П'ятница, 29 Березня 2024 р.
27 Вересня 2013

САМІТ НА ГРАНІ ФАНТАСТИКИ

YeSПротягом цього тижня всі засоби масової інформації України та й світу обговорюють проведення у минулі вихідні в Лівадійському палаці 10 форуму «Ялтинської європейської стратегії» (YES) – «Україна та світ в епоху змін: фактори успіху». У роботі цього міжнародного форуму взяв участь і народний депутат України Володимир МЕЛЬНИЧЕНКО, котрий поділився з читачами «ПОДОЛЯНИНА» власними враженнями.

Володимир МЕЛЬНЕЧЕНКО– Володимире Володимировичу, небагато Ваших колег по Верховній Раді були присутні на цьому форумі. Яким чином Ви туди потрапили?

– Група народних депутатів отримала запрошення від Віктора ПІНЧУКА, і, крім мене, участь у роботі саміту взяли Євгеній ГЄЛЛЄР, Володимир МАКЕЄНКО, Інна БОГОСЛОВСЬКА, Віталій КЛИЧКО, Арсеній ЯЦЕНЮК, Віталій ХОМУТИННІК. Були й інші, але тільки як спостерігачі. Ми ж мали можливість бути присутніми на всіх засіданнях, брати участь у дискусіях, спілкуватися з усіма гостями форуму. А цього року їх було чимало – понад 250 провідних представників політичних, ділових і наукових кіл з понад 20 країн світу.

Дуже багато цікавих і змістовних виступів, гарячих дискусій, наукових доповідей. Вражаюче зібрання.

Справив приємне враження на мене і сам Лівадійський палац. В Ялті я був багато разів, а ось у Лівадійському палаці вперше. Як на мене, на його історію вплинуло три події. Перша – коли 1861 року він став резиденцією російських імператорів. До речі, не всі знають, що 1894 року саме там помер Олександр ІІІ. Друга подія світового масштабу там відбулась 4-11 лютого 1945 року – відома Ялтинська конференція за участю Рузвельта, Черчиля і Сталіна, яка фактично вирішила долю повоєнної Європи. А третьою знаменною подією для Лівадії я вважаю започаткування україн­ським бізнесменом і громадським діячем Віктором ПІНЧУКОМ проведення тут з 2004-го року самітів Ялтинської європейської стратегії.

Звичайно, ключовим питанням зустрічі стали наміри України підписати угоду про асоціацію з ЄС. Але обговорювалися й інші серйозні проблеми, йшлося і про вихід зі світової кризи, і про майбутнє, що чекає на весь світ.

– Хто з промовців викликав у Вас найбільше враження?

– Гарне враження справили самі дискусії, які проходили відверто і щиро. Всі були на висоті. Цікаво було послухати виступи президента Ізраїлю Шимона ПЕРЕСА, колишнього прем’єра Великобританії Тоні БЛЕРА, екс-президента США Білла КЛІНТОНА і колишнього держсекретаря США Хіларі КЛІНТОН.

Дуже пізнавальним був виступ представника Туреччини, який зазначив, що вони ще 1963 року підписали угоду про асоціацію з ЄС і вже 50 років чекають на вступ. Він навів дані, що тоді підтримка населення була 78%, а нещодавнє опитування засвідчило, що підтримка знизилася до 45%. На запитання, чи буде коли-небудь Туреччина прийнята до членів ЄС, тільки 25% тепер відповідають «так». Але на запитання, чи є хорошими реформи Євросоюзу для Туреччини, 75% населення згодні.

Він навів приклад, що середній вік мешканців Євросоюзу – понад 60 років, а в них цей показник – лише 29 років. Туреччина могла би стати свіжою кров’ю для Європи, натомість вихід із кризи для країни був би набагато легшим.

Саміт фактично був генеральною репетицією підписання угоди про асоціацію України в ЄС, що має відбутися

28 листопада у Вільнюсі. Підтримку цього кроку України висловили всі: і Білл Клінтон, і Тоні Блер, і колишній канцлер Німеччини Герхард ШРЬОДЕР, і екс-президент Польщі, котрий є головою ради YES, Олександр КВАСНЄВСЬКИЙ. До речі, в нього був дуже колоритний виступ.

