КОЛИ ВІД КРУГОВИХ ПРИКЛАДІВ У ГОЛОВІ КРУТИТЬСЯ

Другий рік українські школярі вчаться на помилках столичних міністрів. Підручники для початкових класів під грифом Міносвіти розпирає від хиб. Зокрема, в посібнику з математики для 1 класу (автори Ф.Рівкінд та Л.Оляницька) фахівці Інституту української мови НАН України відшукали на 149 сторінках 153 ляпсуси. Філологи висунули книзі суворий вердикт: «Неграмотний, нелогічний, невичитаний, з грубими фактологічними помилками підручник». Та якби все обмежувалося лише мовними бздурами, але ж є грубі математичні. Скільки, думаєте, буде 12:2? Виявляється, 12! Принаймні так стверджує рекомендований міністерством посібник.

Як обминають наукові огріхи на Кам’янеччині, ми спробували дізнатися, навідавшись до місцевих шкіл. Як виявилося, тут «бабка на двоє ворожи-

ла» – на місто виділили одні підручники, а на село – інші.

– Ми навчаємося за Богдановичем. Це автор перевірений, з яким дуже давно працюємо. Нещодавно його підручник було перевидано за новою програмою, – розповідає вчителька 1-А класу НВК №8 Антоніна РИБАКОВА. – Якихось суттєвих помилок я там не бачу. А якщо раптом помічаю похибку, то намагаюся в ігровій формі виправити її разом з дітками. Так, вони дуже люблять гру «Я стверджую», коли наводжу заздалегідь неправильне твердження, а вони його заперечують. Діти дуже люблять доводити свою правоту. Так само і з помилками: я кажу, що тут автор стверджує так, а як думаєте ви?

Повторюся, на нашу школу дали якісні підручники, а якби були якісь інші, то, певно б, шукали альтернативу.

А от сільським школам поталанило менше. На полицях їхніх бібліотек зручно вмостилися «браковані» книги. А школярі-початківці вже другий рік поспіль шпортаються за «огріхи» науковців.

– От подивіться на ці кругові приклади. Відповідь одного служить початком для наступного. Тобто, не отримавши правильного результату, неможливо вирішити наступний приклад і правильно скласти ланцюжок. А в останньому прикладі замість знаку мінус стоїть плюс, тому завершити коло учні не можуть, відповідно зводиться нанівець уся суть кругових прикладів. І це не єдина помилка, – каже вчителька 1-го класу Нігинської школи Галина АНТОНЮК. – Не знаю, чому так сталося, що місту дали одні підручники, а нам – інші. Ми також раніше вчилися за Богдановичем, і цей автор нас цілком влаштовував, але з новою програмою надійшли й нові підручники. Можливо, в когось із вчителів і була можливість завчасно ознайомитися з цими матеріалами і вибрати, що краще, але в нас такого вибору не було. На секційних заняттях у вересні ми висували пропозицію за власні кошти (батьки погодилися профінансувати) перейти на ті підручники, за якими вчаться містяни, але нічого з того не вийшло. Мусимо обходитися тим, що маємо. Кажуть, імовірно, наступного року нам їх таки поміняють.

А поки що вчителям, батькам та й самим школярам залишається перекваліфіковуватися на коректорів і вичитувати підручники самостійно.