ДОРОЖНЯ «РЕАБІЛІТАЦІЯ». ЯК УСЕ БУЛО
Напевно, ніщо цього року не викликало стільки лайки і негативних емоцій, як звичайне словосполучення «наші дороги». Бо того, що від них залишилося після зими, не витримують ні нерви водіїв, ні автомобілі, ні виділений на автошляхи бюджет. Типовим для країни «дорожнім апокаліпсисом» вжахнулися навесні кам’янчани, котрі й без того були «загартовані» добитими дорогами. Пошарпаний асфальт, численні вибоїни і непроїзні ямкові «нетрища» – так розпочався дорожньо-ремонтний сезон – 2013. Пригадаємо, як містяни його пережили, і підсумуємо, що в результаті отримали…
КУЛЬГАЮТЬ ТЕХНОЛОГІЯ, ОРГАНІЗАЦІЯ І ЯКІСТЬ
Для уявлення про загальну дорожню картину міста і ціну питання покажемо спочатку ситуацію в цифрах. На першому комунальному брифінгу перед початком ремонтних робіт було повідомлено, що на реабілітацію чекає 61% міських шляхів (а це 627 тис.кв.м), і загалом це коштує 188 млн.грн.(!). Потребу ж у коштах для ремонту доріг 2013 р. описали цифрою 32 млн., зазначивши, що передбачено, на жаль, трохи більше як
8 млн.грн. (минулого року – 4 млн.). Саме ця, рекордна за останні роки, сума мала благополучно розподілитися на капітальний, поточний і ямковий ремонти міських шляхів.
Комунальники взялися за роботу і на першому ж засіданні Наглядової ради з контролю за якістю ремонту на дорогах отримали «на горіхи».
– Хочеться мати графічні матеріали, кошторис, чітко знати, з чого ми розпочинаємо, які ставимо пріоритети, хто за які роботи відповідає, – відверто говорили члени ради. А вже за кілька днів говорити почали кам’янчани: проспект вкритий перекопами, бордюри розгромлені, перед новими перехрестями недолатано, шматок Пушкінської фрезою розбитий і надовго забутий, на вул.Жукова розкидані асфальтові брили… Нарікали й комунальники – на відсутність грошей та борги перед виконавцем робіт – КП «Комбінат благоустрою».
Проаналізувати організацію ремонту ми попросили голову Наглядової ради, депутата міськради Миколу РОЗБАМА.
– Що мені завжди не подобалося – це проблема з плануванням робіт. Цим повинні займатися професіонали, а у нас сьогодні фактично немає справжніх дорожників, висококваліфікованих інженерів. Буває так: сьогодні, скажімо, починається ремонт на вулиці Огієнка, а люди чомусь уже працюють на Черняхівського. Крім того, кожен вид ремонту повинен мати гарантії, термін зношення. А ми бачимо, що нині ямку засипали, а завтра вона знову на поверхні. Я постійно наполягаю на створенні при виконкомі відділу капітального 
будівництва чи інженерної підготовки, спеціалісти якого могли б ретельно та інженерно правильно планувати всі ремонтні роботи, розробляти проекти, складати кошториси і направляти бригади. До речі, перший заступник міського голови Сергій САМАРА вже говорив про таку перспективу. А поки що в нас немає налагодженої системи контролю за цим.
– Миколо Миколайовичу, що передбачає такий контроль?
– Дивіться, як у нас виходить: одна й та ж структура (тобто департамент ЖПДІ) планує, робить проекти, розробляє кошторис, ще й приймає роботу. Вважаю, що повинен бути незалежний інженер, зацікавлений в економічно розумному обгрунтуванні кошторису. Адже, в разі економії, у підрядників можуть залишитися кошти, однак вони, звичайно, не зацікавлені повернути їх до скарбниці. А чому? Бо немає системи, вона нікому не потрібна, бо не вигідна.
– Під час засідання Наглядової ради йшлося про те, щоб дотримуватися технології виконання ямкового ремонту, при якому латка кладеться у прямокутну яму. Чому ж таки не дійшли до цього?
– Розумієте, все залежить від виконавця. Нині важко знайти справжнього дорожника, який би знав, як правильно класти асфальт. Справді, говорилося про те, що ямка повинна мати прямокутну форму, а не овальну чи круглу. Тоді матеріал тримався б надійніше. Але нам до цього ще далеко.
– Як дивитесь на те, що для ремонту міських доріг інтенсивно використовують дорожню плитку, а не асфальт?