Нам взагалі варто глибше вивчати досвід Польщі, де 20 років тому ВВП був такий, як у нас, а тепер – вдвічі більший.

– Але ж Польща пережила «шокову терапію»…

– Нам у деяких галузях також довелося пройти шокову терапію. І не через те, що ми зближуємося з Європою, – це економічна необхідність і боротьба за виживання.

Ніхто й не каже, що життя буде безхмарним, у Європі також існують свої проблеми. Однією з найбільших є те, що вони не можуть забезпечити молодь роботою. Дійшло до того, що рівень безробіття молоді сягає 40 відсот­ків, а вважається, що при 49 відсотках уже розпочинається революція. Але ця ситуація склалася через те, що робота має бути нормально оплачуваною, повинні бути соціальні гарантії, в них дуже висока планка.

– Володимире Володимировичу, якби від Вас особисто залежав вибір України між Митним союзом та ЄС, що б обрали?

– Однозначно – Євросоюз. Це не тільки економічна спільнота, це спільнота, що об’єднує людей і за певними принципами: це повага до прав людини, це верховенство права і демократичне суспільство, вільні ЗМІ. Найбільшою проблемою України є корупція, і якщо порівняти в цьому плані Росію і Європу, то хто нам краще допоможе подолати це ганебне явище? В Польщі студенти на іспити навіть квіти викладачеві не дарують, бо це неприпустимо. Чи Ви вірите, що за допомогою Росії та Казахстану ми подолаємо корупцію, і в нас будуть вільні ЗМІ?

– До моменту підписання угоди про асоціацію в ЄС у Вільнюсі Україна ще має обов’язково прийняти низку законів, зокрема щодо судової системи та прокуратури. Ви як член Комітету Верховної Ради України з питань верховенства права та правосуддя працюєте над цим?

– Безумовно. Президентський закон, що передбачає внесення змін до законодавства про адміністративне судочинство та судоустрій, вже схвалений Венеціанською комісією, пройшов Конституційний суд і чекає на затвердженя ВРУ.

Чекають зміни і на прокуратуру. Хоча і є супротив, але робота прокуратури буде відповідати європейському законодавству. Також прокуратура буде представляти інтереси держави в суді та виконувати свої завдання згідно з новим КПК. Я впевнений, що нові законопроекти будуть прийняті до підписання угоди у Вільнюсі.

– Чи вплинуть ці зміни в законодавстві на життя головної ув’язненої країни – Юлії Тимошенко, позбавлення свободи якої є також і головним каменем спотикання на нашому шляху до ЄС?

– Ми спілкувалися з послом Польщі на саміті, і я зрозумів, чому Олександр Кваснєвський так впевнено казав, що компроміс може бути знайдено, і потрібно відправляти Юлію Володимирівну на лікування за кордон. Виявляється, в Польщі діє закон, згідно з яким ув’язнені можуть скористатися правом на лікування поза межами місця ув’язнення, а потім повернутися і добувати свій термін. Цей польський закон ми також детально вивчимо.

Якщо досягнемо політичного компромісу, закон буде подано на розгляд Верховної Ради. Плюс потрібно буде підписати угоду з тією країною, де вона лікуватиметься. І цей закон діятиме не тільки для Юлії Тимошенко, але й для всіх ув’язнених.

Європа ж не ставить питання про те, що Юлія Тимошенко не винна, вони ставлять питання про те, аби Президент її помилував. Знаєте, дуже гарним був би жест Президента підписати їй помилування просто там, на саміті, але по ній відкрито ще декілька кримінальних справ. До суду вона не з’являється, і не виключено, що прокурор може їй, вже помилуваній, змінити міру запобіжного заходу. Вийде, що знову її посадять? І що тоді скаже Європа про таке помилування?

САМІТ НА ГРАНІ ФАНТАСТИКИ– Чи передбачає угода про асоціацію якийсь військовий аспект?

– Жодного військового аспекту там немає. Багато колег і я вважаємо, що для України найкраще підтримувати нейтралітет і не вступати до жодних військових об’єднань.

