи на гуртово-роздрібному комплексі. Тут досліджують вміст нітратів у продуктах, які продаються на території саме ринку. Проте працівники лабораторії пішли нам назустріч і погодилися «виміряти» кількість нітратів у «зашифрованій» під різними номерами картоплі, яку ми купили на ринку і в двох супермаркетах.

– У картоплі, викопаній до першого вересня, – одні норми нітратів (до 250 мл на 1 кг), а в тієї, що пізніше, – інші (до 120 мл на 1 кг). Адже вона має довго зберігатися, використовуватися в зимовий час і вживатися в більшій кількості, ніж молода, – пояснює лікар-ветсан­експерт Ольга ПОЧИНОК.

– Ось, бачите – бульба сформована, чиста і неушкоджена шкідниками, – показує Ольга Богданівна. – Це називається органолептичним дослідженням. Тепер перевіримо вміст нітратів, адже саме на це акредитована наша лабораторія.

Поки ветсанексперт натирає картоплю на тертці та робить аналіз кожного зі зразків спеціальним портативним нітратоміром, говоримо про ажіотаж довкола цього продукту.

– Не варто лякатися цінами, адже поки що не відбулося справж­нє збирання врожаю, – каже свою думку з цього приводу завідувач відділу ветеринарної санітарної експертизи міської лікарні ветеринарної медицини Валерій ПУЛИК. – Він починається саме нині. Можу сказати, для прикладу, що нам везуть картоплю з Тернополя, Херсона, Криму, Чернівців, а там вона є. У нашому ж регіоніt вродила трохи гірше.

До речі, як каже Валерій Михайлович, на 60% врожайність картоплі залежить від того, коли її посадити. Хто посадив дуже рано – той і має гарний урожай, а хто запізнився – матиме гірший.

– Як сільськогосподарський пра­цівник, розповім вам, що урожай залежить і від того, як насіннєву картоплю витягнули з підвалу. Якщо бульба прогріта на сонці, має вже зелені кільця та ще й рано посаджена – у прогрітий, але ще вологий грунт, то вона миттєво «вискакує» і захвачує весняну вологу.

Поки говорили, результати наших досліджень готові. В усіх трьох зразків картоплі показники не перевищують норми. Більше того, мають нижню межу –

71 мл/кг, 74 мл/кг і 52 мл/кг при нормі до 250 мл/кг.

Всю картоплю, яка продаватиметься на ринку, працівники лабораторії безперервно перевірятимуть на вмість нітратів, тому кам’янчани можуть бути спокійними. Та й, кажуть ветсанексперти, перевищення вмісту нітратів у бараболі їм траплялося рідко.

– Цього року перевищень поки що не було. А от минулої зими чоловік приніс картоплю, аби отримати висновок і продати партію овочів для одного із закладів харчування, – пригадують працівники лабораторії. – У зразку виявилося чимале перевищення, тому картоплю не допустили. Хоча чоловік божився, що не удобрював селітрою, а використовував тільки перегній. Очевидно, не розрахував.

– Ото ж бо! – каже Валерій Пулик. – Перегній дає азоту більше, ніж азотне добриво. А курячий послід – взагалі. Якось бабця принесла яблука продавати. Ми їх на експертизу, а там нітрати «зашкалили». Виявилося, то жінка так яблуню удобрювала. Каже: «Я ж нічого не кидала, тільки свіжу коров’ячу сечу виливала під дерево».

У СЕЛАХ БАРАБОЛІ ДОВОЛІ

А поки в місті панікують, у селах Кам’янеччини про картопляний дефіцит – ні сном ні духом. Єдине, що справді турбує селян, котрі вже другий тиждень, «озброївшись» лопатами й вилами, однаково не можуть влізти в город, – це осіння сльота, що стала на заваді збиранню городини.

– Не знаю, як у кого, а в нас картопля ще росте, набирає ваги, – жартує Ліля Михайлівна з Нігина. – На ранню скаржитися немає чого, урожаєм ми задоволені. Пізня, звичайно, не замашна, але для сім’ї вистачить, ще й поросята не бідуватимуть.

Та й навіть ті, хто вже заховав популярний овоч до льоху, не бідкаються. Любов Яківна зі Слобідки-Кульчієвецької вже більше десятка років скрупульозно веде облік усієї посадженої та зібраної бульби і запевняє, що бити на сполох цьогоріч немає чого.

– Не скажу, що врожай рекордний, але й критичної ситуації немає. Так, до погреба спустили трохи менше ящиків, ніж торік, але були й скрутніші часи. Для прикладу, 2001 року з одного посадженого ящика восени ми зібрали три, а 2005 та 2008 – урожайність взагалі була один до двох. Цього ж року з одного ящика маємо чотири. Звичайно, це менше, ніж 2011-го, коли збирали по п’ять з одного. Але як на наші не зовсім гожі грунти для вирощування картоплі, думаю, це не поганий урожай. Окрім того, ми завжди надаємо перевагу хорошому якісному насінню.

Словом, проблема подорожчання картоплі чи її неурожайності селян торкнулася дуже здалеку. А для когось це й взагалі не проблема, адже на ринку за бульбу правлять таку ціну (!) – можна непогано підробити.

КРІМ НАВЧАЛЬНИХ ГОДИН, НАВАНТАЖИЛИ ЛОПАТАМИ

Дещо збентежилися лише освітяни району, бо ж, незважаючи на сільську прописку й наявність присадибних ділянок, закріплених за школами, для їдалень продукти харчування купують на міських ринках за цінами, котрі там диктують. Керівництво району й області взялося виправляти парадоксальну, на їхню думку, ситуацію.

– Лише в Кам’янець-Подільському районі близько 1,5 мільйона гривень йде на харчування учнів. І це при тому, що кожна школа ще з радянських часів має закріплену за собою землю, яка передана незрозуміло кому й на яких підставах в оренду, – каже перший заступник голови РДА Ніна ФАБІЯНСЬКА. – Перед нами поставили завдання: мінімально використовувати бюджетні гроші на закупівлю овочів і круп. Тим більше, що овочі цього року дорогі. Тому я пропоную зобов’язати начальника управління освіти, молоді та спорту зробити інвентаризацію в усіх школах щодо земель і залишків сільськогосподарської техніки, законодавчо закріпити ці ділянки за школами і кожному директору сформувати план того, що він має посіяти, аби забезпечити навчальний заклад необхідними продуктами. Бо де ж це бачено, аби в селі купували картоплю?! Зрозуміло, що цього року вже ніхто урожаю не збере, але можна розпочати розорювати землі, саджати фруктові дерева і в майбутньому мати «панський розум» й свою картоплю, буряк, моркву.

Отже, якщо для селян єдиним «порятунком» залишається стара добра приказка: «без труда нема плода», то містянам можна лише порадити не поспішати поперед батька в пекло. Адже поки частина картоплі в землі, й остаточну її собівартість не визначено, рубати з плеча та скуповувати дорогоцінні бульби не варто.