– Я – прихильник цієї ідеї. Це дешевше, якісніше і красивіше. До того ж на плитку місцевий підприємець дає гарантію. Асфальт, до речі, у нас теж непоганої якості. Але, розумієте, його потрібно класти на хорошу основу, а наша культура ще цього не досягнула. Коли, для прикладу, з-за кордону приїхали мої знайомі, то знімали наш ремонт на відеокамеру, бо ніколи не бачили, щоб людина ходила з чайником і обробляла ямку смолою. Виявляється, чайник – це інвентар дорожника, хоча ніде в світі ви такого не побачите. Тобто, у нас є проблеми і з технікою, і з якістю виконання робіт. Втім, як би там не було, майже всі заплановані ремонтні роботи в місті виконано, а найбільш позитивний момент у тому, що кам’янчани своїми ж коштами взялися рятувати свої дороги.
Про техніку, якість і фінансування робіт ми хотіли почути і від директора КП «Комбінат благоустрою» Руслана ПРИСТАЧА, але Руслан Григорович вирішив поки що залишити цю тему без коментарів.
ПЕРЕРАХУВАЛИ, ЩО РЕМОНТУВАЛИ
Тим часом кам’янчанам звітували, як виділені мільйони розпорошуються у найпроблемніших місцях: продовжили розпочату минулого року реконструкцію Зарванської, де через засипану сміттям каналізацію западав бордюр, встеляли «шашкою» перехрестя вулиць Лесі Українки та Північної, яке мало проблеми зі стіканням води, замінювали асфальт бруківкою на перехресті вулиць Суворова та Пушкінської, котре постійно руйнувалося потоками, відновлювали проїжджу частину біля Новопланівського мосту, де сильна злива змила бруківку, взялися за капремонт зливової каналізації на перехресті Князів Коріатовичів і Шевченка, аби нарешті уникнути таких руйнувань…
Зрештою департамент ЖПДІ надав підсумкову інформацію про виконані дорожні роботи 2013 р. Звідти читаємо, що найбільше квадратних метрів міських шляхів «реабілітовано» саме капітальним ремонтом на суму 2 млн. 434 тис.грн. Більшу частину з них (1 млн. 361 тис.грн.) «проковтнула» вул.Чехова. Проте втішити водіїв немає чим, бо поки що ця дорога досі перебуває «під крапельницею», чекаючи решти фінансування в сумі 908 тис.грн., передбачених також на цей рік. Не дочекалися своїх коштів цього року і вулиці Папаніна й Данила Галицького. Капремонтом зроблено пішохідну Уральську (272 тис.грн. при 
співфінансуванні з підприємцями, які придбали тротуарну плитку майже на 130 тис.грн.), Огієнка (490 тис.), Князів Коріатовичів (150 тис.), Зарванську (161,1 тис.) та пров.Лагерний (99 тис. при співфінансуванні мешканців). До того ж у список виконаних капітальним ремонтом входять і 4 перехрестя, профінансовані підприємцями, та про це пізніше.
А, як повідомляють у департаменті, поточний ремонт (за кошти з Державного бюджету) відчули метри 13-ти міських вулиць: Миру, Сіцинського, пр.Грушевського, Слєпньова, Князів Коріатовичів, Гагаріна, Драй-Хмари, Пушкінської, Молодіжної, Огієнка, Нігинського та Хмельницького шосе. Зазначається, що на кожній з них відремонтували в межах 235-360 кв.м на суму від 53 до 99 тис.грн. Поточним ремонтом охоплено і два перехрестя, про які ми вже згадували: Лесі Українки – Північна (465 кв.м на суму 170 тис.грн.) і Пушкінська – Суворова (575 кв.м за
174 тис.грн.). Вимостили плиткою і перехрестя вулиць Огієнка та Данила Галицького.
Латками ж приводили до тями 5765 кв.м дорожнього покриття на суму 1 млн. 230 тис.грн.
– Цього року на ремонт доріг місто консолідувало кошти з усіх бюджетів та отримало півмільйона гривень від кам’янецьких меценатів, які, до речі, раніше ніколи не фінансували до-ріг, – підсумував ситуацію заступник міського голови Сергій БАБІЙ. – У результаті назбирали 8 мільйонів і 100 тисяч гривень, що вдвічі більше, ніж минулого року. Це відобразилося й на кількості відремонтованих квадратних метрів дороги. Якщо торік було трохи більше як чотири тисячі, то цьогоріч – у чотири рази більше.
Згідно з проектом міського голови Михайла СІМАШКЕВИЧА, в місті передбачено капремонт 20 перехресть, 8 з яких уже зроблено за 1 мільйон 300 тисяч гривень. Таким чином, ми будемо їх уже не ремонтувати, а лише обслуговувати, і це значна економія коштів. Крім того, мер публічно заявив, що центральна частина міста попрощалася з асфальтом, і її буде встелено дорожньою шашкою.
Роботи щодо благоустрою в європейському стилі ми розпочинаємо із вулиці Огієнка.
