П'ятница, 26 Квітня 2024 р.
27 Вересня 2013

КОЛИ РОКИ ЛЕТЯТЬ, ЯК ЛЕБЕДІ У ВИРІЙ

Людмила ПОЗИНЮКЗа статистикою, чверть українців досягли похилого віку, а кожен шостий серед них – самотній і потребує бодай крихти уваги кожного із нас. Саме тому наприкінці 1990 р. у світі почали відзначати Міжнародний день людей похилого віку, аби привернути увагу громадськості до людей цієї категорії. А з 2004 р. в українському календарі з’явилося ще одне свято – День ветерана.

За станом на 1 вересня, в Кам’янці-Подільському проживають близько 30 тисяч літніх людей, з яких 3389 – ветерани Великої Вітчизняної війни, учасники бойових дій, 5662 – ветерани праці та майже 8 тисяч – «діти війни». Всі вони перебувають під опікою департаменту соцзахисту населення. Адже саме ця організація піклується про всіх – від малюків до людей поважного віку. Понад рік департамент очолює Людмила ПОЗИНЮК, котра дуже швидко влилася в роботу і вважає свій кабінет «другою домівкою». До речі, вона чи не єдиний начальник, до кабінету якого завжди відчинені двері. І хоча прийомний день у неї середа, щодня по допомогу або навіть заради спілкування до Людмили Володимирівни звертаються півсотні кам’ячан похилого віку.

– Наші ветерани і пенсіонери отримують допомогу, гарантовану державою, – розповідає Людмила Володимирівна. – Зазвичай літні люди звертаються до нас зі схожими болями і проблемами: оформлення субсидій за житлово-комунальні послуги, соціальна та матеріальна допомога, соціальний супровід. На жаль, не всім пенсіонерам вистачає пенсії на прожиття, особливо одиноким і тим, хто нездужає.

Не можу не згадати міського голову Михайла СІМАШКЕВИЧА і народного депутата Володимира МЕЛЬНИЧЕНКА, які допомагають нам дбати про літніх людей. Вони весь час тримають руку на пульсі й знають, чого потребують ветерани. А днями ще й посприяли, аби підприємство ВП УТОГ отримало замовлення на пошиття спецодягу, завдяки чому розрахувалося з боргами. Загалом весь колектив департаменту працює задля того, аби хоча б трішки покращити життя стареньких.

– Людмило Володимирівно, наше місто чи не єдине в Україні, де розроблені програми для літніх людей, що фінансуються з міського бюджету.

– Справді, лише в нас діє програма «Газ – малозабезпеченим», що фінансується виключно із міської скарбниці. Цьогоріч, незважаючи на скрутне становище, в якому перебуває наш бюджет, на її реалізацію виділено 20 тис.грн. Уже є рішення виконкому щодо заміни газових колонок для дев’ятьох кам’янчан. Поки що кошти зависли в казначействі. Сподіваємося, що незабаром кам’янчани таки матимуть нові колонки, а наступного року фінансування покращиться. Загалом у черзі на заміну газових плит, колонок, котлів і підведення газу перебувають 156 осіб.

Також діє міська програма «Турбота», яка охоплює ширший спектр послуг і допомог. Відповідно до неї, ми надаємо матеріальні допомоги, розмір яких невеликий – від 200 до 500 грн., в залежності від потреби і доходів. На жаль, у місті є не один десяток літніх людей, котрі опинилися в скрутному становищі. Комісія, яка і призначає грошову допомогу, налічує 9 осіб, серед яких є лікарі, депутати міськради – Тетяна Очеретенко й Дмитро Васильянов. Саме вони скрупульозно вивчають кожен діагноз – і після цього призначається розмір допомоги. Ми розуміємо, що цих коштів недостатньо, особливо для тих стареньких, котрі хворіють. Однак ці крихти допомагають людям триматися на плаву та придбати необхідні ліки.

Оплачуємо ми і лазню тим пенсіонерам, в оселях яких немає зручностей. За рахунок міської програми влаштовуємо різні свята для літніх людей, вітаємо їх. Щороку при допомозі міської влади забезпечуємо стареньких картоплею. Цього року її отримали 105 інвалідів І групи Великої Вітчизняної війни. Соціальні працівники центру «Надія», котрий разом із центром «Довголіття» підпорядковані нашому департаменту, теж заготовляють городину для самотніх жителів міста.

Також міський бюджет на 100% оплачує житлово-комунальні послуги інвалідам І групи Великої Вітчизняної війни. Незабаром, відповідно до рішення Кабміну, до них прирівняють й інвалідів війни ІІ групи.

– Великою популярністю серед пенсіонерів користується Центр медико-соціальної реабілітації «Довголіття». А дехто навіть вважає, що потрапити туди простим смертним не завжди під силу через не надто прозору чергу.

– Справді, такі нарікання були. Однак хочу запевнити, що нині черга до центру є прозорою й відкритою для всіх. Ми навіть облаштували прозорий інформаційний сектор у кабінеті, де колись розташовувався захаращений склад. Нині там встановлені прозорі двері, і кожен кам’янчанин може прийти і переглянути, як просувається черга.

Аби зробити перебування стареньких у «Довголітті» ще комфортнішим, плануємо придбати апарат, що виробляє їстівну кисневу пінку. В санаторіях склянка такої піни коштує 15-20 гривень. Для людей, які проходитимуть реабілітацію, цей напій буде безкоштовним, а для решти охочих ціна становитиме 6-8 грн. Користь від кисневого коктейлю величезна. Він покращує обмін речовин, підвищує імунітет, зміцнює нервову і серцево-судинну системи, покращує травлення, допомагає впоратися із хронічною втомою.

Також ведемо перемовини щодо придбання апарату з кристалами, який прикладають до вен. І він очищує кров від холестерину. Вартість апаратів коливається в межах від 12 до 15 тис.грн. Ми віднайшли кошти і найближчим часом їх придбаємо.

Коли життя іде на схил, кожен прожитий день стає дорожчим. І для наших стареньких вагомішими стають бесіди за чашкою чаю, теплі слова, спогади… Кожен із нас має зарубати собі на носі, що турбота про них не повинна бути епізодичною. Для них вона потрібна, як ковток свіжого повітря: щодня, щохвилини, щомиті…

Галина МИХАЛЬСЬКА.


P.S. Уже традиційно 1 жовтня в місті проходять урочистості для людей поважного віку. Цьогоріч вони відбудуться о 16.00 в МБК. Насамперед віншуватимуть родини ветеранів, а потім на всіх очікує ретро-концерт.