– Володимире Володимировичу, ось прокидається пересічний громадянин України 29 листопада, після підписання угоди, і як відчує на собі цю доленосну подію? Що зміниться у житті звичайних людей?

– Для людини важливі увага і надія. Я сподіваюся, нам не доведеться так довго чекати на вступ до ЄС, як Туреччині, і ми набагато швидше станемо його членом. Плюс нинішнє ставлення Росії до нашої країни може стати додатковим чинником прискорення процесу.

Перспективи через 5-10 років стати повноправними членами європейської спільноти дають надію кожному на краще життя, дають впевненість у цивілізованому майбутньому наших дітей. І це відчуватиме кожний українець.

– А що ж будемо робити з газом без Росії? Газові проблеми відчувають, зокрема, і кам’янчани. Ось минулого четверга «Тепловоденергію» відрубали від газу без попереджень – і гарячої води не було декілька днів.

– Щодо Кам’янця, то я якраз під час форуму буквально дістав віце-прем’єра Юрія БОЙКА та голову НАК «Нафтогаз» Євгенія БАКУЛІНА, аби нам його включили, бо це сталося через борги держави. Врешті Бакуліну взагалі пообіцяв пристебнути себе наручниками до його столу і не виходити з кабінету, доки місту газ не дадуть. Але до цього не дійшло – і врешті з понеділка газопостачання відновилось.

Щодо України, то підніматимемо видобуток свого газу, сланцевого.

Також будемо закуповувати газ у Європі за ціною, дешевшою, ніж нам пропонує Росія.

– Видобуток сланцевого газу дехто з екологів вважає небезпечним.

– Ну, Америка ж його добуває. За ствердженням американців, ця технологія безпечна у разі грамотного урядового регулювання. США стали більш енергетично незалежними завдяки сланцевій революції. Може, це підійде і Україні.

Крім того, в нас є й інші джерела енергії – потужна ядерна енергетика, гідроенергетика.

У цьому світі жорсткого попиту та пропозиції сонячна енергетика, через дуже високі ціни на енергію, може набагато швидше розвиватися і до кінця сторіччя бути найпотужнішим енергоресурсом. І за нею – майбутнє.

– Під час форуму багато українських політиків продемонстрували своє гарне володіння англійською мовою. Володимире Володимировичу, do you speak English?

– До мого сорому, на жаль, ні. І це створювало певні труднощі.

Але для мене особисто став обнадійливим виступ американського професора теоретичної фізики, футуриста Мічіо КАКУ, який обмалював технічний розвиток планети. За його словами, незабаром вивчати мови не буде сенсу, комунікативні системи не тільки розвинуться, але й врешті стануть частиною людського організму.

До Ялти приїхали не тільки політики, але й науковці, тож на форумі обговорювалися не лише євроінтеграційні процеси, а й далекі перспективи майбутнього всієї цивілізації.

Цей професор фізики представив своє бачення майбутнього. За його класифікацією, «цивілізація першого типу» передбачає контроль людини над природними явищами (вулканами і землетрусами), будівництво штучних міст у небі. Другий тип цивілізації припускає, що люди вичерпають енергію на Землі й будуть переселятися на інші планети. В цивілізації третього типу єдиним джерелом енергії є галактика.

Так от, на сьогодні ми перебуваємо швидше на нульовому етапі, бо досі отримуємо енергію з мертвих рослин. Але вже видно паростки цивілізації першого типу – високотехнологічної. Ми бачимо її всюди, Інтернет він назвав прообразом технологій першого типу.

На думку американського футуролога, наші діти, орієнтовані на глобальне спілкування за допомогою інформаційних технологій, перебувають в авангарді «планетарної революції», яка приведе до якісних зрушень не тільки в технологіях, але й у житті людської цивілізації.

Дуже цікавим був виступ молодого хлопця із Штатів – винахідника пристрою розміром з телефон, що буквально за краплею крові стовідсотково діагностує рак підшлункової залози. А в майбутньому нам пообіцяли існування таких портативних пристроїв для діагностики всього організму.

Не знаю, наскільки реальними є всі ці футуристичні прогнози, проте участь у зустрічі YES в Лівадійському палаці мене переконала (що є реальним) – наближатися до кращого майбутнього Україна буде в європейській спільноті.