НЕ ДАЛА ДЕРЖАВА – МОСТИЛИ ЗА СВОЇ
Цього року з приводу дорожньо-ремонтних питань міста звітували не тільки комунальники, але й підприємці, які поділилися із бідними кам’янецькими шляхами власними статками. Нагадаємо, що міська влада запропонувала автомобілістам розщедритися на ремонт ям, втім на цю ідею пересічні водії, що не дивно, відреагували скептично – не повірили, що їхні кошти розподіляться на дороги, а не по чиїхось кишенях. Ситуацію в свої руки взяли підприємці (їхні імена ми називали в попередніх номерах), за гроші яких у місті дорожньою плиткою вимостили перехрестя вулиць Гагаріна – Червоноармійська
(96 тис.грн. з благодійного фонду «Кам’янецькі дороги»), Гагаріна – Данила Галицького (98 тис.грн. звідти ж), Лесі Українки – Данила Галицького (90 тис.грн. від кам’янчан, котрі живуть у Києві). Триває ремонт перехрестя вулиць Огієнка і Драгоманова, який фінансує Спілка промисловців і підприємців міста.
– Крім ремонту перехресть, за гроші з фонду ми закупили для «Комбінату благоустрою» 18 тонн бітуму на 126 тисяч гривень, з якого виготовили асфальт для латання Пушкінської, – каже ініціатор створення БФ «Кам’янецькі дороги», депутат міськради Валерій СЛОБОДЯН. – Вдалося змінити ідеологію ремонту, показавши, що дорожня плитка – це якісна й економніша альтернатива асфальту. Тому місту взагалі варто переходити на плитку.
Спочатку підприємці закуповували її у Львівській області, потім вирішили далеко не їхати і брали матеріали на кам’янецькому ПП «Будкомплект» (директор Андрій КОНЮШЕНКО).
– Це дало можливість зекономити в першу чергу на транспортних витратах та й на ціні, бо продають нам її трохи дешевше – приблизно 93 гривні за квадратний метр, – продовжує Валерій Слободян. – Кам’янецький підприємець виготовляє не гіршу плитку, сам її встановлює і дає гарантію.
– Валерію Анатолійовичу, перехрестя вулиць Гагаріна – Данила Галицького завжди було проблемним у плані затоплення після злив і снігів. Чи було враховано цей момент під час ремонту?
– Там справді збирається вода. Наступного року ми вирішимо це питання. Коли повністю плиткою будемо мостити дорогу від перехрестя біля «Дружби» і дійдемо до «Фуршету», тоді зробимо там каналізацію.
Фонд, який взявся рятувати міські дороги, продовжує наповнюватися. Новими дорожніми меценатами стали Ігор ГІЛЬОВСЬКИЙ (5 тис.грн.), Фонд «Ми – кам’янчани» (засновники Михайло СІМАШКЕВИЧ і Володимир МЕЛЬНИЧЕНКО) (60 тис.), Петро БОЙЧУК (1 тис.грн.), Степан ГНІЗДОВСЬКИЙ (700 грн.), Сергій ПРИБИТЕНЬ (1,5 тис.грн.), Володимир МИЗИК (5 тис.грн.), Сергій КРОТІК (3 тис.грн.), Микола ЛЯЩУК (4 тис.грн.) і Тетяна КОРИТКІНА (5 тис.грн.).
Втім, правду кажучи, водії помічають не тільки без’ямкове покриття, але й «занадто різкі в’їзди на декілька перехресть, які розбивають ходову автомобіля». На це Валерій Слободян відповів емоційно і лаконічно, мовляв, варто трохи повільніше їхати перед «зеброю», тоді нічого не буде гупати, та й пішоходи почуватимуться безпечніше.
Аж на три новоспечені перехрестя побагатшала вул.Данила Галицького, але дивно виходить: результат дорожнього ремонту на цій вулиці є, а по самій дорозі їхати фактично неможливо. І особливо там, де систематично курсують вантажівки, обслуговуючи супермаркети і гуртовні, які не поспішають підлатати понівечене дорожнє покриття у себе під носом. А руйнують же його їхні фури!
ЗАМІСТЬ ВИСНОВКІВ
Думаємо, найсправедливіший висновок цьогорічного ремонту доріг зроблять самі кам’янчани. Вони точно знають реальну картину 
більшості міських шляхів, які, правду кажучи, були жахливими і такими залишилися. Серед них навіть ті вулиці, котрі шматками ремонтували поточним чи ямковим ремонтом. До них додаються ще й розбиті внутрішньодворові проїзди.
Про дорожню ситуацію можна говорити навіть із наданих цифр. А виходить, що з тих 627 тис.кв.м міських доріг, які потребують негайного ремонту, цього року за 8 мільйонів зробили тільки 17 тис. Втім ми все-таки говоримо про прогрес – і в освоєній сумі, і
в появі нового джерела надходжень (меценати), і в новій альтернативі, пов’язаній із переходом на шашку.
